Синусоїдальні величини зображують обертовими векторами. При цьому довжина вектора у визначеному масштабі являє собою амплітуду (рис. 4.4, а) , кут, утворений вектором з віссю абсцис, — фазовий кут ωt + ψ , а проекції обертового вектора на вісь ординат – миттєві значення змінної величини.
Сукупність декількох векторів, що зображують синусоїдальні величини однакової частоти і побудовані з дотриманням правильного їхнього орієнтування один щодо одного, називається векторною діаграмою. На рис. 4.3, б наведена векторна діаграма сил струмів, обумовлених наступними рівняннями:
а) б) в)
Рис. 4.3. Векторні діаграми
Векторні діаграми дозволяють швидко і просто робити графічне додавання й вирахування однорідних синусоїдальних величин однакової частоти, що мають як різні початкові фази, так і різні амплітуди. Векторною діаграмою користуються також для наочного зображення зрушення фаз між двома неоднорідними змінними величинами (рис. 4,3, в) однакової частоти.
Поряд із векторними діаграмами широко застосовуються часові діаграми, що являють собою сукупність кривих (див. рис. 4.2), що показують зміни в часі синусоїдальних величин.