• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Розрахунок системи відводу і розподілу продуктів подрібнення

Сучасні дробарки зазвичай бувають обладнані системою пневматичного транспортування продуктів подрібнення (рисунок 5.3.4).

Рисунок 5.3.4 – Технологічна схема дробарки з радіальною подачею
сипучий корм, грубий корм,

подрібнений продукт, повітря.

1 – змінне решето; 2 – відкидна кришка; 3 – барабан дробарки; 4 ‑ ківш;
5 – трубопровід відводу повітря з циклону; 6 – ріжучий барабан; 7 – похилий транспортер; 9 – вентилятор; 10 – трубопровід подрібненого продукту; 11 – циклон; 12 – шлюзова заслінка; 13 ‑ відвідний рукав.

До елементів цієї конструктивної системи відносять: вентилятор з всмоктувальним і нагнітальним трубопроводами, циклон, шлюзова заслінка і зворот­ній повітропровід.

Розрахунок елементів ведеться по витраті повітря , що складає

, м³/с (5.3.17)

де Q_дроб – продуктивність дробарки, кг/с;

– коефіцієнт вагової концентрації суміші. В нагнітальних установках низького і середнього тиску . Для кормо переробних машин рекомен­дується приймати ;

– щільність повітря, кг/м³. За нормальних умов кг/м³.

По витраті повітря підбирають вентилятори з розрахунку забезпечення швидкості повітря у трубопроводі в межах 15-20м/с та напору, який дорівнює 0,12-0,2м водяного стовпа або 1200-2000Па. (Для пневматичного транспортування кормових матеріалів в більшості випадків приймають відцентрові вентилятори).

Діаметри всмоктувального і нагнітаючого трубопроводів ( ) знаходять з виразу

, м (5.3.18)

де – швидкість повітря в трубопроводі, м/с.

Швидкість знаходиться з умов витання частинок корму і приймається більше критичної швидкості , при якій не відбувається завал трубопроводу транспортувальним матеріалом.

, м/с (5.3.19)

можна приймати з літературних даних про аеродинамічні властивості продуктів подрібнення, (додаток 5.3.5)) або яку знаходять за емпіричною формулою

, м/с (5.3.20)

де – середній розмір частинок (модуль) продуктів подрібнення, м (додаток 5.3.4);

– їх довжина, м;

– вологість продукту, % (вологість зерна = 12-14%, вологість грубих кормів повинна бути = 10-17%).

Нагнітальний трубопровід з’єднаний з циклоном за допомогою дифузора, який забезпечує деяке зниження швидкості потоку при вході в циклон . Встановлено що за умов розділення потоку швидкість повітря на вході неповинна перевищувати 17...15 м/с. Тому переріз дифузора дещо більший за переріз нагнітального трубопроводу

, м² (5.3.21)

де c, h – сторони перерізу прямокутного диффузора, м.

При цьому

м/с (5.3.22)

В циклоні за рахунок розширення швидкість потоку падає і складає 30...40% від , тому

(5.3.23)

де – швидкість потоку в циклоні, м/с.

Діаметр внутрішньої труби циклона D_o знаходиться по формулі

, м (5.3.24)

Рисунок 5.3.5 – Схема для розрахунку циклона.

Мінімально допустимі геометричні розміри циклона (згідно рисунку 5.3.5) рекомендується приймати слідуючими:

, м , м

, м , м

, м , м

Діаметр зворотного повітропроводу, для з’єднання циклона з камерою подрібнення, повинен бути не більшим , зазвичай приймається по діаметру внутрішньої труби циклона .

Розміри барабана шлюзової заслінки знаходять з рівняння його продуктивності

, кг/с, (5.3.25)

де і – діаметр і довжина барабана шлюзової заслінки, м;

– частота обертання барабана, с^-1;

– щільність продуктів подрібнення, кг/м³;

– коефіцієнт заповнення барабана, = 0,7-0,8.

Частота обертання барабана визначається з наступних міркувань. Оберти шлюзової заслінки мають обмеження. На рисунку 5.3.4 позицією 12 показана заслінка, яка має 6 лопатів. Для повного звільнення міжлопатевого простору необхідно витримати певний час tза певний кут W_t повороту заслінки.

Представимо цей час відношенням

, с (5.3.26)

Кут W_t підраховується з урахуванням кількості лопатей z

, радіани. (5.3.27)

Час вільного падіння частинки визначається в залежності від висоти падіння, яка співпадає з розміром радіуса R заслінки

, с (5.3.28)

де g – прискорення вільного падіння, 9, 8м/с².

Кутова швидкість шлюзової заслінки повинна бути в наступній залежності

, с^-1 (5.3.29)

Частота обертання барабана

, с^-1 (5.3.30)

На практиці величина приймається в межах 0,5...1с^-1.

Доцільно приймати рівне співвідношення довжини заслінки з її діаметром . Тобто , тоді

, м. (5.3.31)

Читайте також:

1. I. Доповнення до параграфу про точкову оцінку параметрів розподілу
2. I. Органи і системи, що забезпечують функцію виділення
3. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
4. II. Анатомічний склад лімфатичної системи
5. IV. Розподіл нервової системи
6. IV. Система зв’язків всередині центральної нервової системи
7. IV. Філогенез кровоносної системи
8. POS-системи
9. T. Сутність, етіологія та патогенез порушень опорно-рухової системи
10. VI. Філогенез нервової системи
11. VII розділ. Маркетингові рішення з розподілу та збуту товару
12. А) Заробітна плата її форми та системи.

Переглядів: 549