Розрахунки параметрів робочих органів машин для доїння
Загальні відомості
Залежно від способу утримання тварин доїльні установки розділяють на стаціонарні (доїння в переносні відра, у молокопровід, доїння у спеціальних залах) і пересувні.
Типи доїльних установок та їхні основні конструктивно-технологічні показники наведено в таблиці (додаток 5.8.1).
Сучасний розвиток молочного скотарства у приватному і суспільному секторі України певною мірою залежить від забезпечення індивідуальними доїльними агрегатами і установками вітчизняного та зарубіжного виробництва. Доїльні установки випускаються з урахуванням різних технологій утримання тварин на фермах та для різного рівня механізації та автоматизації виробничих технологічних процесів (додаток 5.8.1).
У зв’язку з цим ринок України заповнюється зарубіжною технікою з Росії, Білорусі, Швеції, Німеччини, Голландії та інших країни світу. При виборі доїльної техніки враховують її відповідність таким вимогам: короткий термін адаптації тварин до нової техніки; одержання високоякісної продукції; збільшення термінів виробничого використання тварин у 1,5-2 рази; максимальна автоматизація окремих операцій та процесу доїння в цілому. Згідно з цими вимогами перше місце посідає фірма “Де Лаваль", друге – “Вестфалія”, а далі йдуть “Фулвуд”, “Трейко”, “Боу-Матік” та інші. Так, фірми виготовляють доїльне обладнання для механічного, автоматизованого (у доїльних залах – “Ялинка”, “Карусель”, “Паралель”, “Аутотандем” та в молокопровід – “Ізі-Лайн”, “Мілк Мастер”, “Стимопулс МА”, “Пульсатронік”, “Пульсар – 1”) та роботизованого доїння. Ці доїльні системи забезпечують облік надою від кожної корови, автоматичний контроль за процесом доїння з урахуванням фізіологічних особливостей, вибір оптимального режиму доїння (частота пульсацій, рівень вакууму, співвідношення тактів, стимуляція реалізації рефлексу молоковіддачі) та автоматичне завершення процесу доїння.