• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Визначення витрат повітря доїльною машиною

Розрахунок, що проводиться для обгрунтування потрібної подачі вакуумного насоса, включає визначення витрати повітря доїльними апаратами і системою вакуум-провода.

Витрата повітря доїльними апаратами залежить від глибини вакууму, частоти пульсацій, типу апарату і місткості камер і трубок, в яких діє змінний вакуум.

Вважаючи процес розширення повітря при відкачуванні його з камер доїльних стаканів ізотермічним, приймемо сумарну місткість цих камер для одного апарату рівної V_a (м³). Тоді об'єм повітря V_h (м³) після розширення згідно із законом Бойля – Маріотта складе

, м³ (5.8.1)

де р₆ – барометричний (атмосферне) тиск, кПа;

V_a – початковий об'єм повітря в камерах при атмосферному тиску, м³;

p_h – абсолютний тиск в камерах при вакуумі h, тобто після відкачування повітря, кПа;

Абсолютний тиск після відкачування дорівнює:

, кПа (5.8.2)

де h – величина вакууму, кПа.

Відповідний йому об'єм повітря складає

, м³ (5.8.3)

Отже, об'єм повітря V_ц, підмета відкачуванню за один цикл роботи апарату, буде рівний

, м³ (5.8.4)

Цей об'єм необхідно привести до нормальних умов, тобто до атмосферного тиску. Тоді приведений об'єм V_ц.прив буде рівний

, м³ (5.8.5)

Якщо у формулу (5.8.5) підставити значення V_ц з формули (5.8.4) і тиску з формули (5.8.2), то знайдемо, що об'єм повітря, що відкачується за одну пульсацію і приведений до атмосферного тиску, складає

, м³ (5.8.6)

З формули (5.8.6) виходить, що при вакуумі, рівному 52 кПа, необхідно відкачувати приблизно половину всього повітря, що знаходиться в камерах стаканів і шлангах змінного вакууму, що сполучають стакани, колектор і пульсатор.

Для апарату «Волга» об'єм V_a складає 0,7 дм³, отже, при вакуумі 52 кПа витрата повітря апаратом за один цикл складе 0,35 дм³, а секундна витрата при роботі 10 апаратів і частоті пульсацій 1 с^-1 складе 0,0035 м³/с.

Проте, за спостереженнями, дійсна витрата повітря апаратом вище теоретичного, визначеного по формулі (5.8.6), на 35%. Отже, для апарату «Волга» витрата складе 0,0047 м³/с. Прийнято вважати, що для забезпечення нормальної роботи доїльних апаратів необхідно мати запас подачі, званий повітряним резервом.

У спеціальній літературі приводяться точніші методики розрахунку витрати повітря елементами пневмосистеми доїльної установки, але для учбових розрахунків потрібна витрата Q (м³/с) повітря вакуумною системою можна визначити по наближеній формулі:

, м³/с (5.8.7)

де 1,35 – коефіцієнт недосконалості пульсатора і колектора що допускають протікання повітря при перемиканні клапанів;

ν – частота пульсацій, с^-1;

V_a – початковий об'єм повітря при атмосферному тиску, ув'язнений в камерах і трубках одного доїльного апарату, м³;

А – коефіцієнт, що враховує протечки повітря з вакуумної системи доїль­ної установки унаслідок недостатньої герметичності.

Коефіцієнт Ау формулі (5.8.7) дорівнює:

, (5.8.7а)

Витрата повітря вакуумною системою визначають за дослідними даними, враховуючи наявні в системі підсоси і виражаючи їх в процентному відношенні до приведеної годинної витрати. Ці втрати, за експериментальними даними, складають:

1) витоки повітря в з'єднаннях труб і в кранах – =10%;

2) підсоси повітря через зазори між сосками вимені і сосковою гумою стаканів – =5%;

3) підсоси через доїльні стакани при невмілому надяганні їх на соски – =20%;

4) підсоси при випадковому спаді шлангів з повітряних кранів вакуум-провода і обумовленому ним спаді стаканів – =25%;

5) втрата подачі вакуумного насоса в жаркий час літом із-за розрідження мастила в насосі – =20%;

6) втрати подачі насоса із-за підвищення його температури при тривалій безперервній роботі – =20%.

Таким чином, сумарні втрати рівні приблизно по величині витраті повітря доїльним апаратом. Якщо ж врахувати, що в процесі роботи частота пульсацій нерідко збільшується (що спричиняє за собою збільшення витрати повітря апаратом), то можна прийняти коефіцієнт запасу подачі вакуумного насоса рівним 2…3.

Читайте також:

1. CMM. Визначення моделі зрілості.
2. I визначення впливу окремих факторів
3. I підготовка їх до завантаження у повітряні судна
4. II. Визначення мети запровадження конкретної ВЕЗ з ураху­ванням її виду.
5. II. Елементи операційних витрат
6. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
7. Ocнoвнi визначення здоров'я
8. S Визначення оптимального темпу роботи з урахуванням динаміки наростання втоми.
9. V. Інші витрати
10. А. Визначення розмірів і площі зони хімічного зараження.
11. Автоматизація водорозподілу на відкритих зрошувальних системах. Методи керування водорозподілом. Вимірювання рівня води. Вимірювання витрати.
12. Автоматизація обліку витрат на виробництво засобами універсального програмного продукту

Переглядів: 1384