Вивчення суфікса

Школярі усвідомлюють, що нові слова (прапорець, гри­бок) утворилися саме за допомогою суфікса, приєднаного до кореня.

З терміном «суфікс» і його схематичним зображенням школярів знайомить учитель.

Подальша робота націлена на поглиблення уявлень уч­нів про словотворчу роль суфіксів. Так, діти на основі по­рівняння однокореневих слів (сир — сирник, чай — чай­ник, трактор — тракторист, телята — телятниця) пе­реконуються в тому, що за допомогою суфіксів утворюють­ся слова — назви предметів побуту чи занять людей. При цьому слід звертати увагу на те, що нове слово утворилося від іншого за допомогою суфікса, який завжди стоїть після кореня.

Усвідомити роль суфікса в слові допомагає дітям порів­няння його з префіксом. Аналіз за будовою слів типу друг-дружок і друг-недруг дає змогу зробити такий висно­вок: і префікс, і суфікс служать для утворення слів, але префікс стоїть перед коренем, а суфікс — після нього.

Зрозуміти роль суфікса в слові допоможе також його порівняння з закінченням. І суфікс, і закінчення можуть стояти після кореня, але суфікс змінює значення слова (машина і машиніст), а закінчення змінює тільки форму сло­ва: машина, машини, машиною, значення ж слова при цьому не міняється.

У початкових класах вивчення будови слова має на ме­ті не тільки ознайомлення із значенням морфем, а й забез­печує правильне користування ними в усному й писемному мовленні, зокрема сприяє практичному засвоєнню самого процесу словотворення. Цій меті підпорядковуються такі типи вправ:

I. Наспостереження за роллю морфему слові:

— розберіть подані слова за будовою, поясніть, яка час­тина другого слова змінила його значення (дуб — дубок, літати — перелітати);

— порівняйте слова вчитель — вчителька, поясніть, як утворилося друге слово;

— поясніть, від якої частини мови утворилося друге слово, якою частиною мови воно є, як утворилося (ліс — лісовий, синій — синька) і под.

II. Назаміну морфему слові:

— у поданих словах замініть суфікс -иксуфіксом –иш, (котик, хвостик, вовчик). Яке значення мають утворені вами слова?

— у словах вийти, роз'єднати замініть префікс ін­шим, щоб вийшло слово з протилежним значенням.

III. На добір слів:

— доберіть слова за поданими схемами:

— доберіть до слова білизна однокореневі слова, які б належали до різних частин мови, поясніть, як вони утво­рилися;

— у слові книжка знайдіть суфікс, доберіть ще кілька слів із цим самим суфіксом, поясніть значення утворених слів;

— у слові перебігти визначте префікс, доберіть ще кілька слів із цим самим префіксом, поясніть значення утворених слів.

IV. На утворенняслів:

— утворіть від поданих іменників прикметники (вчитель, трактор, рука);

— утворіть від поданих іменників прикметники (слива, яблуко, машина);

— утворіть від поданих дієслів іменники за зразком читати — читання (малювати — … ,

лежати … );

— утворіть дієслова, ставлячи замість крапок дібрані префікси.

Вивчення морфемної будови слова сприяє усвідомленню учнями зв’язку, який в мові між лексичним значенням слова і його морфемним складом.

Лекція № 14(2 години)

Система роботи над іменником, прикметником, дієсловом.

План лекції.

1. Методика вивчення частин мови на основі зв'язного тексту.

2. Формування у молодших школярів уявлення про частини мови на
основі їх семантики, граматичних ознак і синтаксичної ролі.

3. Методика морфологічного розбору.

4. Орфограми, пов'язані з іменником, прикметником, дієсловом.

Рекомендована література

1. Баліцька Н.Г. Дидактичний матеріал до вивчення теми "Будова слова".- ж-л
"Початкова школа" ,№6, 1990р.

2. Батура Н.В. Розвиток інтересу до опанування української мови.- ж-л "Початкова
школа" ,№3, 1990р.

3. Віденко В. Творча робота школярів на уроках мови, читання, риторики.- ж-л
"Початкова школа" ,№7, 1997р.

4. 24. Білоконна В. Інтелектуальний розвиток школярів на уроках мови.- ж-л