Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Вивчення суфікса

Мета вивчення суфікса в початкових класах розкрити роль суфіксів у слові. Учні мають усвідомити, що:

суфікс — це частина слова, з допомогою якої утворю­ються нові слова;

суфікс — це частина слова, яка надає слову іншого смис­лового відтінку (вказує на ступінь розміру предмета, міру якості, передає ставлення до предмета);

суфікс завжди стоїть між коренем і закінченням, якщо ж у слові нульове закінчення, то суфікс стоїть після ко­реня; у слові може бути не один суфікс, а й два чи три.

У початкових класах діти знайомляться тільки з суфік­сами із значенням пестливості, суфіксами, за допомогою яких утворюються назви людей за родом заняття, та суфік­сами, з допомогою яких утворюються назви найуживані­ших предметів побуту.

Робота над засвоєнням поняття «суфікс» починається із з'ясування значення зменшено-пестливих суфіксів.

При першому знайомстві з поняттям «суфікс» учитель спирається на конкретні уявлення дітей. Демонструючи предметну наочність або малюнки, вчитель спрямовує шко­лярів від порівняння предметів у дійсності до порівняння слів — назв цих предметів. Наприклад, учитель показує зображення великого прапора і дитячого прапорця, вели­кого гриба і маленького. Діти роблять висновок, що понят­тя «малий» може передати не тільки слово малий, а й час­тинка слова: -ець (прапор - прапорець), -ок (гриб - грибок).

Школярі усвідомлюють, що нові слова (прапорець, гри­бок) утворилися саме за допомогою суфікса, приєднаного до кореня.

З терміном «суфікс» і його схематичним зображенням школярів знайомить учитель.

Подальша робота націлена на поглиблення уявлень уч­нів про словотворчу роль суфіксів. Так, діти на основі по­рівняння однокореневих слів (сир — сирник, чайчай­ник, трактортракторист, телятателятниця) пе­реконуються в тому, що за допомогою суфіксів утворюють­ся слова — назви предметів побуту чи занять людей. При цьому слід звертати увагу на те, що нове слово утворилося від іншого за допомогою суфікса, який завжди стоїть після кореня.

Усвідомити роль суфікса в слові допомагає дітям порів­няння його з префіксом. Аналіз за будовою слів типу друг-дружок і друг-недруг дає змогу зробити такий висно­вок: і префікс, і суфікс служать для утворення слів, але префікс стоїть перед коренем, а суфікс — після нього.

Зрозуміти роль суфікса в слові допоможе також його порівняння з закінченням. І суфікс, і закінчення можуть стояти після кореня, але суфікс змінює значення слова (машина і машиніст), а закінчення змінює тільки форму сло­ва: машина, машини, машиною, значення ж слова при цьому не міняється.

У початкових класах вивчення будови слова має на ме­ті не тільки ознайомлення із значенням морфем, а й забез­печує правильне користування ними в усному й писемному мовленні, зокрема сприяє практичному засвоєнню самого процесу словотворення. Цій меті підпорядковуються такі типи вправ:

I. Наспостереження за роллю морфему слові:

— розберіть подані слова за будовою, поясніть, яка час­тина другого слова змінила його значення (дубдубок, літатиперелітати);

— порівняйте слова вчительвчителька, поясніть, як утворилося друге слово;

— поясніть, від якої частини мови утворилося друге слово, якою частиною мови воно є, як утворилося (ліс — лісовий, синійсинька) і под.

II. Назаміну морфему слові:

— у поданих словах замініть суфікс -иксуфіксом –иш, (котик, хвостик, вовчик). Яке значення мають утворені вами слова?

— у словах вийти, роз'єднати замініть префікс ін­шим, щоб вийшло слово з протилежним значенням.

III. На добір слів:

— доберіть слова за поданими схемами:

— доберіть до слова білизна однокореневі слова, які б належали до різних частин мови, поясніть, як вони утво­рилися;

— у слові книжка знайдіть суфікс, доберіть ще кілька слів із цим самим суфіксом, поясніть значення утворених слів;

— у слові перебігти визначте префікс, доберіть ще кілька слів із цим самим префіксом, поясніть значення утворених слів.

IV. На утворенняслів:

— утворіть від поданих іменників прикметники (вчитель, трактор, рука);

— утворіть від поданих іменників прикметники (слива, яблуко, машина);

— утворіть від поданих дієслів іменники за зразком читати читання (малювати … ,

лежати … );

— утворіть дієслова, ставлячи замість крапок дібрані префікси.

Вивчення морфемної будови слова сприяє усвідомленню учнями зв’язку, який в мові між лексичним значенням слова і його морфемним складом.

 

Лекція № 14(2 години)

Система роботи над іменником, прикметником, дієсловом.

План лекції.

1. Методика вивчення частин мови на основі зв'язного тексту.

2. Формування у молодших школярів уявлення про частини мови на
основі їх семантики, граматичних ознак і синтаксичної ролі.

3. Методика морфологічного розбору.

4. Орфограми, пов'язані з іменником, прикметником, дієсловом.

Рекомендована література

1. Баліцька Н.Г. Дидактичний матеріал до вивчення теми "Будова слова".- ж-л
"Початкова школа" ,№6, 1990р.

2. Батура Н.В. Розвиток інтересу до опанування української мови.- ж-л "Початкова
школа" ,№3, 1990р.

3. Віденко В. Творча робота школярів на уроках мови, читання, риторики.- ж-л
"Початкова школа" ,№7, 1997р.

4. 24. Білоконна В. Інтелектуальний розвиток школярів на уроках мови.- ж-л


Читайте також:

  1. Cтатистичне вивчення причин розлучень.
  2. II. Мета вивчення курсу.
  3. IV. Вивчення нового матеріалу – 20 хв.
  4. IV. Вивчення нового матеріалу.
  5. IV. Вивчення нового матеріалу.
  6. IІІ. Вивченняння нового навчального матеріалу.
  7. V. Вивчення нового матеріалу.
  8. Аксіологічний підхід до вивчення педагогічних явищ.
  9. Вивчення
  10. Вивчення антонімів
  11. Вивчення взаємозв’язків правопорушень з іншими соціальними явищами
  12. Вивчення вогнепальної зброї і наслідків її застосування для вирішен­ня діагностичних та ідентифікаційних завдань.




Переглядів: 2411

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Вивчення префікса | Система вивчення іменника

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.