• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Методика вивчення роду і числа прикметників

Вивчаючи рід прикметників, учні мають засвоїти, що:

прикметники в однині змінюються за родами;

рід прикметника залежить від іменника, з яким прикмет­ник пов'язаний;

прикметники чоловічого роду відповідають на питання який? і мають закінчення -ий(-ій); прикметники жі­ночого роду відповідають на питання яка? і мають за­кінчення -а(-я);прикметники середнього роду відповіда­ють на питання якє? і мають закінчення -е(-є);

у множині прикметники за родами не змінюються.

Вивчаючи іменник, діти усвідомили, що він за родами не змінюється, але має рід. Під час вивчення прикметника слід показати учням, що на відміну від іменника прикмет­ник змінюється за родами і що рід прикметника зумовлю­ється родом іменника, разом з яким прикметник утворює словосполучення. З цією метою вчитель може організува­ти спостереження за словосполученнями, у яких іменники поєднуються з одним і тим же прикметником. Як один із варіантів такої роботи може бути, наприклад, демонстра­ція малюнків, на яких зображені червона стрічка, чер­воне яблуко. Учні повинні записати назви предметів та їх ознак, визначити рід іменників і відповідно прикметників, виділити закінчення в них.

Отже, при визначенні роду прикметників учні засвою­ють такий порядок дій: 1) знаходжу іменник, з яким зв'яза­ний прикметник; 2) визначаю рід цього іменника; 3) за ро­дом іменника встановлюю рід прикметника.

Для того щоб показати, що у множині прикметники за родами не змінюються, можна запропонувати дітям до­писати закінчення прикметників у таких словосполучен­нях: червон... стрічки, червон... яблука. Учням неважко помітити, що у множині прикметник має одну й ту ж форму, а отже, за родами не змінюється.

Вивчаючи число прикметників, діти повинні усвідоми­ти, що: прикметники, як і іменники, мають два числа — однину і множину;

прикметники завжди стоять у тому числі, що й іменники, з якими прикметники пов'язані.

З терміном «число» учні вперше зустрічаються в 3 кла­сі, однак ще в 2 класі вони вчаться практично змінювати прикметники разом з іменниками за зразком «один — бага­то». Така підготовча робота створює грунт для розуміння того, що число прикметника не самостійна, а повністю за­лежна від іменника категорія. Розділити за принципом «один — багато» можна тільки предмети, а не ознаки, оз­нака ж приписується одному предметові (прикметник в однині) або групі предметів (прикметнику множині). Щоб діти усвідомили цю особливість числа прикметників, учитель може провести таку, наприклад, роботу: демонструється два малюнки (на одному з них зображена одна червона троян­да, на другому — кілька троянд такого ж кольору). Діти одержують завдання утворити за кожним із малюнків сло­восполучення, до складу яких входять іменник і прикмет­ник — назва кольору. Вчитель веде бесіду:

— Скільки троянд зображено на першому малюнку? (Одна.) А на другому? (Кілька, багато.)

— Скільки кольорів ви бачите на малюнках? (Один.)

Так діти приходять до висновку, що однина/множина іменників зумовлена кількістю предметів, а однина/мно­жина прикметників визначається не кількістю ознак, а чис­лом іменника, від якого прикметник залежить.

Знайомлячись із відмінюванням прикметників, учні по­винні усвідомити, що відмінок прикметника визначається за відмінком іменника. Показати це можна на таблиці від­мінкових закінчень прикметників чоловічого й середнього родів і відмінкових закінчень прикметників жіночого ро­ду. Робота з таблицями дасть учням змогу простежити за тим, як змінюються прикметники за відмінками, і запам'ята­ти відмінкові питання прикметника. Учні помітять, що від­мінкові закінчення іменника і зв'язаного з ним прикметни­ка різні, визначити відмінок прикметника можна за від­мінком іменника, відмінкове закінчення прикметника збі­гається із закінченням питання, на яке він відповідає (який? — зелений, якого? — зеленого).

Виконання різних тренувальних вправ на визначення відмінків прикметників і правильне вживання їх відмінко­вих форм у словосполученні й реченні слід поєднувати із систематичною роботою над розвитком усного і писемного мовлення молодших школярів.

Отже, вся система роботи з граматичними категоріями прикметника націлена на усвідомлення учнями особливос­тей цієї частини мови порівняно з іменником і на розви­ток умінь користуватися прикметниками в різних мовлен­нєвих ситуаціях.

Читайте також:

1. Cтатистичне вивчення причин розлучень.
2. II. Мета вивчення курсу.
3. IV. Вивчення нового матеріалу – 20 хв.
4. IV. Вивчення нового матеріалу.
5. IV. Вивчення нового матеріалу.
6. IІІ. Вивченняння нового навчального матеріалу.
7. V. Вивчення нового матеріалу.
8. Абсолютна величина числа позначається символом .
9. Аксіологічний підхід до вивчення педагогічних явищ.
10. Алгоритми арифметичних операцій над цілими невід’ємними числами у десятковій системі числення.
11. Апаратура і методика проведення густинного гамма-гамма-каротажу
12. Апаратура і методика проведення густинного гамма-гамма-каротажу

Переглядів: 9719