• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Правове становище державних підприємств

Одним із видів підприємств є державне унітарне підприєм­ство, яке утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини дер­жавної власності, як правило, без поділу її на частки, і вхо­дить до сфери його управління.

Орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство (міністерства, державні комітети, інші підпоряд­ковані Кабінету Міністрів України центральні органи вико­навчої влади), є представником власника і виконує його функції у межах, визначених ГК та іншими законодавчими актами.

Майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управ­ління (поняття і зміст категорій «право господарського відан­ня» і «право оперативного управління» ми розглянемо у відповідній темі).

Найменування державного унітарного підприємства повинно містити слова «державне підприємство».

Державне унітарне підприємство не несе відповідальності за зобов'язаннями власника і органу влади, до сфери управлі­ння якого воно входить.

Органом управління державного унітарного підприємства є керівник підприємства, який призначається органом, до сфе­ри управління якого входить підприємство, і є підзвітним цьо­му органові.

Законом можуть бути визначені особливості статусу керів­ника державного унітарного підприємства, в тому числі вста­новлено підвищену відповідальність керівника за результати роботи підприємства.

Державні унітарні підприємства діють як державні ко­мерційні підприємства або казенні підприємства (ст. 73 ГК).

Розглянемо їх правовий статус детальніше, і почнемо з дер­жавного комерційного підприємства.

Як встановлено ч. 1 ст. 74 ГК, державне комерційне підприєм­ство є суб'єктом підприємницької діяльності. Цей суб'єкт діє на основі статуту на принципах підприємництва, зазначених у ст. 44 ГК, і несе відповідальність за наслідки своєї діяльності усім належним йому на праві господарського відання майном згідно з ГК та іншими законами, прийнятими відповідно до нього.

Отже, майно державного комерційного підприємства закріп­люється за ним, як за суб'єктом права, на праві господарського відання. Саме ж державне підприємство як майновий комп­лекс є об'єктом права державної власності, і може бути об'єк­том купівлі-продажу, застави, оренди та інших правочинів (ч. 4 ст. 190 ЦК).

Частина 3 ст. 74 ГК вперше встановила, що в унітарному підприємстві утворюється статутний фонд. До прийняття цієї норми статутний фонд утворювався лише в деяких видах гос­подарських товариств. Статутний фонд державного комерцій­ного підприємства утворюється уповноваженим органом, до сфери управління якого воно входить, до реєстрації цього підприємства як суб'єкта господарювання. Мінімальний розмір статутного фонду державного комерційного підприємства вста­новлюється законом (на сьогодні цей розмір не встановлено).

У разі якщо вартість активів державного комерційного підприємства за результатами його діяльності виявиться мен­шою, ніж розмір статутного фонду, передбачений статутом підприємства, орган, до сфери управління якого входить дане підприємство, зобов'язаний провести в установленому зако­нодавством порядку зменшення його статутного фонду, але не нижче встановленого мінімального розміру статутного фонду.

Держава та орган, до сфери управління якого входить дер­жавне комерційне підприємство, не несуть відповідальності за його зобов'язаннями, крім випадків, передбачених ГК та іншими законами.

Збитки, завдані державному комерційному підприємству внаслідок виконання рішень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, які було визнано судом неконсти­туційними або недійсними, підлягають відшкодуванню зазна­ченими органами добровільно або за рішенням суду.

Державне унітарне комерційне підприємство може бути пе­ретворено у випадках та порядку, передбачених законом, на корпоратизоване підприємство (державне акціонерне товари­ство). Особливості діяльності корпоратизованих підприємств визначаються ГК та іншими законами.

Особливості господарської діяльності державних комерцій­них підприємств визначені ст. 75 ГК.

Перша з них полягає у тому, що державне комерційне підприємство зобов'язане приймати та виконувати доведені до нього в установленому законодавством порядку державні за­мовлення і державні завдання, а також враховувати їх при формуванні виробничої програми, визначенні перспектив свого еко­номічного і соціального розвитку та виборі контрагентів.

Друга особливість діяльності державного комерційного підприємства полягає в тому, що таке підприємство не має права безоплатно передавати належне йому майно іншим юри­дичним особам чи громадянам, крім випадків, передбачених законом. Відчужувати, віддавати в заставу майнові об'єкти, що належать до основних фондів, здавати в оренду цілісні майнові комплекси структурних одиниць та підрозділів дер­жавне комерційне підприємство має право лише за поперед­ньою згодою органу, до сфери управління якого воно входить, і, як правило, на конкурентних засадах.

Третя особливість: кошти, одержані від продажу майнових об'єктів, що належать до основних фондів державного комер­ційного підприємства, використовуються відповідно до за­твердженого фінансового плану.

Четверта особливість: списання з балансу не повністю амор­тизованих основних фондів, а також прискорена амортизація основних фондів державного комерційного підприємства мо­жуть проводитися лише за згодою органу, до сфери управління якого входить дане підприємство.

П'ята особливість — це встановлення в імперативному по­рядку переліку фондів, утворення яких є обов'язковим для державних комерційних підприємств. Вони утворюють за ра­хунок прибутку (доходу) спеціальні (цільові) фонди, призначені для покриття витрат, пов'язаних з їх діяльністю:

- амортизаційний фонд;

- фонд розвитку виробництва;

- фонд споживання (оплати праці);

- резервний фонд;

інші фонди, передбачені статутом підприємства.

Використання цих фондів визначається відповідно до за­твердженого фінансового плану. Розподіл прибутку (доходу) державних комерційних підприємств здійснюється відповідно до затвердженого фінансового плану. Фінансовий план дер­жавних комерційних підприємств підлягає затвердженню до 1 липня року, що передує плановому:

- підприємств, розрахункова сума прибутку яких переви­щує 50 млн грн.;

- інших підприємств — органами, уповноваженими управ­ляти відповідним державним майном.

У фінансових планах затверджуються суми коштів, які на­правляються державі як власнику і зараховуються до відповід­них бюджетів. Органи, уповноважені управляти державним майном, до 15 липня року, що передує плановому, надають Кабінету Міністрів України інформацію про обсяги перераху­вання прибутку державних комерційних підприємств для їх врахування при розробці державного бюджету. Форма та ме­тодичні рекомендації з розробки фінансових планів держав­них комерційних підприємств затверджуються Міністерством фінансів України.

Шоста особливість — це обов'язкове проведення ревізії фінансово-господарської діяльності підприємства в порядку, передбаченому законом, у разі зміни керівника державного комерційного підприємства.

Законом визначаються й інші особливості господарської та соціальної діяльності державних комерційних підприємств.

Особливим видом підприємства, заснованого на державній власності, є казенне підприємство.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ГК казенні підприємства створюються у галузях народного господарства, в яких:

- законом дозволено здійснення господарської діяльності лише державним підприємствам;

- основним (понад п'ятдесят відсотків) споживачем про­дукції (робіт, послуг) виступає держава;

- за умовами господарювання неможлива вільна конкурен­ція товаровиробників чи споживачів;

- переважаючим (понад п'ятдесят відсотків) є виробництво суспільно необхідної продукції (робіт, послуг), яке за своїми умовами і характером потреб, що ним задовольняються, як правило, не може бути рентабельним;

- приватизацію майнових комплексів державних підприємств заборонено законом.

На відміну від державних комерційних підприємств, які утво­рюються органами державної влади, підпорядкованими Кабінету Міністрів, казенні підприємства створюються за рішенням Кабі­нету Міністрів. У рішенні про створення казенного підприєм­ства визначаються обсяг і характер основної діяльності підпри­ємства, а також орган, до сфери управління якого входить підприємство, що створюється. Реорганізація і ліквідація ка­зенного підприємства проводяться відповідно до вимог ГК за рішенням органу, до компетенції якого належить створення даного підприємства.

Майно казенного підприємства закріплюється за ним на праві оперативного управління в обсязі, зазначеному в статуті підприємства.

Казенне підприємство є юридичною особою, має відповідні рахунки в установах державного банку, печатку зі своїм най­менуванням.

Орган, до сфери управління якого входить казенне підприєм­ство, затверджує статут підприємства, призначає його керівни­ка, дає дозвіл на здійснення казенним підприємством госпо­дарської діяльності, визначає види продукції (робіт, послуг), на виробництво та реалізацію якої поширюється зазначений дозвіл.

Важливе значення для правового регулювання діяльності казенних підприємств мають постанови Кабінету Міністрів України від ЗО червня 1998 р. № 987 «Про перетворення дер­жавних підприємств у казенні»1, якою визначено перелік дер­жавних підприємств, що мають бути перетворені на казенні; від 16 червня 1998 р. № 914 «Про типовий статут казенного підприємства»2, якою затверджено Типовий статут казенного підприємства, та від 22 липня 1998 р. № 1129 «Про деякі питання управління казенними підприємствами»3, якою, зок­рема, затверджено Положення про складання плану розвитку казенного підприємства та Положення про складання фінан­сового плану казенного підприємства.

Особливості господарської діяльності казенних підприємств встановлені ст. 77 ГК.

Казенне підприємство здійснює господарську діяльність відповідно до виробничих завдань органу, до сфери управлін­ня якого воно входить.

Казенне підприємство самостійно організовує виробництво продукції (робіт, послуг) і реалізує її за цінами (тарифами), що визначаються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

Орган, до сфери управління якого входить казенне підприєм­ство, здійснює контроль за використанням та збереженням належного підприємству майна, і має право вилучити у казен­ного підприємства майно, яке не використовується або вико­ристовується не за призначенням, та розпорядитися ним у межах своїх повноважень.

______________________________________________________

¹ Офіційний вісник України. — 1998. — № 26. — Ст. 953.

² Там само. - 1998. - № 24. - Ст. 891.

³ Там само. - 1998. - № ЗО. - Ст. 1120.

Казенне підприємство не має права відчужувати або іншим способом розпоряджатися закріпленим за ним майном, що на­лежить до основних фондів, без попередньої згоди органу, до сфери управління якого воно входить.

Джерелами формування майна казенного підприємства є:

- державне майно, передане підприємству відповідно до рішення про його створення;

- кошти та інше майно, одержані від реалізації продукції (робіт, послуг) підприємства;

- цільові кошти, виділені з Державного бюджету України;

- кредити банків;

- частина доходів підприємства, одержаних ним за резуль­татами господарської діяльності, передбачена статутом;

- інші джерела, не заборонені законом.

Казенне підприємство одержує кредити для виконання ста­тутних завдань під гарантію органу, до сфери управління яко­го входить підприємство.

Казенне підприємство відповідає за своїми зобов'язаннями лише коштами, що перебувають у його розпорядженні. У разі недо­статності зазначених коштів держава, в особі органу, до сфери управління якого входить підприємство, несе повну субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями казенного підприємства.

Розподіл та використання прибутку (доходу) казенного під­приємства визначається фінансовим планом, який затверджу­ється у порядку, встановленому для державних комерційних підприємств.

Інші особливості господарської та соціальної діяльності казенних підприємств визначаються ГК, законом про державні підприємства та іншими законодавчими актами.

Читайте також:

1. Cистеми безпеки торговельних підприємств
2. III етап. Аналіз факторів, що визначають цінову політику підприємства.
3. IV група- показники надійності підприємства
4. IV. Оцінка привабливості стратегічних зон господарювання підприємства на ринку.
5. IІI розділ. Аналіз стану маркетингового середовища підприємства
6. L2.T4/1.Переміщення твердих речовин по території хімічного підприємства.
7. V розділ. Товарна політика підприємства
8. WEB - сайт підприємства в Інтернет
9. А) Капітал підприємства, його кругообіг та обіг.
10. Або продукція підприємств, що знаходяться за кордоном.
11. Абсолютні та відності показники результатів діяльності підприємства.
12. Автопідприємства вантажних автомобілів

Переглядів: 4710