• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Лекція 6. Продукція та сировина лісопильного виробництва

План

1. Пилопродукція.

2. Розкроювання пиловочної сировини на пиломатеріали.

3. Поняття про постави.

4. Корисний вихід пилопродукції.

Література [5, 7]

1. Пилопродукція

Продукцію лісопильного виробництва називають пилопродукцією. Пилопродукцію одержують внаслідок розділення деревини на частини за допомогою пилок. Спочатку виконують поздовжнє розділення колод, а потім – поздовжнє та поперечне розкроювання одержаних частин (рис. 14).

Рис. 14. Види пилопродукції:

а – двокантний брус; б – трикантний брус; в – чотирикантний брус;

г – дошка обрізна; д – дошка одностороння обрізна; е – дошка необрізна;

ж – брусок; з – шпала обрізна; и – шпала необрізна; к – обапіл дощатий;

л – обапіл горбильний

Пиломатеріали – це пилопродукція певних розмірів та якості з двома плоскопаралельними пластями, що використовується в цілому вигляді або для виготовлення заготовок, деталей та виробів з деревини.

Заготовки – це пилопродукція з розмірами та якістю, що відповідають виготовленим деталям та виробам, причому з припусками на механічну обробку та усушку. Розрізняють дощаті та брускові заготовки.

Шпала – це пилопродукція у вигляді бруса, що призначена для використання як опори для залізничних рейок. Розрізняють обрізні (рис. 14, з) та необрізні (рис. 14, и) шпали.

Обапіл – це пилопродукція, яку одержують із бокової частини колоди, причому одна поверхня у неї пропиляна, а інша не пропиляна або пропиляна частково. Розрізняють дощатий (рис. 14, к) та горбильний (рис. 14, л) обапіл.

У заготовках та пиломатеріалах широкі сторони називають пластями, вузькі бокові – кромками, а перпендикулярні до них кінцеві – торцями. Лінії перетину пластей та кромок пиляної продукції називають ребрами. Частина поверхні колоди, що залишилася на пиломатеріалах, називається обзолом.

Товщина пилопродукції вимірюється по кромці, як відстань між двома пластями; ширина - по пласті, як відстань між двома кромками, довжина – як відстань між двома торцями.

За розмірами поперечного перерізу пиломатеріали поділяють на бруси, бруски та дошки.

Брусами називають пиломатеріали, товщина і ширина яких більша 100мм. По кількості пропиляних пластей розрізняють двокантний брус (рис. 14, а), трикантний (рис. 14, б) та чотирикантний (рис. 14, в).

Бруски - це пиломатеріали товщиною від 50мм до 100мм та шириною не більше подвійної товщини (рис. 14, ж).

Дошки - це пиломатеріали товщиною від 16мм до 100мм та шириною більше подвійної товщини.

Пиломатеріали можуть бути обрізними та необрізними. У обрізних пиломатеріалів (рис. 14, г) пласті та кромки пропиляні по всій довжині. У необрізних (рис. 14, е) пласті пропиляні, а кромки не пропиляні або пропиляні частково.

За породами деревини пилопродукцію поділяють на три групи: продукція хвойних порід, продукція твердих листяних порід та продукція м’яких листяних порід. Для кожного виду пилопродукції необхідні певні породи деревини. Наприклад, резонансні пиломатеріали для музичних інструментів виготовляють тільки із деревини ялини чи піхти; винну клепку – із деревини дуба, а лижні заготовки – із деревини берези.

1. Розкроювання пиловочної сировини на пиломатеріали

Сировиною для лісопильного виробництва є колоди та кряжі різних деревних порід. Колоди та кряжі становлять частини стовбурів, які очищені від гілок. Сировина лісопильного виробництва називається пиловочною сировиною або пиловником.

За кількістю одночасно працюючих у верстаті пилок розрізняють індивідуальне та групове розпилювання колод. Індивідуальне розпилюванняпередбачає послідовне відпилювання однією пилкою від колоди по одній дошці, а групове – розпилювання колоди одночасно декількома пилками з одержанням декількох дощок. Індивідуальне розпилювання колод на бруси та дошки виконується на круглопилкових та стрічкопилкових верстатах, а також на горизонтальних лісопильних рамах. Групове розпилювання виконують на вертикальних лісопильних рамах та багатопилкових круглопилкових вертатах. Найбільш поширеними є розпилювання врозвал та розпилювання з брусуванням.

При розпилюванні врозвал (рис. 15) колоду пропускають через лісопильну раму один раз, розпилюючи її на декілька необрізних дощок. За місцем розташування у колоді розрізняють серцевинні 1, центральні 2 та бокові 3 дошки.

Рис. 15. Схема розпилювання колод врозвал:

1 – серцевинна дошка, 2 – центральні дошки, 3 – бокові дошки

При розпилюванні з брусуванням (рис. 16) колоду пропускають через лісопильну раму двічі. При першому проході через раму із середньої частини колоди випилюють двокантний брус, а з бокових частин – необрізні дошки (рис. 16, а). При другому проході через раму пропускають брус, із якого одержують у межах пропиляних пластей обрізні дошки, а з бокових частин – необрізні дошки.

Рис. 16. Схема розпилювання колод з брусуванням:

а – розкроювання колоди на брус та необрізні дошки; б – розкроювання бруса на дошки

1. Поняття про постави

Поставом називається група пилок, що встановлені на певних відстанях між собою з метою одержання із колод дощок певних розмірів. У більш широкому розумінні постав – це схема (план) розкроювання однорідних колод на пиломатеріали певних розмірів.

Постави по розташуванню пилок відносно центра можуть бути симетричними і несиметричними. У більшості випадків при розпилюванні на лісопильних рамах застосовують симетричні постави. Несиметричні постави використовують в особливих випадках, зокрема при розпилюванні шпал та брусів.

За кількістю дощок, що випилюються з колоди, постав може бути парним або непарним. Постав записують у вигляді цифрового ряду, що вказує на товщину дощок у міліметрах. Наприклад, для колоди діаметром 22см, довжиною 6м можна скласти такий постав: 19 – 25 – 50 – 50 – 25 – 19. Цей постав на розпилювання врозвал, парний та симетричний. В середині поставу стоять дві центральні дошки товщиною по 50мм, потім дві бокові дошки по 25мм та по краях дві бокові дошки товщиною по 19мм. На основі цього поставу у вказаній послідовності встановлюють пилки з прокладками між ними.

При розпилюванні колод з брусуванням постав складають окремо на випилювання бруса та врозвал бруса на дошки. Наприклад, діаметр колоди 26см, довжина 6,5м: 1-й прохід – 1 брус x 150мм, 4 дошки x 16мм; 2-й прохід – 5 дощок x 32мм, 4 дошки x 16мм.

Це означає, що з колод діаметром 26см при першому проході випилюється брус висотою (товщиною) 150мм та по дві дошки товщиною 16мм з кожного краю. При другому проході із середньої частини бруса випилюють п’ять дощок товщиною 32мм та по дві дошки з кожної сторони товщиною 16мм.

Постави розраховують завчасно до розпилювання. Від правильності складення та розрахунку поставів залежать продуктивність лісопильних рам та об’ємний вихід пиломатеріалів. Складанням та розрахунком поставів займається технолог лісопильного цеху.

1. Корисний вихід пилопродукції

При розкроюванні пиловочної сировини на пиломатеріали неминучі втрати та відходи деревини, що обумовлені різними причинами.

Корисний вихід пилопродукції– це відношення об’єму одержаної пилопродукції до об’єму розпиляної сировини, що виражається у відсотках:

, (13)

де V_п - об’єм одержаних пиломатеріалів, м³; V_с - об’єм розпиляної сировини, м³.

Корисний вихід пилопродукції залежить від багатьох факторів, врахування яких дозволяє його покращити. Зі збільшенням діаметра розпилюваних колод зростає корисний вихід пилопродукції. Наприклад, максимальний вихід обрізних пиломатеріалів при розпилюванні врозвал із колод: діаметром 16см складає 54,8%, діаметром 32см – 61,5%, діаметром 40см – 63,1%.

Вплив довжини колод характерний тим, що при її зменшенні вихід пиломатеріалів збільшується. На кожні 0,5м зменшення довжини колоди у порівнянні з довжиною 6,5м корисний вихід збільшується в середньому на 0,65%.

Вихід пиломатеріалів з кривих колод зменшується. При розпилюванні з брусуванням вихід обрізних пиломатеріалів більший порівняно з розпилюванням врозвал.

Читайте також:

1. D) оснащення виробництва обладнанням, пристроями, інструментом, засобами контролю.
2. Або продукція підприємств, що знаходяться за кордоном.
3. Абстрактна модель оптимального планування виробництва
4. Автоматизація виробництва
5. Аграрна сфера виробництва та її особливості
6. Альтернативні варіанти виробництва при повній зайнятості ресурсів
7. Альтернативні можливості виробництва масла і тракторів
8. Альтернативні можливості виробництва масла та гармат.
9. Альтернативні можливості виробництва масла та гармат.
10. Аналіз беззбитковості для багатономенклатурного виробництва
11. Аналіз виробництва продукції рослинництва.
12. Аналіз виробництва продукції тваринництва.

Переглядів: 3639