• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Історія виникнення стандартів ISO9000

Німецький інститут стандартизації (ОГМ) уніс у 1977 році в Міжнародну організацію з стандартизації (ISO) пропозицію щодо уніфікації існуючих національних стандартів з управління якістю. На підставі цього в 1980 році був заснований Технічний комітет з управління якістю і його забезпеченням ISOТК176.

У комісіях цього комітету був спочатку розроблений стандарт ISO8402, що стосується понять, а у 1985 році – перші проекти стандартів сім’ї ISO9000. Перша версія сім’ї цих стандартів з’явилася в 1987 році. Почалося їх успішне впровадження в різних країнах як національних стандартів.

В організації ISO стандарти через кожні п’ять років повинні погоджуватися з рівнем розвитку техніки, технологій, нових матеріалів і перероблятися. У 1994 році з’явилося перероблене видання сім’ї стандартів ISO9000.

В Україні в 1995 році була введена серія стандартів ДСТУІSО9000, яка є в основному автентичним текстом міжнародних стандартів ISO9000 з унесенням редакційних змін відповідно до вимог нормативних документів, чинних в Україні.

До складу сім’ї стандартів ДСТУ ISO9000 входять:

ДСТУ ISO9000-95. Стандарти з управління якістю та забезпечення якості.

ДСТУ ISO9001-95. Системи якості. Модель забезпечення якості в процесі проектування, розроблення, виробництва, монтажу та обслуговування.

ДСТУ ISO9002-95. Системи якості. Модель забезпечення якості в процесі виробництва, монтажу й обслуговування.

ДСТУ ISO9003-95. Системи якості. Модель забезпечення якості в процесі контролю готової продукції та її випробувань.

ДСТУ ISO9004-95. Управління якістю та елементи системи якості.

Стандарти з систем якості виходять із того, що вся робота, яка виконується, має вигляд процесу. Так, кожний процес має входи, а результатами процесу є його виходи. Виходи – це продукція, матеріальна чи нематеріальна. Сам процес являє собою (або повинен бути) перетворенням, під час якого зростає його цінність. У кожному процесі тією чи іншою мірою задіяні люди та (або) інші ресурси. Виходом можуть бути, наприклад, програма для комп’ютера, будівельні матеріали, вироби та конструкції, ескізний проект, технологічний процес будівництва чи кінцева або проміжна продукція будь-якої загальної категорії. Проведення вимірювань можливе на входах, у різних точках процесу, а також на виходах.

Для управління якістю, а також для розроблення, впровадження та вдосконалення своїх систем якості в межах підходів, орієнтованих на виробництво будівельної продукції, необхідно застосовувати стандарти систем якості.

До стандарту ДСТУISO9000-1-95 слід звертатися кожній організації, що має намір створити та впровадити систему якості.

Розширення глобальної конкуренції призводить до того, що споживач починає висувати дедалі жорсткіші вимоги до якості продукції.

Для того, щоб не втратити конкурентоспроможності і підтримувати високі економічні показники, організаціям-постачальникам потрібно впроваджувати більш ефективні та дійові системи. У ДСТУISO9000-1-95 наведено визначення основних понять у сфері якостей і містяться настанови щодо вибору та застосування стандартів із систем якості.

Звертатися до ДСТУISO9001-95 і застосовувати його постачальникові необхідно за потреби доведення своєї здатності так управляти процесами проектування й виробництва продукції, щоб вона відповідала всім установленим вимогам. Установлені вимоги спрямовані, перш за все, на досягнення задоволення споживача за рахунок запобігання невідповідності на всіх етапах від проектування до обслуговування. ДСТУISO9001-95 установлює відповідну модель забезпечення якості.

Звертатися до ДСТУISO9002-95 і застосовувати його постачальникові необхідно за потреби доведення своєї здатності так управляти процесами виробництва продукції, щоб вона відповідала всім установленим вимогам під час виробництва, монтажу та обслуговування.

ДСТУISO9002-95 установлює відповідну модель забезпечення якості.

Звертатися до ДСТУISO9003-95 і застосовувати його постачальникові необхідно за потреби доведення відповідності продукції встановленим вимогам тільки на стадії контролю готової продукції та її випробування.

ДСТУISO9003-95 установлює відповідну модель забезпечення якості.

До ДСТУISO9004-1-95 слід звертатися будь-якій організації, що має намір розробити та впровадити систему якості. Для того, щоб відповідати своєму призначенню, організація повинна забезпечити керування технічними, адміністративними і людськими чинниками, які впливають на якість продукції, програмне забезпечення, креслення, перероблювальні матеріали чи готову продукцію. ДСТУISO9004-1-95 містить опис великого переліку елементів системи якості, що стосуються всіх етапів життєвого циклу продукції і відповідних законів, з якою організація може вибрати й застосувати елементи згідно зі своїми потребами.

Порядок проведення робіт із сертифікації систем якості встановлено ДСТУ3419-96 “Система сертифікації УкрСЕПРО. Сертифікація систем якості. Порядок проведення”.

Проведення сертифікації систем якості є складною та об’ємною роботою, тому потребує розгляду цього питання в окремому підручнику. В зв’язку з цим розглянемо в цьому підрозділі коротко тільки основні етапи проведення сертифікації систем якості.

Виробник, який претендує на сертифікацію систем якості в Системі сертифікації УкрСЕПРО, подає до акредитованого в Системі органу з сертифікації систем якості заявку встановленої форми.

Орган із сертифікації, розглянувши заявку, направляє підприємству-заявникові:

– опитувальну анкету для проведення попереднього обстеження системи якості підприємства;

– перелік вихідних матеріалів, які має подати підприємство до органу з сертифікації систем якості для проведення попереднього (заочного) оцінювання системи якості і стану виробництва.

У перелік вихідних матеріалів для попередньої оцінки системи якості й стану виробництва входять такі основні документи:

а) Технічна документація та технічні умови на продукцію, виробництво якої оцінюється:

– конструкторська документація на продукцію (паспорт, інструкція з експлуатації, загальний вигляд і специфікація);

– маршрутна технологія виробництва продукції та її основних частин;

– стандарти підприємства (методики, інструкції) на об’єкти, стосовно обраної продукції та виробництва, що оцінюється (настанова з якості або стандарт підприємства “Система управління якістю. Основні положення”, порядок проведення періодичних випробувань і випробувань на надійність, класифікатор дефектів продукції, контроль точності обладнання, проведення перевірки контрольних вимірювальних приладів, організація і проведення технічного контролю, застосування статистичних методів контролю якості (при вхідному, операційному й приймальному контролі продукції), порядок приймально-здавальних випробувань, контроль технологічної дисципліни, технічне обслуговування та ремонт обладнання, реєстрація та облік дефектів під час виробництва продукції, аналіз причин відмов, дефектів й інше).

б) Показники, що характеризують якість виробництва продукції і які застосовуються на підприємстві.

в) Відомості про виробництво:

– структурна схема підприємства, включаючи основні і допоміжні виробничі підрозділи, інженерні та адміністративні служби із зазначенням зв’язків між ними;

– річний обсяг випуску сертифікованої продукції у вартісному вираженні;

– перелік найвідповідальніших технологічних процесів і операцій.

Підприємство-заявник заповнює опитувальну анкету, готує всі необхідні вихідні матеріали і подає їх до органу із сертифікації систем якості.

У загальному процес сертифікації систем якості складається з таких етапів:

– попередня (заочна) оцінка системи якості;

– остаточна перевірка й оцінка системи якості;

– оформлення результатів перевірки;

– технічний нагляд за сертифікованою системою якості.

Коротко розглянемо ці етапи.

Попередня (заочна) оцінка системи якості здійснюється з метою визначення доцільності продовження робіт із сертифікації системи якості підприємства і в разі встановлення такої доцільності розроблення програми перевірки.

Попередня оцінка здійснюється комісією органу з сертифікації систем якості шляхом проведення аналізу документів і вихідних матеріалів.

Паралельно з аналізом матеріалів, одержаних від підприємства, комісія організовує набір та аналіз додаткових відомостей про якість продукції, стосовно якої проводяться роботи з сертифікації системи якості, від незалежних джерел (дані територіальних органів Держстандарту України, управління в справах захисту споживачів, відомості від окремих споживачів та інше).

Робота з попереднього (заочного) оцінювання системи якості завершується підготовкою письмового висновку щодо доцільності (недоцільності) проведення остаточної перевірки й оцінки системи якості.

У разі негативного рішення за результатами оцінювання у висновку наводять причину такого рішення та всі невідповідності системи якості, вимогам чинним нормативних документів.

Після усунення зауважень підприємство може подавати свою систему якості на повторне попереднє (заочне) оцінювання.

Якщо висновок за результатами попередньої (заочної) оцінки позитивний, то він разом із проектом господарського договору на проведення остаточної перевірки й оцінки системи якості надсилається заявнику.

Остаточна перевірка здійснюється комісією, що проводила попереднє оцінювання, або іншою комісією, до складу якої обов’язково входять експерти, що виконували попереднє оцінювання.

Комісія розробляє програму остаточної перевірки системи якості і методику перевірки та оцінки стану виробництва.

Програма перевірки в загальному випадку має містити: мету і галузь перевірки; склад комісії з перевірки; дату й місце проведення перевірки; перелік документів, на відповідність яким здійснюється перевірка; перелік структурних підрозділів, що перевіряються; назву елементів системи якості та виробництва, які підлягають перевірці; розподіл обов’язків між членами комісії щодо перевірки елементів системи якості і стану виробництва; джерела інформації про якість продукції; орієнтовні терміни проведення кожного з основних заходів програми; вимоги до забезпечення конфіденційності інформації, яка є комерційною таємницею; перелік організацій та осіб, котрим надається звіт про перевірку.

Під час обстеження збирають потрібні дані про систему якості шляхом опитувань, вивчення документів і здійснення спостережень на ділянках, що перевіряються. Ознаки, які вказують на можливість виникнення невідповідностей, мають фіксуватися й окремо обстежуватися.

Усі спостереження, зроблені в ході перевірки, повинні документуватися, інформація, одержана в ході обстеження, має перевірятися шляхом порівняння з інформацією, одержаною з інших джерел.

Обстеження включає роботи з оцінювання стану виробництва, аналізу фактичного матеріалу та підготовки попередніх висновків.

Оцінювання здатності виробництва забезпечувати стабільний випуск продукції необхідного рівня якості здійснюється на підставі аналізу відповідності інформації про якість продукції і спостережень за станом виробництва згідно з програмою та методикою, що розроблені комісією для даного підприємства або що діють на підприємстві й погоджені з органом з сертифікації продукції чи систем якості.

У разі наявності на підприємстві атестованого в Системі виробництва оцінювання стану виробництва за рішенням комісії може не проводитися.

Аналіз фактичного матеріалу здійснюється з метою встановлення відповідності (невідповідності) елементів системи якості підприємства-заявника вимогам стандарту на систему якості, а також здатності виробництва забезпечувати стабільний випуск продукції необхідного рівня якості. Аналіз проводиться відповідно до програми і контрольних запитань із перевірки й оцінки системи якості.

На підставі результатів аналізу фактичного матеріалу комісія готує висновки про відповідність (невідповідність) системи якості в цілому вимогам нормативних документів на систему якостей та виробництва вимогам стабільного забезпечення потрібного рівня якості продукції.

Після завершення всіх етапів попередньої (заочної) й остаточної перевірки комісія складає звіт про перевірку. Звіт складається в трьох примірниках. Один примірник залишається в органі з сертифікації систем якості, а два – передаються підприємству-заявникові.

У разі позитивного висновку в Звіті комісії орган із сертифікації оформляє сертифікат установленого зразка, реєструє його в Реєстрі Системи, видає підприємству-заявникові, а копії надсилає органу з сертифікації продукції.

Термін дії сертифіката на систему якості визначає орган із сертифікації систем якості, але він не може перевищувати три роки.

Технічний нагляд за сертифікованою системою якості підприємства протягом усього терміну дії сертифіката здійснює орган із сертифікації системи якості.

Обсяг, порядок та періодичність нагляду встановлюється органом із сертифікації під час проведення сертифікації систем якості.

Читайте також:

1. ISO 15504. Причини та історія створення
2. ISO9000. Як працює система управління якістю
3. XVII ст.). Виникнення козацтва.
4. Аналіз причин виникнення проблеми та обґрунтування її розв’язання програмним методом
5. Аналіз ризику виникнення небезпеки
6. Аналіз стану дебіторської заборгованості за термінами її виникнення
7. Безпосередньо збутові ризики та причини їх виникнення
8. Безпосередньою підставою виникнення управління майном у будь-яких випадках є договір, який укладається між установником і управителем.
9. Біблійні теми та історія раннього християнства у драмах Лесі Українки
10. Біохімічна гіпотеза виникнення життя.
11. Біохімічні чинники виникнення втоми при виконанні короткочасних вправ максимальної і субмаксимальної потужності
12. Бюджетний дефіцит як економічне явище та причини його виникнення

Переглядів: 1570