Органом законодавчої влади є однопалатний парламент — Сейм. Сейм складається з 141 депутата, які обираються строком на чотири роки шляхом загальних і прямих виборів. Сейм вважається обраним, якщо до його складу обрано не менш, як три п'ятих членів. Вибори проводяться за змішаною системою. Віковий ценз для активного і пасивного виборчого права визначено відповідно у 18 та 25 років. Обраний депутат набуває усіх прав представника народу лише після складання ним у Сеймі присяги на вірність державі. Нескладення присяги або складення її умовно означає втрату депутатського мандата.
У Конституції передбачено можливості саморозпуску і розпуску Сейму та проведення дострокових виборів. По-перше, таке рішення може бути прийняте самим Сеймом більшістю не менше, ніж у три п'ятих голосів усіх депутатів. По-друге, Сейм може бути розпущений Президентом, якщо парламент протягом тридцяти днів після її подання не прийме рішення про нову програму уряду, або після першого подання програми уряду протягом шістдесяти днів двічі підряд не схвалить її. Нарешті, по-третє, Президент може розпустити Сейм за пропозицією уряду, якщо Сеймом висловлюється недовіра уряду.
Компетенцію Сейму слід визнати досить типовою для органу законодавчої влади. Насамперед він займається законотворчістю. Право законодавчої ініціативи належить членам Сейму, Президенту і уряду. До того ж таким правом наділені громадяни Литви: у порядку так званої народної законодавчої ініціативи до Сейму може бути внесений законопроект від імені 50 тис. громадян, які мають виборче право, і парламент зобов'язаний його розглянути. Президент має право повернути прийнятий закон на повторний розгляд.
До основних повноважень Сейму віднесені і затвердження державного бюджету та здійснення контролю за його виконанням, а також здійснення контролю за діяльністю уряду.
ТЕМА 26. КОНСТИТУЦІЙНЕ ЗАКОНОДАВСТВО АВСТРАЛІЙСЬКОГО СОЮЗУ.
План
Органи державної влади.
Правовий статус політичних партій та профспілкових об’єднань.