Виробничий персонал Управлінський персонал

- основні робітники, Службовці:

- керівники

- допоміжні - спеціалісти

- обслуговуючі

Управлінський персонал – це працівники, яківиконують трудову діяльність в процесі управління виробництвом із значною долею розумової праці і поділяється :

1) Керівники – які спрямовують, координують та стимулюють трудову діяльність,розпоряджаються ресурсами організації, мають юридичне право приймати управлінські рішення -поділяються : - лінійні – приймають рішення за всіма функціями управління.

- функціональні - реалізують окремі функції управління.

- вищого рівня, - середнього рівня та- низового рівня

Спеціалісти – поділяються на три групи :

-функціональні спеціалісти управління – результатом діяльності якиї є управлінська інформація (референти, економісти, фінансисти, маркетологи, бухгалтера),

- спеціалісти – інженери, результатом діяльності яких є конструкторсько- техно-логічна або проектна інформація з техніки та технології виробництва (технологи,

конструктори, будівельники),

-технічні спеціалісти (службовці) (машиністка, оператор, офіціанти, комірники )- надають технічну та інформаційну допомогу апарату управління (збір, обробка, збереження і передача інформації ).

Якісний склад персоналу характеризується професійною віковою структурою та стажем роботи.

Структуру персоналу за стажем можна розглядати як в плані загального стажу , так і стажу роботи в даній організації . Загальний стаж групується за такими періодами : до 16 років, 16-20 , 21-25, 26-30,3132,33,34,35,36,37,38,39,40 і більше. Стаж роботи в даній організації характеризує закріплення персоналу, статистика виділяє такі періоди для розрахунку цього показника : до 1 року, 1-4, 5-9, 10-14,15-19, 20-24, 25, 30 і більше.

Структура персоналу за освітнім рівнем передбачає виділення працівників за -вищою, - середньоспеціальною,- незакінченою вищою та - середньою освітою.

Управління персоналом -це наука яка формує організаційний та управлінський горизонт членам групи, можливості його ефективної співпраці з іншими членами групи, культуру його ділового спілкування.Управління персоналом є безперерв-ним процесом , спрямованим на цільову зміну мотивації людей з метою отриман-ня від них максимально високої віддачі, підвищення продуктивності праці, визна-чення необхідної чисельності працівників, розробка та реалізація політики добо-ру та розстановки персоналу, розробка правил прийому та звільнення персоналу, вирішення питань підвищення кваліфікацїї.

Управління персоналом пов’язане з принципом ефективного використання особи-стого потенціалу людини, а саме : - кваліфікаційний потенціал(професійні знання), - психо-фізіологічний потенціал (працездатність ), -освітній потенціал (інте-лектуальні здібності ) , - творчий потенціал, комунікативний потенціал (здатність до співпраці, взаємодії, колективізму ). Тому керівники повинні правильно управляти персоналом та проводити кадрову політику.

Основними функціями управління персоналом є : - керівництво персоналом, пла-нування та розвиток організаційної культури, - планування персоналу та визначення потреби, - формування персоналу ( підбір та відбір і оцінка праців-ників ), -навчання персоналу, - мотивація та стимулювання персоналу, - управління витратами на персонал, - організація робочого місця, - кадрове діловиробництво, контроль за персоналом, управління конфліктами, соціальне забезпечення працівників, -формування стабільного та гнучкого колективу, - забезпечення безпеки та охорона праці працівників.

Методи управління персоналом – це система управлінських прийомів, які забезпечують високу ефективність діяльності організації. Розрізняють економічні, адміністративні та соціально-психологічні методи управління персоналом.

Економічні методи – це елементи економічного механізму, за допомогою яких забезпечується розвиток трудового колективу. До них належить – складання техніко-економічних планів, економічне стимулювання працівників,мотивація трудової діяльності, оплата праці, страхування, кредитування, участь у прибуткаї та капіталі фірми,оподаткування тощо.

Адміністративні методи – це способи впливу на працівників, що базуються на а) адміністративному впливі – колективний договір, правила внутрішнього розп-орядження, штатний розпис, організаційна структура управління , устав органі-зації ; б) дисципліні- накази, розпорядження, вказівки, інструкції, нормування праці, контроль виконання ; в) матеріальній чи дисциплінарній відповідальності і доганах –штрафи, попередження, адміністративний арешт, виправні роботи, конфіскація майна , осудження тощо.

Соціально-психологічні методи –дозволяють встановити місце та роль праців-ника в колективі, виявити лідерів , визначити інтелект особистості, щоб направити внутрішній потенціал працівника на вирішення конкретних задач підприємства. Вони передбачають розробку заходів та програм по забезпеченню соціальної за-хищенності працівників – умови праці, введення спецодягу, корпоративні медич-ні оздоровчі заклади та будинки відпочинку, формування здорового мікроклімату в колективі, формування корпоративної культури в колективі тощо.

2.Кадрова політика підприємства.

Кадрова політика – це система роботи з персоналом, що об’єднує різні форми діяльності й має на меті створення згуртованого високопродуктивного колективу для реалізації можливостей підприємства та досягнення поствлених завдань. Кадрова політика –це система обгрунтованих правил та норм, які приводять людські ресурси у відповідність зі стратегією фірми. Основними елементамикадрової політики є : 1. політика зайнятості (створення привабливих умов праці, за-безпечення висококваліфікованим персоналом, створення можливостей просуван-ня по службі , 2.- політика навчання – створення можливостей для підвищення кваліфікації, професійне зростання, 3.-політика оплати праці – надання високої зарплати, яка б відповідала досвіду та здібностям працівника, 4.-політика добробуту – забез-печення широкого набору соціальних благ та пільг, створення привабливих для працівника умов, 5.- політика трудових відносин – передбачає встановлення певних процедур для попередження виникнення трудових конфліктів, правильний стиль керівництва.

Для того , щоб найняти працівника, керівництво повинно знати, які роботи той чи інший працівник буде виконувати, мати характеристику цих робіт.

Посадова інструкція – це організаційно-розпорядчий документ -, що регламентує роботу виконавця й визначає його компетенцію. Посадова інструкція включає нас-тупні розділи : 1) загальні положення , 2) функції, 3) обов’язки , 4)права , 5)відпо-відальність працівника, 6) взаємодія із співробітниками, 7) оцінка діяльності і сти-мулювання працівника.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Класифікація персоналу за категоріями	\|	Етапи професійного відбору персоналу

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.007 сек.