МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Інформаційні системи управління підприємствами(АСУП) — це системи із застосуванням сучасних засобів автоматизованої обробки даних, економіко-математичних та інших методів для регулярного розвязування задач управління виробничо-господарською діяльністю підприємства. Для того щоби забезпечити ефект и вне функціонування торговельного підприємства, необхідно: • обгрунтоване виявлення платоспроможного попиту населення на товари народного споживання і всебічне вивчення кон'юнктури ринку; • підвищення рівня планування, обліку і аналізу внутрігосподарської діяльності; • вироблення даних заданої достовірності, оперативності, точності і аналітично с ті. Основною метою створення інформаційних систем на торговельному підприємстві є обґрунтованість прийнятих рішень, реалізація яких досягається за рахунок економічних, організаційних і технологічних чинників. Засобами досягнення мети є: • застосування сучасної комп 'ютерної техніки для переробки інформаційних ресурсів; • використання адміністративних, організаційних і економіко-математичних методів для розв'язання проблем, що мають місце в комерційній діяльності. Отже, автоматизація процесів управління торговельним підприємством спрямована, перш за все, на підвищення якості управління як одного із визначальних напрямків подальшої інтенсифікації і підвищення ефективності торгово-господарської діяльності підприємства. Разом з тим АСУТП слугують джерелом і первинною ланкою формування і перетворення інформації для вищестоящих управлінських органів, і відповідних служб.
> Окремим класом виступають автоматизовані системи наукову досліджень (АСНД), які є важливим засобом підвищення якості j ефективності наукових досліджень. Ще одним спорідненим до них класом виступають інформаційні системи автоматизованого проектування (САПР), які призначені для автоматизації праці інженерів-проектувальників і розробників нової техніки (технологій). На сучасному етапі розв'язується проблема створення інтегрованих автоматизованих систем управління (ІАСУ). Це багаторівневі ієрархічні автоматизовані системи управління великими підприємствами (як правило, корпоративного типу), які забезпечують комплексну автоматизацію на всіх рівнях. ІАСУ об'єднують різнорідні АСУ, які відрізняються за характером діяльності і кількістю розв'язуваних задач (задач управління виробничими процесами, управління технологічними процесами, автоматизації проектування і планування випробувань, адміністративно-управлінської діяльності і т.ін.). ІАСУ відкривають можливості різкого підвищення ефективності функціонування корпоративних господарських утворень, тобто узгодження глобального і локальних критеріїв ефективності, оптимізації автоматизації розв'язуваних задач, єдності інформаційної бази, формування загальної звітності і т.ін. Отже, інтегровані автоматизовані системи управління (ІАСУ) незалежно від сфери використання розглядаються як ієрархічно організовані комплекси економічних методів, технічних, програмних, алгоритмічних та інформаційних засобів, які мають модульну структуру і забезпечують наскрізне узгоджене управління матеріальними та інформаційними потоками кожної структурної одиниці і підприємства в цілому. 2. За рівнем автоматизації процесів управління виділяють: ручні, автоматизовані і автоматичні інформаційні системи. Ручні інформаційні системи характеризуються тим, що всі операції по переробці інформації виконуються людиною. Автоматизовані інформаційні системи це системи, де частина функцій (підсистем) управління або обробка даних здійснюється автоматично, а частина -людиною.
В автоматичних інформаційних системах - всі функції управління і обробки даних здійснюється технічними засобами без участі людини (наприклад, автоматичне управління технологічними процесами. автоматичні підприємства серійного виробництва). 3. За ступенем централізації обробки інформації - системи поділяються на централізовані і децентралізовані інформаційні системи, інформаційні системи колективного використання. 4. За ступенем інтеграції функцій - багаторівневі інформаційні системи з інтеграцією за рівнями управління (підприємство-об'єднання. об'єднання-галузь і т. ін.), багаторівневі інформаційні системи з інтеграцією за рівнями управління і т. ін. 5. За складністю задач управління розрізняють: інформаційно-пошукові системи (ІПС) для автоматизованого збору інформації про об'єкт управління її зберігання і автоматизованої видачі інформації за запитами користувачів. В таких системах алгоритми управління формують лише процедури вводу інформації в ЕОМ, її оптимального розміщення в пристроях пам'яті і пошуку запитувальної інформації, а також виводу необхідної інформації на пристрої відображення; інформаційні системи обробки даних (АСОД), які за простими алгоритмами виконують обробку інформації про об'єкт управління, яку збирають і зберігають з допомогою відповідних технічних засобів. До типу АСОД наприклад, відносяться автоматизовані системи нарахування заробітної плати, підрахунку обсягів виконаних робіт і т. ін. системи підтримки прийняття рішень (СППР), які розроблені для підтримки процесів прийняття рішень менеджерами у складних слабо структурованих ситуаціях, господарських процесів. На рівні стратегічного управління використовується низка СППР, зокрема, для довго-, середньо- і короткострокового, а також для фінансового планування, включаючи систему для розподілу інвестицій. Орієнтовані на операційне управління СППР застосовуються в галузях маркетингу (прогнозування та аналіз збуту, дослідження ринку і цін), науково-дослідних та конструкторських робіт, в управлінні персоналом. Операційно-інформаційні застосування пов'язані з виробництвом, придбанням та обліком товарно-матеріальних запасів, їх фізичним розподілом та бухгалтерським обліком; • експертні системи - це системи обробки знань у вузькоспеціалізованій області підготовки рішень користувачів на рівні професійних експертів. Постійно зростаючі вимоги до засобів обробки інформації в економіці і соціальній сфері стимулювали комп'ютеризацію процесів рішення евристичних (неформалізованих) задач типу "що буде, якщо", основаних на логіці і досвіді спеціалістів. Основна ідея при цьому полягає в переході від суворо формалізованих алгоритмів, які приписують, як розв'язувати задачу, до логічного програмування з вказанням, що потрібно розв'язувати на базі знань, які нагромаджені спеціалістами предметних областей. Основу експертних систем складає база знань, в якій закладається інформація про визначену предметну область. Як відомо існують дві основні форми представлення знань в експертних системах: факти і правила. Правила описують співвідношення між фактами, за звичай, у вигляді логічних умов, які зв'язують причини і наслідки. Для розв'язку задач подібного класу і використовуються експертні системи.
2.Структура інформаційних систем Структурно 1С складається з компонентів наведених на рис 3.3. і включає: -інформаційний фонд; => систему оброблення інформації; => вхід; У Державному Стандарті України (ДСТУ 2874-94) дано таке визначення 1С: „Інформаційна система-система, яка організовує пам'ять і маніпулювання інформацією щодо проблемної сфери (ПС)". Ключову позицію в інформаційній системі займає система обробки даних (СОД). Спочатку дані вводяться в інформаційну систему. Потім вони проходять трансформацію, або процес. Процес включає різні форми маніпулювання даними і аналізу (такі як класифікація, сортування, підрахунок, підсумки), які трансформують дані в інформацію. Інформаційно-процесійні системи також, як правило, використовують склад даних або їх акумулювання. Вихід даних — це звіти, документи, інші системні кінцеві показники, які постачають необхідну інформацію для рішень і контролю виконання поставлених завдань. Таким чином, інформаційна система може бути визначена як набір процедур, таких як процес, збір і переробка інформації для підтримки планування, прийняття рішень, координації і контролю. Характерною рисою 1С є те, що людина виступає активним учасником інформаційного процесу. Особливо це проявляється в умовах функціонування автоматизованих робочих місць спеціалістів (АРМівС), коли працівник (кінцевий користувач) здійснює введення інформації в систему, підтримує її в актуальному стані, обробляє інформацію і використовує здобуті результати в системному управлінні. Комп’ютерні інформаційні системи належать до класу складних систем, які містять у собі велику кількість різноманітних елементів, що взаємодіють. тому при створенні комп’ютерних IC потрібно визначати їхню структуру. Загалом під структурою комп’ютерної IC розуміють характеристику внутрішнього стану системи, опис постійних зв’язків між її елементами. При описуванні IC використовують кілька видів структур, які різняться типами елементів та зв’язків між ними. Наприклад, згідно з РД 50—680—88 при описуванні систем використовують функціональні, технічні, організаційні, документальні, алгоритмічні, програмні та інформаційні структури. Функціональна структура — це структура, елементами якої є підсистеми (компоненти), функції IC або її частини, а зв’язки між елементами — це потоки інформації, що циркулює між ними при функціонуванні IC. Технічна структура — це структура, елементами якої є обладнання комплексу технічних засобів IC, а зв’язки між елементами відбивають інформаційний обмін. Під організаційною розуміють структуру, елементами якої є колективи людей і окремі виконавці, а зв’язки між елементами — інформаційні, субпідрядності і взаємодії. Документальна структура — це структура, елементами якої є неподільні складові і документи IC, а зв’язки між елементами — взаємодії, вхідності і субпідрядності. Елементами алгоритмічної структури є алгоритми, а зв’язки між алгоритмами реалізуються за допомогою інформаційних масивів. У програмній структурі зв’язки між елементами також реалізуються у вигляді інформаційних масивів, а елементами структури є програмні модулі. Iнформаційна структура — це структура, елементами якої є форми існування і подання інформації у системі, а зв’язки між ними — операції перетворення інформації в системі. Елементами інформаційної структури можуть бути також інформаційні масиви, а зв’язками — операції роботи з масивами: ввід, коригування, перегляд, знищення і т.ін. Глибина розподілу інформаційної системи, тобто склад і зміст її елементів можуть суттєво різнитися залежно від мети, поставленої перед конкретною інформаційною системою. Крім того, склад елементів за інших однакових умов залежить від сфери дії IC. Повної і загальноприйнятої класифікації елементів IC досі не існує. Але практика їх функціонування показує, що майже у всіх IC вирізняють такі елементи, як «функція IC» і «компонент (підсистема) IC». Функція IC — це сукупність дій інформаційної системи, яка спрямована на досягнення зазначеної мети. Перелік функцій конкретної IC залежить від сфери її діяльності, об’єкта управління, призначення її та ін. Наприклад, в інформаційній системі управління фінансами країни виділяють дві основні функції: планування бюджету і виконання бюджету. Компонент (підсистема) IC — це її частина, що виділена за зазначеною ознакою або сукупністю ознак і розглядається як одне ціле. Компоненти комп’ютерної IC за своїм призначенням передусім поділяються на забезпечуючі і функціональні. Забезпечуючі містять у собі організаційне, методичне, технічне, математичне, програмне, інформаційне, лінгвістичне, правове та ергономічне забезпечення. До організаційного забезпечення належить сукупність документів, що описують технологію функціонування IC, методи вибору і застосування користувачами технологічних прийомів для одержання конкретних результатів при функціонуванні IC. Для забезпечення функціонування комп’ютерної IC необхідно мати ряд ресурсів і обов’язково предмети праці, засоби праці і працю (труд). Роль перших в IC належить інформації (інформаційне забезпечення), яка відіграє також роль продукту праці. Засобами праці є різні технічні засоби IC, які виконують функції технічного забезпечення. Таку саму функцію певною мірою виконують засоби математичного і програмного забезпечення. Що ж до самої праці, то, природно, кадри спеціалістів також потрібні будь-якій IC. Iнформаційне забезпечення містить у собі не лише інформаційні ресурси як предмет праці та інформацію як продукт праці, а й засоби і методи ведення усієї інформаційної бази — об’єкта управління. Отже, до інформаційного забезпечення належать також методи класифікації і кодування інформації, способи організації нормативно-довідкової інформації, побудови банків даних, зокрема побудови і ведення інформаційної бази і т.ін. Технічне забезпечення об’єднує сукупність усіх технічних засобів, використовуваних при функціонуванні комп’ютерної IC. До математичного забезпечення віднесено сукупність математичних методів, моделей і алгоритмів розв’язування задач, які застосовуються в IC; моделі та алгоритми, що входять до цього забезпечення як інструмент подальшої розробки програмних засобів. Моделі системи управління та об’єкта автоматизації належать звичайно до організаційного забезпечення. Програмне забезпечення являє собою сукупність програм на носіях даних і програмних документів, які призначені для відлагодження, функціонування і перевірки роботоздатності IC. Лінгвістичне забезпечення містить сукупність засобів і правил для формалізації природної мови, які використовуються при спілкуванні користувачів та експлуатаційного персоналу IC з комплексом засобів автоматизації при функціонуванні IC. До правового забезпечення належить сукупність правових норм, які регламентують правові відносини при функціонуванні IC та юридичний статус результатів такого функціонування. Методичне забезпечення містить у собі сукупність документів, які описують технологію функціонування IC, методи вибору і застосування користувачами технологічних прийомів для одержання конкретних результатів при функціонуванні IC. Ергономічне забезпечення IC являє собою сукупність засобів і методів, які створюють найсприятливіші умови праці людини в IC, умови для взаємодії людини і ЕОМ. Функціональний підхід до структури IC дає змогу виділити підсистеми (компоненти) при різному визначенні поняття «функція управління». Найбільшого поширення набуло створення функціональних підсистем за ознакою управління об’єктами (елементами) виробничого процесу і за ознакою стадій управління. Так, у першому випадку формуються функціональні підсистеми, наприклад управління технічною підготовкою виробництва, основним виробництвом, допоміжним виробництвом, матеріальними ресурсами, трудовими ресурсами і т.ін. В інформаційних системах органів загальнодержавного управління і невиробничої сфери така структура пов’язана з функціями, які виконуються установами. Наприклад, в автоматизованій системі державної статистики (АСДС) передбачені функціональні підсистеми статистики промисловості, сільського господарства, капітального будівництва і т.ін. У функціональній структурі АСДС неначе повторюється склад функціональних підрозділів Міністерства статистики України. У другому випадку з позицій стадій управління виділяються функціональні підсистеми прогнозування, перспективного планування, оперативного управління, бухгалтерського обліку і т.ін. Перелік таких функціональних підсистем у різних IC неоднаковий. Певною мірою це пояснюється відсутністю єдиного погляду на склад функцій управління в народному господарстві. Що ж до призначення будь-якої функціональної підсистеми IC, то воно єдине — розв’язання економічних задач прийняття управлінських рішень, що базується на результатах обробки даних. Управління торгівлею представляє собою складний процес, який включає низку взаємозв'язаних і взаємодіючих елементів, таких як: керуюча система (суб'єкт управління; менеджери різних рівнів і функціональних спрямувань), керована система (об'єкт управління: торговельні процеси і результати), інформаційна система (рис. З.4.).
Між керуючою системою і керованою системою здійснюється взаємозв'язок через інформаційну систему, під якою розуміють комунікаційну систему із збору, передачі, переробки інформації про об'єкт, яка постачає працівникам різного рангу інформацію для реалізації функції управління. У процесі управління керуюча система дістає інформацію про стан зовнішнього середовища, де перебуває об'єкт і з яким він пов'язаний. На підставі отриманої інформації керуючий орган виробляє на її основі керівну інформацію, тобто приймає рішення. На основі прийнятого рішення апарат управління чинить керуючий вплив на об'єкт, яким керують. Ці три складові (разом з інформаційними зв'язками) утворюють систему управління. Логіка організації процесу управління полягає в тому, що спочатку ставиться мета, яка для кожного керованого об'єкта має бути одна й та сама. Ступінь досягнення поставленої мети управління визначається за допомогою цільової функції управління. Для реалізації оптимального управління недостатньо мати цільову функцію управління та задані для неї обмеження. Потрібна також інформація про стан об'єкта управління і зовнішнього середовища та про безліч можливих станів елементів системи управління. Особливо важлива інформація, яка йде по лініях зворотнього зв'язку від об'єкта управління, тобто інформація про новий стан об'єкта, який виник під впливом управління. Керуючі дії, що надходять з керуючої системи в керовану, можуть бути різні за характером: енергетичні, матеріальні, інформаційні - залежно від природи керованого об'єкта. Серед усіх систем особливо вирізняються системи, керований об'єкт яких -люди, колективи людей. Такі системи називаються системами організаційного управління або організаційно-функціональними, оскільки керуючі дії в них спрямовані на організацію (координацію) поведінки як окремих працюючих, так, колективів людей. Вони належать до систем інформаційних. Для цих систем характерне кібернетичне визначення управління як процесу цілеспрямованої переробки інформації. Заключною стадією управлінського акту є вироблення та виконання рішень, які забезпечують нормальну течію процесів та явищ в керованому об'єкті за раніше складеним планом, розробленому у відповідності з поставленою метою. Все це охоплюється функціями управління. що представляють собою особовий вид управлінської діяльності, продукт розподілу праці та спеціалізації в сфері управління. Функціями управління торговельним об'єктом є; облік, контроль, аналіз, планування, прогнозування, вибір та прийняття рішень, регулювання (організація прийнятого рішення). Впровадження інформаційних систем здійснюється з метою підвищення ефективності торгово-господарської діяльності підприємства за рахунок не тільки обробки і зберігання рутинної інформації, автоматизації управлінських робіт, але і за рахунок принципово нових методів управління, які базуються на моделюванні дій спеціалістів підприємства и прийнятті рішень (методи штучного інтелекту, експертні системи тощо), використанні сучасних засобів телекомунікацій (електронна пошта, телеконференції), глобальних і локальних обчислювальних мереж і так далі.
Читайте також:
|
||||||||
|