№
з/п
| Назва теми
| Кількість
годин
|
д
| з
|
| Методологічні проблеми Історії Стародавнього Сходу
1.Концепція соціально-економічних формацій.
2. Дискусія про азіатські виробничі відносини.
3. Цивілізаційна (культурологічна) концепція
4. Стародавній Схід та світова історія.
|
|
|
| Утворення та ранні етапи історії Єгипту
1. Додинастичний період історії Єгипту – культури Бадарі, Амрат та Герзе.
2. Раннє царство: політичний устрій, соціально-економфічний розвиток.
3. Період централізації держави та її економічного розквіту при правлінні фараонів IV династії.
4. Перший перехідний період.
|
|
|
| Особливості розвитку Єгипту доби Середнього царства
1.Централізація держави. Правління ХІІ династії.
4. Особливості соціально - економічного розвитку
5. Внутрішня ситуація та міжнародне становище Єгипту періоду Середнього царства.
4.Другий перехідний період – гіксосське панування над Єгиптом
|
|
|
| Розквіт Єгипетської держави при правлінні ХVIII династії
1. Боротьба з гіксосами.
2. Завойовницька політика фараонів ХVIII династії. Міжнародне становище Єгипту.
3. Релігійно-політична реформа АменхотепаIV.
4. Соціально – економічний устрій Єгипту.
|
|
|
| Історія цивілізацій Месопотамії наприкінці IV – першій пол. ІІІ тис. до н.е.
1. Формування класового суспільства та держави на території Стародавньої Месопотамії
2. Політична історія шумерських міст – держав
3. Аккадська держава
4. Об’єднане Шумеро-Аккадське царство при ІІІ династії Уру
|
|
|
| Економіка та суспільний устрій Вавилонії за законами Хаммурапі
1. Судебник Хаммурапі як історичне джерело.
2. Розвиток сільського господарства.
3. Ремесло, торгівля та лихварство.
4. Община у Стародавньому Вавилоні та становище вільних.
|
|
|
| Найдавніша Ассирія.
1. Місто-держава Ашшур.
2. Політична історія Ассирії у ІІ тисячолітті до н.е.
3. Суспільство Ассирії та розвиток економіки у ІІ тис. до н.е.
4. Посилення держави наприкінці Х – в ІХ ст. до н.е.
5. Політична історія та соціально-економічний устрій Мітаннійської держави.
|
|
|
| Створення та розквіт Ассирійської імперії
1. Військові та адміністративні реформи
Тіглатпаласара ІІІ.
2. Правління Саргона ІІ
3. Міжнародне становище Ассирії при правлінні останніх царів – Асархаддона та Ашшурбанапала.
4. Загибель держави. Причини падіння імперії.
|
|
|
| Найдавніші цивілізації Малої Азії
1. Природно-кліматичні умови, населення Стародавньої Малої Азії. Дешифрування хетської писемності.
2. Утворення та політична історія Хетської держави. Взаємовідносини з Єгиптом. Битва при Кадеші.
3. Відкриття Трої Г.Шліманом. Історія Троянського царства. Загибель Трої: міфи та історичні реалії.
4. Фригійське царство.
5. Лідійське царство.
|
|
|
| Хетські закони
1. Соціальна структура суспільства за ХЗ. Рабство.
2. Економіка Хетської держави за ХЗ.
3. Шлюбно-сімейні відносини в Хетській державі за ХЗ.
4. Злочини та їх покарання за ХЗ
|
|
|
| Урарту та перші державні утворення Закавказзя
1. Утворення Ванського царства і перетворення його на могутню державу за часи правління Менуа (810 – 786 рр. до н.е.).
2. Протистояння на міжнародній арені Ассирії та Урарту.
3. Особливості господарства та суспільного устрою держави Урарту.
Утворення ранніх держав на території сучасних
4. Вірменії та Грузії.
|
|
|
| Теритрії Сирії, Фінікії та Палестини в давнину
1.Особливості природно-кліматичних умов. Етногенез населення
2. Фінікія та Сирія в І тис. до н.е. Карфагенська держава.
3. Ізраїльсько-Іудейське царство.
4.Суспільство та економіка Ізраїльсько-Іудейського царства.
5. Палестина під іноземним володарюванням.
|
|
|
| Стародавні Мідія та Персія
1. Мідіійське царство у VIII – VI ст. до н. е.
2. Поява та посилення держави Ахеменідів.
3. Прихід до влади Дарій І. Реформи Дарія І. Розквіт Персидської держави. Греко-перські війни.
4. Персія у ІV ст. до н.е. Завоювання імперії Олександром Македонським.
|
|
|
| Держава Елам
1. Політична історія Еламу.
2. Особливості його державного устрою. Соціально-економічні відносини.
3. Культура Еламу.
|
|
|
| Середня Азія в давнину
1. Природні умови Стародавньої Середньої Азії. Формування класового суспільства на території Середньої Азії. Культури Джейтун, Анау, Алтин-Депе. 2. Греко-Бактрійське царство.
3. Парфянське царство. Кушанська держава.
4. Господарське життя та культура давніх мешканців Середньої Азії ц другій половині І тис. до н.е.
|
|
|
| Стародавня Індія
1. Територія, природно - кліматичні умови та населення Стародавньої Індії.
2. Цивілізація Хараппи (Індська цивілізація). Соціально – економічне життя населення хараппської культури.
3. Заселення Північної Індії аріями. Водійський період історії Стародавньої Індії.
4. Імперія Маур”їв.
5. Імперія Гуптів.
|
|
|
| Усього годин
|
|
|
№
п/п
| Назва теми
| Кількість
годин
стаціонар
| Кількість
годин
з/в
|
| Ознайомитися із сучасним станом методологічних проблем історії Стародавнього Сходу.
|
|
|
| Ознайомитися із історією археологічного дослідження цивілізацій Стародавнього Сходу
|
|
|
| Сформувати уявлення про особливості Єгипетської культури та її досягнення в галузі наукових знань.
|
|
|
| Дослідити спільне та відмінне в культурах народів стародавньої Месопотамії.
|
|
|
| Вивчити особливості побуту стародавніх мешканців Месопотамії (Шумер, Вавилон,Ассирія).
|
|
|
| Розібрати сутність руху пророків та реформи Іосії в Палестині у І тисячолітті до нашої ери.
|
|
|
| З’ясувати роль скіфів в історії держав на території малої Азії та у загибелі Урартської держави
|
|
|
| Уяснити основні концепції походження найдавніших форм соціальної стратифікації населення Стародавньої Індії (варни та касти)
|
|
|
| Розібрати головні принципи світогляду давніх китайців. Ознайомитись із сутністю суспільно - політичних вчень Стародавнього Китаю (конфуціанство, моїзм, легістська модель держави)
|
|
|
Всього годин:
|
|
|
№
п/п
| Назва теми
| Кількість
годин
стаціонар
| Кількість
годин
з/в
|
| Написання есе: Поняття “Стародавній Схід” у зарубіжній та вітчизняній (радянській та пострадянській) історичній літературі
|
|
|
| Складання хронологічної таблиці з історії Стародавнього Єгипту
|
|
|
| Складання історичних мап з історії Стародавнього Єгипту
|
|
|
| Аналіз біографій вельмож як джерел з історії Давнього царства
|
|
|
| Аналіз Речення Іпувера та Пророцтва Неферті як джерел з історії другого Перехідного періоду
|
|
|
| Аналіз “Поеми про битву при Кадеші” як історичного джерела
|
|
|
| Написання есе: соціально-економічні відносини в Шумері за даними найдавніших законодавств та приватноправовим документам.
|
|
|
| Складання історичних мап з історії Стародавньої Месопотамії (шумперські міста-держави, Вавилонська держава, Ассирія, Мітанні)
|
|
|
| Аналіз зовнішньої політки Ассирії наприкінці VIII – на початку VII ст. до н.е. за анналами Сінаххериба.
|
|
|
| Аналіз повідомлень Геродота про історію Лідії та лідійців (“Історія”, І, 6 – 56, 93 - 94)
|
|
|
| Складання історичних мап з історії держав Стародавньої Малої Азії та Закавказзя.
|
|
|
| Аналіз економіки та зовнішньої політики Урарту за даними напису царя Менуа (конец ІХ – початок VIII ст. до н.е.) та літопису царя Аргішті І (перша половина VIII ст. до н.е.)
|
|
|
| Сімейні та майнові правові відносини за документами із Суз як джерела з реконструкції соціально-економічної історії Еламу в першій половині ІІ тисячоліття до н. е.
|
|
|
| Складання порівняльних хронологічних таблиць з історії Стародавнього Ірану та Месопотамії.
|
|
|
| Складання історичних мап з історії Стародавнього Ірану, Індії та Китаю.
|
|
|
| Аналіз “Історії” Геродота як джерела з історії Персії (І, 107 - 121 – народження та дитинство Кіра, 122 - 130 –заколот проти Астіага, 131 - 140 – звичаї персів) та її міжнародних відносин з грецькими полісами.
|
|
|
Всього годин:
|
|
|