• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Підходи до рішення задач

в умовах "поганої невизначеності"

Перший підхід.Задаються якимись більш-менш правдоподібними значеннями параметрів S. Тоді завдання перейде в категорію детермінованих і може бути вирішене звичними методами. Проте чи буде знайдене рішення хорошим при інших умовах? Як правило, ні. У даному випадку розумно вибрати не рішення х, оптимальне для якихось умов о, а деяке компромісне рішення, яке не буде оптимальним ні для яких умов, однак буде все ж таки прийнятим в цілому їх діапазоні.

Спираючись на попередні розрахунки, в ході яких розв’язується велика кількість прямих завдань дослідження операції для різних умов о і різних варіантів рішення х, можна оцінити сильні і слабкі сторони кожного варіанта і на цій основі зробити свій вибір. Це допомагає наперед відкинути ті рішення х є Х, які за будь-яких умов поступаються іншим, тобто виявляються неконкурентноспроможними. У ряді випадків це допомагає істотно звузити множину Х, іноді – звести її до невеликої кількості варіантів, які людина легко може передбачити й оцінити у пошуках вдалого компромісу.

Слід зазначити, що будь-яке рішення, прийняте в умовах «поганої невизначеності», неминуче буде поганим рішенням, і навряд чи варто обґрунтовувати його за допомогою тонких і кропітких розрахунків. Швидше слід подумати про те, звідки можна було б узяти інформацію, якої бракує.

Другий підхідґрунтується на методі експертних оцінок, що не користується любов’ю в середовищі математиків, але є не менш корисним, а іноді – єдино можливим.

Одним словом кажучи, ідея методузводиться до наступного: збирається колектив досвідчених, компетентних у даній сфері людей і кожний із них на око оцінює ступінь правдоподібності різних умов о, приписуючи їм якусь суб’єктивну вірогідність. Не дивлячись на суб’єктивний характер оцінок кожного експерта, усереднюючи оцінки цілого колективу, можна отримати щось об’єктивніше і корисніше («одна голова – добре, а дві – краще»).

Таким чином, задача з поганою невизначеністю немовби зводиться до звичайної стохастичної задачі. Зрозуміло, до отриманих результатів не треба ставитися дуже довірливо, але разом з іншими висновками, які витікають з інших точок зору, вони все ж таки можуть допомогти при виборі рішення.

Нарешті зробимо одне загальне зауваження. При обґрунтуванні рішення в умовах невизначеності, що б не робили, елемент невизначеності зберігається. Тому не можна надавати йому дуже великої ваги. Замість того, щоб знайти одне-єдине рішення, краще виділити кілька прийнятних рішень, які б виявилися не гіршими за інші, якою б точкою зору ми не користувались. Вибір рішення повинні робити відповідальні за це люди.

Читайте також:

1. I. Застосування похідної та інтеграла до роз’язування задач елементарної математики.
2. IX. Зміст рішення про результати розгляду скарги та його вручення
3. VII розділ. Маркетингові рішення з розподілу та збуту товару
4. А) Задачі, що розкривають зміст дій
5. АВТОМАТИЗАЦІЯ РОЗВ’ЯЗУВАННЯ КОМПЛЕКСУ ЗАДАЧ З ОБЛІКУ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ ТА НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ
6. АКТУАЛЬНІ ПІДХОДИ В ДОСЛІДЖЕННІ ПРОЦЕСУ УПРАВЛІННЯ
7. Алгоритм прийняття рішення при прийманні сигналів з випадковою початковою фазою
8. Алгоритм розв’язання задачі
9. Алгоритм розв’язання задачі
10. Алгоритм розв’язання розподільної задачі
11. Алгоритм розв’язування задачі
12. Алгоритм розв’язування задачі

Переглядів: 498