• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Застосування земельно-інформаційних систем на різних рівнях управління

Проблема інформаційного забезпечення органів державної влади, місцевого самоврядування, а також усіх суб’єктів земельних відносин може бути вирішена на основі єдиної інформаційної політики ( у країні, регіоні, муніципальному утворенні) і створенні єдиного інформаційного простору, який дозволить сформувати цивілізований ринок інформаційних ресурсів, що містять відомості про земельні ділянки та інші об’єкти нерухомого майна [54].

Земельно-інформаційну систему можна розглядати як підсистему систем для прийняття рішень щодо землекористування та землеволодіння. Саме тому, одна із основних функцій земельно-інформаційних систем – управління на різних рівнях [53].

Прийнято виділяти три рівні управління: стратегічний (вище керівництво), тактичний (менеджмент), операційний (рядові виконавці) [18].

Особливість земельно-інформаційної системи полягає у можливості її застосування на будь-якому управлінському рівні.

На операційному рівні головне завдання земельно-інформаційної системи полягає в генеруванні та розподілі інформації пов’язаної із землекористуванням між користувачами. Для того, щоб реалізувати дану функцію варто здійснити ряд функцій більш нижчого порядку: дані повинні бути зібрані, введені в систему, збережені та оброблені.

Функціями земельно-інформаційних систем на операційному рівні при вирішенні задач землекористування є можливість системи виділяти різні характеристики землі, а також здатність пов’язувати ці характеристики між собою з нормами охорони навколишнього середовища.

Другий рівень управління – тактичний. На цьому рівні здійснюється аналіз і розробляються нові регламентні методи роботи, які згодом погоджуються на вищому рівні. Також, здійснюється підготовка пропозицій щодо зміни тактики роботи. Характерною особливістю цього рівня є підготовка прийняття рішень.

При цьому підготовлювані рішення повинні мати юридичну силу. Таким чином, при розробці земельно-інформаційних систем для середнього рівня управління вони повинні бути забезпечені юридичними нормами прийняття рішень або підсистемами правової підтримки рішень. Окрім того, на цьому рівні здійснюється узагальнення даних та виявлення тенденцій.

Вищий рівень управління – стратегічне управління. Інформація, що надходить на даний рівень представлена в узагальнено-аналітичній формі.

Керівництво, що застосовує земельно-інформаційні системи потребує більшої обізнаності та зацікавлене у підвищенні рівня сприйняття рішень громадськими службами та суспільством. Саме тому, означені системи на цьому рівні повинні включати до свого складу системи аналізу статистичної інформації (пакет «Статистика» або покладатися на оперативно-аналоітичні системи типу OLAP [56].

Застосування земельно-інформаційних систем на третьому рівні управління дає можливість впливати на спосіб землекористування та землеволодіння в країні. Через це, при розробці земельно-інформаційних систем необхідно, щоб вони були сумісні з іншими інструментами державної політики, напоавленими на покращення використання та володіння землею. І навпаки, варто прагнути до того, щоб інші інструменти функціонування були сумісними з земельно-інформаційними системами [53].

Створення комплексної територіальної інформаційної системи – одне з важливих завдань у сфері державного і муніципального управління територією. Воно включає формування та взаємоузгодження ведення різних відомчих кадастрів (земельного, водного, лісового, містобудівного та інших), реєстрів, що забезпечують органи державної влади і муніципального управління достовірною і комплексною інформацією про об’єкти середовища життєдіяльності людського суспільства [54].

Читайте також:

1. Active-HDL як сучасна система автоматизованого проектування ВІС.
2. C. 3. Структурна побудова управління організаціями.
3. D – моделювання в графічній системі КОМПАС
4. D. СОЦИОИДЕОЛОГИЧЕСКАЯ СИСТЕМА ВЕЩЕЙ И ПОТРЕБЛЕНИЯ
5. Demo 7: Модель OSI (модель взаімодії відкритих систем)
6. ERP і управління можливостями бізнесу
7. H) інноваційний менеджмент – це сукупність організаційно-економічних методів управління всіма стадіями інноваційного процесу.
8. I. Застосування похідної та інтеграла до роз’язування задач елементарної математики.
9. I. Органи і системи, що забезпечують функцію виділення
10. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
11. II. Анатомічний склад лімфатичної системи
12. II. Бреттон-Вудська система (створена в 1944 р.)

Переглядів: 1407