РОЛЬ ПСИХОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ ВНЗ В АДАПТАЦІЇ СТУДЕНТІВ ДО НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ ТА ПОДАЛЬШОМУ ЇХ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОМУ СУПРОВОДІ

Навчання у вищому закладі освіти для сучасної молодої людини – один з найважливіших періодів її життєдіяльності, особистісного зростання і становлення як фахівця з вищою освітою. Пошук шляхів успішної адаптації до нових соціальних умов і нової діяльності є нагальною проблемою для кожного, хто переступив поріг вузу. Зараз, відповідно до Болонської конвенції, здійснюється перехід на новітні моделі навчання, істотно змінюються навчальні плани, форми організації занять, критерії оцінювання знань, впроваджуються нові педагогічні технології та стандарти освіти. Основний вид діяльності студента – професійне навчання, стає більш складним за формами і змістом, а тому підвищує вимоги до особистості. У контексті розгортання цієї тенденції для останньої психологічно важливо піти шляхом адекватної самозміни, саморозвитку і самореалізації.

Тепер вищі навчальні заклади є системою, покликаною створювати умови для становлення та розвитку особистості як суб'єкта праці, пізнання і спілкування. У зв'язку з цим зростає роль психологічної служби вузу, яка забезпечує умови для розвитку суб'єктного потенціалу особистості, більш адекватного усвідомлення молодою людиною шляхів свого особистісного і професійного розвитку в період навчання у вузі, для підвищення власної психологічної стійкості в подоланні різних труднощів. Саме вона і повинна виступати як науково-методичний та практичний центр, який реалізує психологічний супровід розвитку особистості студента в освітньому середовищі вузу. Наявність та функціонування психологічної служби ВНЗ є одним із свідчень високого рівня розвитку вищої освіти в країні.

Успішність навчання студентів у вищих навчальних закладах багато в чому визначається реальними умовами їх життєдіяльності, характером виникаючих у процесі навчання проблем і можливостями їх вирішення адміністрацією, викладачами, а також психологічними і соціальними службами. Набирає силу процес створення психологічних служб у ВНЗ, спрямованих на забезпечення умов для повноцінного і гармонійного індивідуального розвитку студентів, сприяння збереженню і укріпленню їхнього здоров'я, підвищення адаптивних можливостей.

Здатність адаптуватися, долати труднощі, знайти своє місце в життєвому просторі є вирішальним чинником успішного розвитку молодої людини, а в майбутньому – фахівця з вищою освітою. У ВНЗ, процес навчання першокурсників налагоджується непросто, характеризується великою динамічністю психічних процесів і станів, які зумовлені зміною соціального середовища. Зокрема, вступ до навчального закладу у значної частини молоді супроводжується дезадаптацією, яка викликана новизною студентського статусу, відсутністю референтної групи, підвищеними вимогами з боку професорсько-викладацького складу, напруженістю і жорстким режимом навчання, збільшенням обсягу самостійної роботи та самовідповідальності в цілому. Усе це вимагає від першокурсника значної мобілізації своїх можливостей для успішного входження в нове оточення та якісно іншого ритму життєдіяльності.

Таким чином, успішність першокурсників слід підвищувати не тільки з допомогою «батога» (контроль відвідуваності занять, адміністративні впливу, рейтингова система оцінювання знань, система допуску до заліків та іспитів) і «пряника» (високий рейтинг), а й цілеспрямовано формуючи особистість майбутнього фахівця, його професійні цінності, потребу в здобутті якісної професійної освіти, у самореалізації в обраній професії. Тому з самого першого дня навчання у вузі необхідно розвивати у першокурсників такі особистісні якості, які дозволять, з одного боку, успішно навчатися за обраною спеціальністю, а з іншого – успішно адаптуватися до виробництва і працювати на підприємствах після закінчення вузу.

Основні професійно значущі особистісні якості формуються у студентів під час особистого спілкування з викладачем. Тут важливим є все: і професійні знання, і методика викладання, і комунікативна компетентність, і сумлінність викладача. Уміння емоційно підтримати студентів, доступно пояснити незрозумілий матеріал, зацікавити їх своїм предметом і своєю особистістю, підтримати прагнення до науково-дослідницької діяльності – все це складові професійної майстерності викладача вузу.

Адаптація студентів до навчання у вузі має свої особливості. Входження молодих людей у систему вузівського навчання, набуття ними нового соціального статусу студента вимагають від них вироблення нових способів поведінки, що дозволяють їм найбільшою мірою відповідати своєму новому статусу. Такий процес пристосування може проходити досить тривалий час, що може викликати у людини перенапруження як на психологічному, так і на фізіологічному рівнях, внаслідок чого у студента знижується активність, і він не може не тільки виробити нові способи поведінки, але і виконати звичні для нього види діяльності

Специфіка процесу адаптації в вузах визначається різницею в методах навчання і в його організації в середній та вищій школах, що породжує своєрідний негативний ефект – дидактичний бар'єр. Першокурсникам не вистачає різних навичок і умінь, які необхідні у вузі для успішного оволодіння програмою. Пристосування до нових умов потребує багато сил, через що виникають істотні відмінності в діяльності і результатах навчання у школі і вузі.

Саме на першому курсі формується ставлення молодої людини до навчання, до майбутньої професійної діяльності, триває «активний пошук себе». Навіть ті, хто відмінно закінчили середню школу, на першому курсі не відразу набувають впевненості у своїх силах. Перша невдача деколи призводить до розчарування, втрати перспективи, відчуження, пасивності.

Помічено, що чим краще студент розуміє, навіщо і для чого йому можуть знадобитися знання для майбутньої роботи, тим краще він вчиться. Результати досліджень свідчать про те, що рівень уявлення студента про професію (адекватно – неадекватно) безпосередньо співвідноситься з рівнем його ставлення до навчання: чим менше студент знає про професію, тим нижче в нього позитивне ставлення до навчання.

Тому ідея створення психологічної служби у вузі – не тільки найважливіший ціннісний орієнтир педагогічної освіти у вищій школі, а й предмет пошуку науково обгрунтованих шляхів надання допомоги молодим людям у складному процесі «входження» в атмосферу професійної діяльності.

Розмитість соціально-економічних перспектив розвитку суспільства висуває на перший план питання підготовки не професіоналів вузького профілю, а мобільних особистостей, що мають потенціал успішності.

У зв'язку з цим вимагає свого вирішення проблема цілісного здійснення психологічного супроводу розвитку особистісно-професійної успішності студентів. Це і може забезпечити психологічна служба вузу

Психологічна служба – явище не нове, і вже накопичено чималий досвід у реалізації допомоги студентам. Але вся проблема полягає в тому, що досвід психологічної служби у вузі не досить великий, і служба у вузі практично дублює психологічну службу в середньому навчальному закладі. Безумовно, в моделі будь-якої психологічної служби є структурні одиниці, які обов'язково мають бути присутніми, наприклад, такі як консультування та тренінги. Але хочеться звернути увагу на те, що в особливостях учнів шкіл і студентів вузів є відмінності; насамперед це дуже сильне прагнення до самовдосконалення, активного прояву себе і якоюсь мірою триває протест до вимог і порад з боку старших за віком. Тобто психолог вузу вирішує проблему, як стати партнером у спілкуванні, а не старшим товаришем.

У модель створення психологічної служби вузу увійшли обов'язкові і загальновідомі структурні одиниці психологічної служби: психологічне консультування; психологічна діагностика (індивідуальна та групова); тренінги соціально-психологічної спрямованості (спрямовані на формування певних навичок і умінь, таких як навички партнерського спілкування та навички впевненої поведінки); тренінги особистісної спрямованості (спрямовані на коригування внутрішніх станів).

До закінчення навчального закладу студенти повинні мати ще й відповідний рівень соціально-психологічної компетентності. І для формування цього рівня необхідно задіяти не тільки самих студентів, а й створити певне середовище для взаємодії з викладачами та батьками. У результаті в нашу модель увійшли структурні одиниці, пов'язані з роботою з батьками та викладачами. У світлі всього вищевикладеного ми пропонуємо до реалізації у вузі таку модель психологічної служби.

Робота зі студентами: психологічне консультування; психологічна діагностика (індивідуальна та групова); тренінги соціально-психологічної спрямованості (спрямовані на формування певних навичок і умінь, таких як навички партнерського спілкування та навички впевненої поведінки); тренінги особистісної спрямованості (спрямовані на коригування внутрішніх станів); імідж-класи; реалізація проектів "Інтелект і креативність", "Наставництво"; проведення тематичних тижнів (антитютюновий, проти наркотиків, імідж навчального закладу, день відкритих дверей у психологічній службі); проведення "круглих столів" та конференцій зі студентами та аспірантами інших вузів.

Робота з викладачами та кураторами: школа психологічної майстерності (тренінги ефективної взаємодії зі студентами, проведення спільних заходів з групою, тренінг ефективних комунікацій, семінари з основ психологічних особливостей студентів, інноваційні методи навчання); розбір важких ситуацій; тренінг розвитку адаптаційних можливостей студентів і підвищення групової згуртованості).

Робота з батьками (батьківська академія): індивідуальні консультації з проблем дітей; розбір важких ситуацій.

Основними напрямами діяльності є: соціально-психологічна адаптація студентів до навчання у ВНЗ; професійне самовизначення студентської молоді; здоровий спосіб життя; психологічна культура особистості, індивідуальне консультування; індивідуальна і групова психологічна діагностика, проводиться групова робота особистісної та соціально-психологічної спрямованості (створення команди, формування навичок партнерського спілкування, впевненості у собі, ефективного розподілу часу (time-менеджмент тощо), формування позитивної життєвої перспективи (своєчасне попередження відхилень у міжособистісних стосунках, запобігання конфліктним ситуаціям у навчально-виховному процесі, попередження наркоманії, алкоголізму, аморального способу життя) тощо.

Для того, щоб психологічні служби в ВНЗ створювались і запрацювали належним чином, треба провести велику роботу щодо узагальнення й аналізу наявного досвіду роботи психологічних служб вітчизняних та зарубіжних ВНЗ, створення правової бази психологічної служби ВНЗ України. Можлива розробка програми спеціальних курсів, методичних семінарів, науково-практичних конференцій для психологів-фахівців психологічних служб ВНЗ, створення банків адаптованих (групових та індивідуальних) комп'ютерних програм діагностики і розвитку особистості та підготовки фахівця у ВНЗ; психодіагностичних засобів вивчення і контролю розвитку психічних станів та професійно важливих особистісних властивостей студентів; розроблення системи психогігієнічного та соціально-психологічного консультування абітурієнтів, студентів, науково-педагогічних і керівних кадрів ВНЗ; оснащення психокорекційними технологіями; науково-методичну й інформаційну підтримку психологів ВНЗ та багато іншого.

Цілеспрямована і продуктивна робота психологічної служби сприятиме підвищенню ефективності навчально-методичної та виховної роботи ВНЗ, повноцінному особистісному й інтелектуальному розвитку студентів на всіх етапах навчання, формуванню у студентів здібностей до саморозвитку і самовиховання, формування соціальноактивної особистості.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Тема 3.4. ПСИХОЛОГІЧНА СЛУЖБА В ЗАКЛАДАХ ІНТЕРНАТНОГО ТИПУ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.