• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Зведення розрахункових відомостей із заробітної плати та стипендій

№	Зміст операції	Дебет субрахунка	Кредит субрахунка	Сума
1	2	3	4	5
	Нараховано заробітної плати	80__, 81__
	Нараховано стипендій	80__
	Нараховано допомогу у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю
	Нараховано внесків на обов’язкове соціальне страхування	80__, 81__
	Нараховано внесків на обов’язкове пенсійне страхування	80__, 81__
	Нараховано внесків на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття	80__, 81__
	Депоновано неотриману заробітну плату, стипендію	661, 662
	Утримано за товари, продані у кредит
	Утримано з доходів фізичних осіб	661, 662
	Утримано за безготівковим перерахунком на рахунки за вкладами в банки
11	Утримано на обов’язкове пенсійне страхування

Закінчення табл. 4.11

Виконавець: _______ ________ ________________ Перевірив: _________ __________ ___________________

^{(посада) (підпис) (ініціали і прізвище) (посада) (підпис) (ініціали і прізвище)}

Головний бухгалтер: __________ ___________________ «__» __________ 20 __ р. Додаток на ____ аркушах

Таблиця 4.12

Бухгалтерські проведення з обліку операцій, пов’язаних
із виплатами допомоги та компенсацій громадян,
які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи

Таблиця 4.13

Київський юридичний університет. Кафедра права
Розрахунковий листок

Жовтень 2005 р.

Клименко Ольга Федорівна Посада: доцент

Оклад (тариф) 940,00 грн Відділ 12

Аналітичний облік розрахунків за субрахунком № 663 ведуть на картках ф. № 292а (у книзі ф. № 292) за кожною торговельною організацією. Облік утриманих сум за кожною особою ведуть на дорученнях-зобов’язаннях. За великої кількості працюючих, які придбали товари в кредит в одній організації, облік ведуть у реєстрі утримань із заробітної плати працюючих за товари, куплені в кредит (ф. № 407). Наприкінці місяця записи в картках ф. № 292а (у книзі ф. № 292) звіряють із реєстрами чи з дорученнями-зобов’я-
заннями.

Рис. 4.8. Схема облікового процесу нарахування
заробітної плати

Аналітичний облік розрахунків із працівниками за безготівковими переказами на рахунки із вкладів у банках за субрахунком № 664 ведеться на картках ф. № 292а (у книзі ф. № 292) за кожною установою банку окремо. Якщо вкладників багато, облік ведуть за кожною особою та установою банку в оборотній відомості ф. № 285 (реєстрі). Утримання із заробітної плати працюючих здійснюють на підставі письмової заяви кожного окремого працівника стосовно перерахування його заробітної плати за безготівковими розрахунками на особовий внесок до установи банку чи на картковий рахунок.

Аналітичний облік розрахунків із працюючими за безготівковими переказами внесків на підставі договорів добровільного страхування за субрахунком № 665, а розрахунків із членами профспілки безготівковими переказами сум членських профспілкових внесків за субрахунком № 666 ведуть на картках ф. № 292а (у книзі ф. № 292). У разі автоматизованого обліку складають машинограми окремо за утриманням внесків і за їх переказом отримувачам.

Рис. 4.9. Схема облікового процесу утримань із заробітної плати

Аналітичний облік за субрахунком № 667 ведуть на картках ф. № 292а (у книзі ф. № 292), в яких відкривають окремі рахунки для кожної установи банку, яка видала позику. Облік утриманих сум за кожним позичальником ведуть у реєстрі ф. № 407 у такому самому порядку, що й за товари, придбані в кредит.

Схеми облікового процесу з нарахування заробітної плати та утримань з неї ілюструють рис. 4.8 і 4.9.

4.7. Облік розрахунків зі страхування

Право працівників бюджетних установ на матеріальне забезпечення у старості, а також у випадку хвороби і втрати працездатності закріплене Конституцією України й забезпечується широким розвитком мережі соціального страхування. Основами законодавства України про загальнообов’язкове державне соціаль-
не страхування визначено принципи, а також правові, фінансові й організаційні засади загальнообов’язкового державного соціального страхування громадян в Україні. Згідно з основами законодавства страхувальниками за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням є роботодавці, тобто бюджетні установи, та застраховані особи — наймані працівники бюджетних установ, а страховиками виступають цільові фонди:

· з пенсійного страхування;

· з медичного страхування;

· страхування у зв’язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням;

· зі страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;

· зі страхування на випадок безробіття.

Об’єктом загальнообов’язкового державного соціального стра-
хування є страховий випадок — подія, із настанням якої виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення або соціальних послуг, передбачених наведеними далі законами України з окремих видів загальнообов’язкового державного соціального страхування (ЗДСС):

1. Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 р. № 1058-ІV.

2. Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездат­ності та витратами, зумовленими народженням і похованням» від 18.01.2001 р. № 2240-ІІІ (зі змінами).

3. Закон України «Про загальнообов’язкове державне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 р. № 1533-ІІІ (зі змінами).

4. Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 р. № 1105-ХІV (зі змінами).

Платниками страхових внесків є страхувальники (бюджетні установи та їхні працівники). Останні виступають водночас і в ролі страхувальників, і в ролі застрахованих осіб.

База для нарахування та розміри страхових внесків і страхових тарифів (табл. 4.14) визначається наведеними далі законодав­чими актами.

1. Закон України «Про розміри внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування» від 11.01.2001 р. № 2213-ІІІ (зі змінами).

2. Закон України «Про страхові тарифи на загальнообов’яз-
кове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, що призвели до втрати працездатності» від 22.02.2001 р. № 2272-ІІІ (зі змінами).

3. Постанова Кабінету Міністрів України «Про максимальну величину фактичних витрат на оплату праці найманих робіт­ників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничну суму заробітної плати), з якого стягуються страхові внески (збори) у соціальні фонди» від 07.03.2001 р. № 225 (зі змінами).

Установлений нині максимальний розмір фактичних витрат страхувальника на оплату праці найманих працівників, на підставі яких розраховують страхові внески, становить з 1.01.2006 р. — 4830 грн; з 1.04.2006 р. — 4960 грн; з 1.10.2006 р. по 31.12.2006 р. — 5050 грн.

Бюджетні установи як страхувальники сплачують до фондів соціального страхування різницю між нарахованими страховими внесками й витратами, пов’язаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам. Перерахування зазначених сум здійснюють раз на місяць — у день, встановлений для отримання в установах банків коштів на оплату праці за відповідний період.

Порядок нарахування та сплати внесків (збору) на обов’язкове державне пенсійне страхування регламентується Законом України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування», ухваленим Верховною Радою України 26.06.1997 р. № 400/97-ВР (зі змінами й доповненнями), та Інструкцією про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов’язкове державне пенсійне стра-
хування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від 03.06.1999 р. № 4—6 (зі змінами і доповненнями). Згідно із зазначеним Законом бюджетні установи здійснюють нарахування збору до Пенсійного фонду в розмірі 31,8 % об’єкта оподаткування — фактичних витрат на оплату праці працівників (витрати на виплату основної, додаткової заробітної плати, інших компенсаційних виплат і заохочень, з яких справляється податок з доходів фізичних осіб). Платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування є також наймані працівники бюджетних установ. Об’єктом оподаткування при цьому є сукупний оподатковуваний дохід та допомога з тимчасової непрацездатності.

Таблиця 4.14

База для нарахування та розміри
страхових внесків і страхових тарифів

Ставку збору до Пенсійного фонду встановлено в розмірі 1 % сукупного оподатковуваного доходу, якщо він не перевищує 150 грн, і 2 % — якщо сукупний оподатковуваний дохід перевищує 150 грн.

Для працівників, які мають статус державного службовця чи обіймають посади, робота на яких зараховується до трудового стажу, який дає право на отримання вищих пенсій (науково-педагогічних працівників, народних депутатів України, працівників митниць, прокурорів тощо) передбачено диференційовані ставки утримань збору до Пенсійного фонду:

· 1 % суми доходу, що не перевищує 150 грн;

· 2 % частини доходу в межах від 151 до 250 грн;

· 3 % частини доходу в межах від 251 до 350 грн;

· 4 % частини доходу в межах від 351 до 500 грн;

· 5 % суми доходу, що перевищує 501 грн.

Крім того, бюджетні установи є платниками збору на обов’яз-
кове пенсійне страхування в разі здійснення операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, відчуження легкових автомобілів, користування послугами мобільного зв’язку.

Матеріальне забезпечення працівників бюджетних установ та надання їм соціальних послуг через бухгалтерію за рахунок коштів фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням, здійснюється у вигляді:

· допомоги з тимчасової непрацездатності (включно із доглядом за хворою дитиною);

· допомоги з вагітності та пологів;

· допомоги в разі народження дитини;

· допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

· допомоги на поховання;

· забезпечення оздоровчих заходів.

Законом України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування» від 11.01.2001 р. № 2213-ІІІ встановлено, що допомогу з тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’я-
заної з нещасним випадком на виробництві, застрахованим особам виплачує Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, починаючи від шостого дня непрацездатності, а перші п’ять днів тимчасової непрацездатності оплачує бюджетна установа за рахунок бюджетних коштів. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 р. № 308 витрати, пов’язані з оплатою перших п’яти днів тимчасової непрацездатності працівників бюджетних установ, відносять на їхні видатки за кодом економічної класифікації 1113 «Виплати за тимчасовою непрацездатністю». У разі нестачі передбачених кошторисом асигнувань за кодом 1113 на оплату перших п’яти днів тимчасової непрацездатності з метою недопущення заборгованості з зазначених виплат до кошторису в установленому порядку можуть бути внесені зміни перерозподілом асигнувань між кодами 1111 «Заробітна плата» і 1113 «Виплати за тимчасовою непрацездатністю», тобто лікарняні можуть оплачуватися за рахунок економії фонду оплати праці.

Сума допомоги визначається згідно із чинним законодавством і залежить від страхового стану, середньоденної (середньогодинної) заробітної плати працівника за шість календарних місяців, що передують місяцю втрати працездатності (з першого до першого числа), кількості невідпрацьованих робочих днів згідно із листком непрацездатності. Порядок розрахунку середньої заробітної плати для цього випадку регулює «Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат із загальнообов’язкового державного соціального страхування», затверджений Постановою Кабміну України від 26.09.2001 р. № 1266.

Залежно від страхового стажу допомога з тимчасової непрацездатності виплачується в таких розмірах:

· 60 % середньої заробітної плати — застрахованим особам, які мають страховий стаж до п’яти років;

· 80 % середньої заробітної плати — застрахованим особам, які мають страховий стаж від п’яти до восьми років;

· 100 % середньої заробітної плати — застрахованим особам, які мають страховий стаж понад вісім років; застрахованим особам, віднесеним до І—ІV категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; ветеранам війни та особам, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»від 22.10.1993 р. № 3551-ХІІ; іншим особам (дітям війни).

У разі обчислення середньої заробітної плати для оплати непрацездатності враховують усі види заробітної плати, що не має перевищувати подвійної тарифної ставки та подвійного посадового окладу, в межах її граничної суми.

Допомога з вагітності та пологів виплачується працівницям за весь період декретної відпустки (70 календарних днів) до пологів та 56 (у випадку ускладнення пологів або народження двох або більше дітей — 70) календарних днів після пологів. Жінкам, віднесеним до І—ІV категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відпустка з вагітності та пологів надається тривалістю 90 календарних днів до пологів і 90 кален-
дарних днів після пологів. На підставі листка непрацездатності допомога застрахованій особі надається в розмірі 100 % середньої заробітної плати незалежно від страхового стажу.

Постановою Кабінету Міністрів «Про порядок призначення і виплати допомоги при народженні дитини особам, застрахованим у системі загальнодержавного соціального страхування»від 21.04.2005 р. № 315 передбачено, що в разі народження дитини після 31.03.2005 року допомога виплачується особі, застрахованій у системі загальнодержавного соціального страхування, в сумі, кратній 22,6 прожиткового мінімуму, на дітей віком до 6 років, встановленого на день народження дитини. Виплата частини суми допомоги здійснюється одноразово при народженні дитини у 9-кратному розмірі зазначеного прожиткового мінімуму у грошовій формі. Решта суми допомоги, кратній 13,6 прожиткового мінімуму, виплачується у грошовій формі впродовж 12 місяців після місяця народження дитини у такому порядку:

І місяць — у розмірі прожиткового мінімуму;

з ІІ до VІ — із збільшенням суми, що виплачена у поперед­ньому місяці, на 2,2%;

у VІІ місяці — решта суми.

Допомога з догляду за дитиною віком до трьох років виплачується через бухгалтерію установи за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в розмірі, що встановлюється правлінням Фонду. Підставою для отри-
мання допомоги є такі документи:

— заява особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною;

— наказ про надання застрахованій особі відпустки з догляду за дитиною;

— свідоцтво по народження дитини.

Допомогу на поховання нараховують у випадку смерті застрахованої особи, а також членів її сім’ї, якщо вони перебували на утриманні застрахованої особи. Підставою для виплати допомоги є свідоцтво про смерть, видане органом реєстрації актів громадського стану, і довідка з місця проживання про перебування померлого члена сім’ї на утриманні застрахованої особи.

Суму допомоги на поховання встановлює Правління Фонду, при цьому вона не має бути меншою за розмір прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Для обліку розрахунків зі страхування призначено активно-пасивний рахунок № 65 «Розрахунки зі страхування», який має такі субрахунки:

· субрахунок № 651 «Розрахунки з пенсійного забезпечення»;

· субрахунок № 652 «Розрахунки із соціального страхування»;

· субрахунок № 653 «Розрахунки зі страхування на випадок безробіття»;

· субрахунок № 654 «Розрахунки з інших видів страхування».

Суми відрахувань на соціальне страхування та забезпечення щомісячно включають до фактичних видатків бюджетних установ такими бухгалтерськими записами:

Дебет рахунків № 80, 81, 82;

Кредит рахунка № 65 та його субрахунків.

Отже, суми відрахувань на соціальне страхування і забезпечення відносять на ті самі рахунки, на які віднесено нараховану заробітну плату,але за іншим кодом економічної класифікації видатків — код 1120 «Нарахування на заробітну плату». Одночас­но на рахунку № 65 показують збільшення кредиторської заборгованості перед соціальними фондами.

Утримання із заробітної плати працівників сум страхових внес­ків до фондів фіксується бухгалтерським проведенням:

Дебет субрахунка № 666.

Кредит субрахунків № 651, 652, 653.

Перерахування установою страхових внесків відображається записом:

Дебет субрахунків № 651, 652, 653, 654.

Кредит субрахунків № 311, 321, 313, 323.

Аналітичний облік розрахунків зі страхування ведуть на картках за фондами.

Бюджетні установи як страхувальники та платники внесків (зборів) зобов’язані зареєструватися в органах відповідних фондів і щоквартально подавати перелічені далі документи:

1. Звіт про нарахування страхових внесків, інших надходжень і витрачання коштів Пенсійного фонду (не пізніш як 10 квітня, 10 липня, 10 жовтня та 15 січня наступного року).

2. Звіт про нарахування внесків і витрати, пов’язані із загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою непрацездатності (12 числа місяця, наступного за звітним періодом, яким є квартал).

3. Розрахункову відомість про нарахування й переказ страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (10 квітня, 10 липня, 10 жовтня, 15 січня наступного року).

4. Розрахункову відомість про нарахування й переказ страхових внесків та витрачання коштів фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (попередні терміни).

4.8. Облік розрахунків зі стипендіатами

Питання стипендіального забезпечення регулюються постановою Кабінету Міністрів України«Порядок призначення і виплати стипендій»від 12.07.2004 р. № 882.

Стипендія — це грошове забезпечення осіб, які навчаються у навчальних закладах та наукових установах за рахунок коштів загального фонду державного бюджету, у навчальних закладах, що перебувають у власності Автономної Республіки Крим, та комунальних навчальних закладах за рахунок коштів відповідних бюджетів:

— учнів денної форми навчання професійно-технічних навчальних закладів (далі — учні);

— студентів денної форми навчання вищих навчальних закладів І—ІV рівнів акредитації, крім осіб, які навчаються за освітньо-професійними програмами підготовки магістрів державного управління (далі — студенти);

— курсантів денної форми навчання вищих навчальних закладів цивільної авіації, морського і річкового транспорту, Севастопольського національного інституту ядерної енергетики та промисловості (далі — курсанти);

— учнів 8—12 класів середніх спеціальних музичних шкіл-інтернатів і середніх художніх шкіл;

— учнів І—ІІ курсів училищ фізичної культури;

— слухачів підготовчих відділень консерваторій та студій підготовки акторських кадрів (далі — слухачі);

— клінічних ординаторів;

— аспірантів і докторантів (крім аспірантів і докторантів Національної академії при Президентові України), які навчаються із відривом від виробництва.

Учням, студентам, курсантам, слухачам, клінічним ординаторам, аспірантам і докторантам, які навчаються згідно з угодами, укладеними між навчальними закладами або науковими установами та фізичними або юридичними особами, стипендії можуть виплачуватися за рахунок коштів цих осіб, якщо це передбачено умовами укладеної угоди.

Призначення і виплату стипендії студентам, які є іноземними громадянами та особами без громадянства, здійснюють відповідно до міжнародних договорів України та актів Кабінету Міністрів України.

Зазначеним особам можуть призначатися академічні або соціальні стипендії, а окремим категоріям цих осіб можуть призначатися одночасно академічні й соціальні стипендії.

Академічними стипендіями є:

— стипендія Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, іменні стипендії, порядок призначення яких визначається окремими нормативними актами;

— іменні або персональні стипендії навчального закладу;

— ординарні, звичайні академічні стипендії.

Соціальні стипендії призначаються студентам і курсантам, які потребують соціального захисту та яким за підсумками навчання не призначено академічної стипендії. Підставою для призначення соціальної стипендії є наявність у особи права на отримання державних пільг і гарантій, установлених законами для таких категорій громадян:

— студенти і курсанти з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;

— студенти і курсанти з числа осіб, яким, згідно із Законом України «Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», гарантуються пільги при призначенні стипендії;

— студенти і курсанти із малозабезпечених сімей (у разі отримання відповідної державної допомоги згідно із законодавством);

— студенти, які є інвалідами з дитинства та інвалідами І і ІІ груп;

— студенти і курсанти, які мають сім’ї з дітьми.

З метою підвищення життєвого рівня і за успіхи у навчанні, участь у громадській, спортивній та науковій діяльності учнів, студентів, курсантів, клінічних ординаторів та аспірантів, які навчаються за державним замовленням, навчальний заклад використовує не менш як 10 % коштів, передбачених для виплати стипендії, для надання їм матеріальної допомоги та заохочення.

Порядок використання коштів, передбачених на виплату стипендій, для надання матеріальної допомоги та заохочення розроб­ляє навчальний заклад і затверджує його керівник.

З метою розв’язання питань щодо призначення та позбавлення академічної або соціальної стипендії (в тому числі спірних), надання матеріальної допомоги учням, студентам, курсантам, заохочення кращих із них за успіхи у навчанні, участь у громадській, спортивній та науковій діяльності, навчальні заклади утво-
рюють стипендіальні комісії та комісії з контролю за порядком використання коштів, передбачених на ці цілі. До складу стипендіальної комісії входять керівник навчального закладу, працівники фінансових підрозділів, декани факультетів (завідувачі відділень), представники профспілкових та самоврядних організацій учнів, студентів, курсантів.

У своїй роботі стипендіальна комісія навчального закладу керується законами та іншими нормативно-правовими актами, що визначають права й обов’язки учнів, студентів, курсантів, статутом навчального закладу. За поданням стипендіальної комісії керівник навчального закладу затверджує реєстр осіб, яким призначають стипендії. Стипендії виплачують раз на місяць, за літній канікулярний період — повністю до його початку. На час проходження практик або іншої трудової діяльності, яка проводиться з дозволу навчального закладу, стипендіат зберігає право на отримання стипендії.

У разі, якщо учень, студент, курсант має право на безкоштовне харчування, але навчальний заклад не в змозі його забезпечити, особі виплачується академічна або соціальна стипендія без урахування зменшення її розміру (за умови письмової відмови від безкоштовного харчування).

Стипендіатам, які мають дітей віком до 3-х років і продовжують навчання за денною формою, виплачується щомісячна грошова допомога, передбачена законодавством, і призначена стипендія.

Мінімальний розмір ординарної (звичайної) академічної стипендії становить (відсотків прожиткового мінімуму):

для учнів — 20;

для студентів вищих навчальних закладів І—ІІ рівнів акредитації, які навчаються за освітньо-кваліфікаційними рівнями «молодший спеціаліст» або «бакалавр», — 25;

для студентів вищих навчальних закладів ІІІ—ІV рівнів акредитації, які навчаються за освітньо-кваліфікаційними рівнями «бакалавр», «спеціаліст» або «магістр», — 30.

У визначеному розмірі стипендія призначається:

учням, які за результатами семестрового контролю мають менш ніж 10—12 балів з кожного предмета за дванадцятибальною шкалою або середній бал успішності нижчий за 5 за п’ятибальною шкалою оцінювання;

студентам, які за результатами семестрового контролю мають середній бал успішності 7,00—9,99 за дванадцятибальною, або 4,00—4,99 — за п’ятибальною шкалою оцінювання.

Учням і студентам, які за результатами семестрового контролю мають 10—12 балів з кожного предмета за дванадцятибальною або середній бал успішності 5 за п’ятибальною шкалою оцінювання, розмір ординарної (звичайної) академічної стипендії збільшується на 25 % порівняно із мінімальним.

За особливі успіхи у навчанні, участь у громадській, спортивній та науковій діяльності учням, студентам, курсантам за поданням стипендіальної комісії навчального закладу можуть призначатися іменні або персональні стипендії навчального закладу, виплату яких здійснюють у межах коштів, передбачених для виплати стипендій, відповідно до положення про іменні або персональні стипендії навчального закладу, що затверджуються його керівником.

Розмір іменної або персональної стипендії навчального закладу не має перевищувати (відсотків прожиткового мінімуму)

для учнів — 30;

для студентів вищих навчальних закладів І—ІІ рівнів акредитації, які навчаються за освітньо-професійними рівнями «молодший спеціаліст» або «бакалавр», — 38;

для студентів ІІІ—ІV рівнів акредитації, які навчаються за освітньо-професійними рівнями «бакалавр», «спеціаліст» або «магістр», — 42.

Розмір призначеної академічної стипендії збільшується на 20 відсотків:

студентам, які навчаються за напрямами підготовки 0701 — фізика, 0702 — прикладна фізика, 0801 — математика, 0803 — механіка, 0903 — гірництво;

учням та студентам, які постійно проживають на території населеного пункту або навчаються у навчальному закладі, розташованому у населеному пункті, якому надано статус гірського;

учням (із терміном навчання не більш як 10 місяців), котрі закінчили загальноосвітні навчальні заклади, де вивчали основи тваринництва і сільськогосподарської техніки, а також із числа осіб, звільнених у запас зі Збройних Сил;

на 30 відсотків — учням із числа дітей-сиріт, позбавлених батьківського піклування, яким в установленому законом порядку призначено опікуна чи піклувальника.

Академічна стипендія призначається з першого числа місяця, що настає після завершення семестрового контролю згідно із навчальним планом (таблиця 4.15).

До першого семестрового контролю академічна стипендія призначається в мінімальному розмірі.

Академічна стипендія клінічним ординаторам, аспірантам і докторантам установлюється у розмірі середньої місячної заробіт­ної плати за останнім основним місцем роботи (з урахуванням наступних змін в оплаті праці на відповідних посадах), але не нижче 60 % і не вище посадового окладу, визначеного за схемою посадових окладів, відповідно:

викладча-стажиста — для клінічних ординаторів і аспірантів;

доцента, який має науковий ступінь кандидата наук, — для докторанта.

Таблиця 4.15

Витяг з наказу про призначення
стипендії

№	Прізвище, ім’я, по батькові	Номер залікової книжки	Ідентифікаційний код	Середній бал	Розмір стипендії	Примітка
Ордин. академ.	Соціальна	Додаткова соціальна
1	2	3	4	5	6	7	8	9
	АКІНЬШИНА Анна Миколаївна			5,00	174—38
	БАЙДЕР Ольга Костянтинівна			5,00	174—38
	БАЙЦЕР Юрій Вікторович			4,00	139—50
	БАРЧАН Віталій Володимирович			3,75		139—50	139—50	ЧАЕС
	БАС Олена Миколаївна			3,50
	БЕЗДІТНИЙ Ярослав Володими- рович			3,00		139—50	139—50	ЧАЕС
	БЕСАРАБ Мар’яна Олександрівна			3,50		139—50	139—50	ЧАЕС
	БОНДАРЕНКО Анастасія Євгенівна			3,50		139—50	139—50	ЧАЕС
	БОНДАРЕНКО Олена Іванівна			4,00	139—50
	БУГАЄНКО Анастасія Веніамінівна			4,50	139—50
11	ГЕТА Юлія Володимирівна			4,50	139—50

Закінчення табл. 4.15

Ректор університету__________________________

Декан факультету____________________________

Головний бухгалтер__________________________

Юрисконсульт ______________________________

Клінічним ординаторам, аспірантам, докторантам, які поновили навчання після наданої їм в установленому порядку перерви у навчанні, академічну стипендію призначають на весь подальший період навчання.

У разі, коли термін закінчення навчання особи, яка отримує академічну або соціальну стипендію, настає до завершення місяця або коли стипендіат вибуває з навчального закладу (наукової установи) до завершення терміну навчання, їм виплачується стипендія у повному обсязі за останній місяць навчання. Коли стипендіат має право на призначення кількох академічних стипендій, йому виплачується одна — найбільша за розміром, якщо інше не передбачено нормативними актами.

Учням, студентам, курсантам, які навчалися за державним замовленням та:

перебувають в академічній відпустці за медичними показниками відповідно до наказу керівника навчального закладу, у межах коштів, передбачених на виплату стипендій, щомісяця виплачується допомога (відсотків прожиткового мінімуму):

учням — 10;

студентам, курсантам вищих навчальних закладів І—ІІ та ІІІ—ІV рівнів акредитації — відповідно 12,5 та 15;

поновили навчання після академічної відпустки відповідно до наказу керівника навчального закладу, академічна стипендія призначається у розмірі, який був установлений особі до перерви у навчанні.

У межах коштів, призначених для виплати стипендії, навчальні заклади обов’язково виплачують соціальні стипендії студентам, курсантам, які за результатами семестрового контролю мають середній бал успішності нижчий за 7 за дванадцятибальною або нижчий за 4 за п’ятибальною шалою оцінювання, внаслідок чого такі студенти, курсанти втратили право на призначення їм академічної стипендії.

Розмір соціальної стипендії для студентів становить (відсотків розміру мінімальної ординарної (звичайної) академічної стипендії вищого навчального закладу відповідного рівня акредитації):

з числа дітей-сиріт; дітей позбавлених батьківського піклування; з числа осіб, яким, згідно із Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,гарантуються пільги при призначенні стипендії, які мають сім’ї з дітьми — 100;

з числа малозабезпечених сімей (у разі отримання відповідної державної допомоги згідно із законодавством); які є інвалідами з дитинства та інвалідами І і ІІ груп — 109.

Окремим особам, яким призначена академічна стипендія, додатково виплачується соціальна стипендія у встановлених відсот­ках до академічної стипендії (від 9 до 55).

Якщо згідно з цим пунктом стипендіат має право на кілька додаткових соціальних стипендій, кожна з них призначається і виплачується окремо.

Особам, яким згідно із Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» гарантуються пільги при призначенні стипендії, виплачується додаткова соціальна стипендія у 100-відсотковому розмірі призначеної академічної або соціальної стипендії.

На додаткову соціальну стипендію в розмірі 100% за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті на здійснення заходів з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, мають право:

— постраждалі громадяни категрії І (ст. 20, п. 26);

— постраждалі громадяни категорії ІІ (ст. 21, п. 11);

— постраждалі громадяни категорії ІІІ (ст. 22, п. 6);

— постраждалі громадяни категорії ІV (ст. 23, п. 1);

— діти, яким встановлено інвалідність, пов’язану з Чорнобильською катастрофою (ст. 30, ч. 3, п. 4);

— діти, які до вступу до державних вищих закладів освіти, професійно-технічних закладів мали підстави для отримання категорії ІV, та студенти з числа цих дітей віком до 23 років (ст. 30, ч. 5).

Не мають права на отримання підвищеної на 100% стипендії за кошти Чорнобильського фонду учні та студенти, які до досягнення повноліття мають статус постраждалих:

— за дозою опромінення щитовидної залози;

— народжені після 26 квітня 1986 року від батька або матері, які мають статус постраждалих І, ІІ або ІІІ категорій.

Чинні розміри стипендії студентам вищих навчальних закладів ІІІ—ІV рівнів акредитації наведено в табл. 4.16. Кошти на їх виплату плануються й обліковуються за КЕКВ 1342 «Стипендія», а кошти, призначені для преміювання, — за КЕКВ 1343 «Інші поточні трансферти населенню».

Матеріальна допомога студентам надається, як правило, не частіше разу на рік згідно із наказом ректора за поданням стипен­діальних комісій Університету з узгодженням із профспілковим комітетом студентів і аспірантів та Комісією з контролю за порядком використання коштів. Підставою для надання матеріальної допомоги є особиста мотивована заява студента та рішення стипендіальних комісій.

Класифікацію стипендій за їх видами наведено на рис. 4.10.

Облік нарахування стипендій і розрахунків зі стипендіатами здійснюється відповідно до чинного Плану рахунків. Для обліку розрахунків зі стипендіатами призначено пасивний субрахунок № 662 «Розрахунки зі стипендіатами», який за своєю побудовою близький до субрахунка № 661 «Розрахунки із заробітної плати».

Нарахована стипендія для бюджетної установи є фактичними видатками. Підставою для обліку розрахунків зі стипендіатами є належним чином оформлені документи (рішення приймальної комісії про зарахування на І курс, наказ ректора про призначення стипендії, іспитові відомості, довідки про соціальний статус, медичні довідки, свідоцтво потерпілого внаслідок аварії на ЧАЕС, заява студента із висновком деканів, виконавчі листи, відомості на виплату стипендій тощо).

Рис. 4.10. Види стипендій

Таблиця 4.16

Діючі розміри стипендій студентам вищих навчальних
закладів ІІІ—ІV рівнів акредитації

Бухгалтерські проведення з обліку розрахунків із стипендіатами наведено в табл. 4.17.

Таблиця 4.17

Основні бухгалтерські проведення з обліку
розрахунків зі стипендіатами

Видатки на стипендії становлять значну частку в кошторисі видатків на утримання бюджетних установ, а тому бухгалтерський облік має забезпечити контроль за використанням стипендіального фонду, своєчасністю і правильністю розрахунків зі стипен­дій.

Розрахунки зі стипендій характеризуються великими масивами облікової інформації, типовими операціями зі щомісячного нарахування стипендій і утримання з них і мають низку особливостей, зумовлених сутністю стипендій як грошового забезпечення. Відповідно до Інструкціїзі статистики заробітної плати стипендія не належить до фонду оплати праці, а призначається за результатами підсумкового контролю, який здійснюється двічі-тричі на рік. На стипендії не нараховують внесків на соціальні потреби (Фонд соціального страхування, Пенсійний фонд, Фонд зайнятості), стипендіатам не надається допомога з тимчасової непрацездатності (виплачується стипендія).

Стипендіатам присвоюється ідентифікаційний код платника податків. Зі стипендій не справляється податок з доходів фізичних осіб, якщо впродовж звітного податкового місяця її розмір не перевищує суми прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень.

Існують певні особливості щодо оформлення операцій із первинними документами та застосування спрощеної форми виплати стипендій через фінансових старост на підставі групових довіреностей (табл. 4.18).

Таблиця 4.18

Читайте також:

1. Авалювання векселів. Видача гарантій на забезпечення оплати векселів
2. Автоматизація обліку праці та її оплати засобами універсального програмного продукту
3. Автоматизація обліку фінансово-розрахункових операцій засобами універсального програмного продукту
4. Адміністрування орендної плати за землю
5. Акордно-преміальна система оплати праці
6. Акціонерні товариства випускають облігації на суму не більше 25 % від розміру статутного капіталу і лише після повної оплати всіх випущених акцій.
7. Алгоритм планування податкових платежів. Вибір оптимального варіанту оподаткування та сплати податків.
8. Аналіз оплати праці
9. Аналіз продуктивності праці й заробітної плати
10. Аналіз фонду заробітної плати.
11. Аналіз фонду оплати праці
12. Аналітичний та синтетичний облік оплати праці

Переглядів: 1134