Тема 13. Аналіз логістичної організації процесу митної переробки вантажів.

Митна логістика - новітній прикладний напрямок логістики, яка ще недостатньо розкрита в літературі. Незважаючи на це, логістичну функцію митної діяльності впевнено називають важливою серед таких її функцій, як тарифно-регулююча, інформаційно-аналітична, контрольно-пропускна, фінансово-економічна.

В основі логістичної функції митної справи лежить логістична організація процесу митної переробки вантажів, що поєднує процеси реалізації митних режимів, пов'язаних з фізичним переміщенням зовнішньоторговельних вантажів через митний кордон. Логістика повинна забезпечити погодженість матеріальних (товарних), інформаційних і фінансових потоків, оптимальну технологію переміщення товарів через митний кордон з метою прискорення цього процесу, а також відпрацьовування стандартних логістичних вимог як стосовно митних режимів (тобто щодо митниць), так і до учасників зовнішньоторговельної діяльності.

Наукові джерела і публікації з митної логістики майже відсутні, якщо не враховувати книгу Д. В. Стаханова, В.Н. Стаханова [1], статтю Н.Н. Коцан [2] і деякі інші роботи [3 - 5]. У той же час тісний зв'язок митної справи і логістики чітко простежується в Митному кодексі України [6. розділи I, IV-VIII, X, XII], що на жаль, не знайшло адекватного відображення в літературі з митної справи [7 - 8]. Отже, логістична функція митної справи охоплює складові: 1) логістизацію процесу митної переробки вантажів; 2) митну діяльність транспортно-логістичних компаній як іноземних, діючих на території України, так і українських.

Перший напрямок оснований на аналізі митно-логістичних потоків, тобто логістичних (товарно-інформаційно-фінансових) потоків, пов'язаних з перетинанням митного кордону України, зовнішньоторговельними потоками і стягуванням відповідних митних зборів і платежів. Отже, основою митно-логістичних потоків є зовнішньоторговельні потоки, що мають транскордонний та транзитний характер. їх супроводжують інформаційні потоки: вихідні (від митниць до центрального органа), що входять (навпаки), супровідні (документи на товар). Фінансові потоки, у свою чергу, бувають вихідні (перерахування мита в держбюджет) і вхідні (державне фінансування митниць). Митні функції транспортно-логістичних фірм полягають у тому, що, по-перше, їхня виробнича діяльність пов'язана з перетинанням митних кордонів, отже, вимагає знання і дотримання митних вимог і взаємодії з митними органами; по-друге, великі транспортно-логістичні фірми мають у своїй структурі митні посади і ліцензовані митні склади, можуть виконувати функції митного перевізника і митного брокера, виходить, самі здійснюють митні функції.

Ринок транспортно-логістичних послуг України дуже перспективний, з огляду на унікальне розташування нашої країни на транспортному перехресті Європи (так званий «Великий хрест»), про що свідчить найвищий серед європейських країн коефіцієнт транзитності. При цьому лише 40 % обсягу перевезень вантажів, що перетинають кордон держави, здійснюється національними перевізниками. Отже, витіснення національних перевізників з ринку транспортно-логістичних послуг України створює реальну загрозу економічній безпеці нашої держави. Ці питання дуже актуальні у зв'язку з активною участю України в проектах єврологістики, європейських і трансконтинентальних МТК, Панєвропейської чорноморської транспортної зони. Тому розвиток ринку транспортно-логістичних послуг України має гостру потребу у відповідній державній увазі і підтримці. У зв'язку з цим зростає значення митно-логістичної складової зовнішньо-економічної діяльності держави на всіх регіональних рівнях її прояву. Зокрема, на локальному рівні митна діяльність здійснюється на митних посадах, що представляють собою спеціально виділену територію на залізничній або автомобільній станції, у морському або річковому порту, аеропорту з комплексом будинків, споруджень і технічних засобів, де здійснюються прикордонний, митний та інший види контролю і пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна.

Таблиця 1

Загальна характеристика пунктів пропуску через державний кордон України

Країна	Довжина кордону, км	Залізничні пункти пропуску	Автомобільні пункти пропуску
Російська Федерація
Білорусь
Молдова
Польща
Угорщина	135,1
Румунія	625,41
Словаччина	98,5

Україна граничить із сімома країнами, на кордонах з якими визначено 234 пункти пропуску - 144 міжнародних, 36 міждержавних, 55 місцевих. З визначених 234 пунктів пропуску на цей час працює 210, у т.ч. міжнародного і міждержавних для залізничного сполучення - 42, повітряного - 18, морського і річкового - 39, поромного - 4, автомобільного -77. Загальна характеристика пунктів пропуску, розташованих на державному кордоні України, представлена в табл. 1.

Важливим показником при міжнародних транзитних перевезеннях, який безпосередньо впливає на час перевезення, є час, витрачений на митну переробку вантажів. Цей час значно зменшується, якщо перевезення здійснюється з використанням книжки МДП-огляд проводиться тільки на митницях відправлення та призначення.

Метою цієї теми є розкриття регіональної, компонентної і функціональної структури митної логістики, а також її зв'язку з транспортно-логістичною діяльністю в Україні, визначення часу на виконання митних процедур за різними видами митних режимів.

Час на митний догляд залежить від необхідних видів контролю: екологічний, фітосанітарний, радіологічний та ветеринарний. При цьому також має значення статус пункту пропуску - міжнародний або міждержавний. Якщо представити процес митної переробки вантажів у вигляді моделі «чорної скрині», то вона буде мати такі фактори впливу: пропускна здатність пункту пропуску (Р_пр); кількість смуг руху (п_см); обладнання пункту пропуску технічними засобами митного контролю та зв'язку (І_п) для отримання оперативної інформації про крадіжку автомобіля, контрабанду наркотиків або зброї; кількість співробітників митного поста у зміні (_N_пп„). Схема «чорної скрині» наведена на рис. 1.

Вхідними параметрами є обсяг та вид вантажу (Qв), вид митного режиму (К_мр), вид транспортного засобу (А) та частота підходу транспортних засобів (N_тз). На виході - час на виконання митних процедур за різними видами митних режимів (Т_мп).

З урахуванням вищенаведеного можна визначити цільову функцію митної переробки вантажів, яка являє собою мінімізацію часу на виконання митних процедур за різними видами митних режимів і визначається за формулою де 5_:, 5₂,5₃ - показник виду митного режиму

для цього зовньоторговельного вантажопотоку, може приймати значення [0; 1];

Тм^кп,Тм^мп^п, - час на митну переробку вантажів при переміщенні з (на) територію України при різних видах митних режимів, відповідно імпорт, експорт, транзит з урахуванням часу очікування проходження митного оформлення та митного контролю, год.

Кожний з зазначених видів митних режимів має свої особливості щодо оформлення митних документів, огляду транспортних засобів, особистого огляду водіїв та громадян. Основні годинні показники будуть такими: час на оформлення ВМД на внутрішній митниці (ґвнуГ_р , год); час на очікування транспортними засобами на митних прикордонних пунктах (ґ_очік, год); час на митне оформлення та митний контроль при переміщенні вантажу з (на) територію України (ґ_мо, год). Відповідно й тривалість митної переробки вантажів при різних видах митних режимів істотно відрізняється (рис. 2).

т-текс мп	т-тімп мп	тр мп
	.__—
,мит 'внутр	і . очік	і мо

Рис. 2. Складові тривалості митної переробки вантажів при різних видах митних режимів: -------- - першочерговість виконання оформлення вантажу; ...........---виконання операцій у другу чергу;-виконання операцій у третю чергу

Для визначення усіх складових тривалості переробки вантажів відсутня нормативна база, а величина їх залежить від виду вантажу, від іміджу підприємств, які оформлюють ВМД, від виду митного режиму та ін. Встановлено, що очікування виникають внаслідок нерівномірності процесу роботи контрольного пункту пропуску через державний кордон України та нерівномірним розподілом вантажопотоку за митними зонами прикордонної митниці. Це обумовлено наявністю черг на контрольних пунктах, обмеженою пропускною здатністю пунктів пропуску, недостатньою кількістю співробітників та технічних засобів митного контролю та зв'язку. Тому стає очевидним, що визначити аналітично час на виконання митних процедур за різними видами митних режимів дуже складно. Для розробки моделі процесу митної переробки вантажів доцільно застосовувати системи паралельної обробки інформації та паралельно діючих об'єктів, до яких можна віднести, наприклад, моделювання за допомогою мереж Петрі. На сьогоднішній день мережі Петрі являють собою математичний інструмент, який можливо застосовувати у будь-якій галузі для будь-якої системи, де можливе графічне представлення об'єкта у вигляді блок-схеми та де є потреба у засобі представлення паралельних процесів. У загальному вигляді мережі Петрі являють деякий різновид орієнтованого графа з заданим початковим станом, який включає вузли двох типів: позиції Р і переходи Т . Переходи Т моделюють в мережі Петрі події, тобто дії, які відбуваються в системі, а позиції - умови. Виникнення події відповідає спрацьовуванню переходу. Функціонування мереж Петрі представляє собою послідовність запусків переходів і пов'язану з тим зміну розміток мережі [9].

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Режиму переробки на митній території України	\|	Висновки

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.