Системи управління ПМВДГ.

Поєднання мікропроцесора з напівпровідниковою пам’яттю і пристроями “вводу-виводу” дозволило створити мікро ЕОМ, в яких функціональні можливості значно вищі за електромеханічні системи управління.

Ефективність застосування електропобутових машин з електронними системами управління можна підвищувати шляхом створення базової системи управління, складність якої можна нарощувати, під’єднувати додаткові елементи, змінюючи програму, збільшуючи обсяг пам’яті.

Базова (універсальна) система управління застосовується в пральних, посудомийних, сушильних і інших побутових машинах. Основою електронних систем управління є цифрові (логічні) інтегральні мікросхеми. Цифрові пристрої поділяється на два великі класи: комбінаційні і послідовнісні.

Комбінаційні пристрої реалізовують функції, які залежать від комбінацій змінних, що до них входять у даний момент часу і не залежать від стану пристрою в попередній момент часу.

Послідовнісні (від слова послідовність) пристрої реалізують функції, що залежать не тільки від комбінації змінних у даний момент часу, а ще і від стану пристрою в попередній момент часу: вони мають пам’ять.

Основою послідовнісних логічних пристроїв (пристроїв з пам’яттю) є тригери (від англійського trigger – заскочка). Тригер забезпечує запам’ятовування елементарного об’єму інформації 1 біт.

Тригери – це спускові імпульсні пристрої з позитивним зворотнім зв’язком, що мають два постійні стани рівноваги і можуть переходити з одного стану у інший під дією сигналу, що перевищує деякий рівень – поріг спрацювання пристрою.

Тригери можуть бути побудовані на напівпровідникових приладах, що мають ділянку з негативною крутизною характеристики (наприклад, на тиристорах). Сучасні тригери, як правило, бувають на основі двокаскадних підсилювачів з позитивним зворотнім зв’язком. Тригери в інтегральному виконанні будують на логічних цифрових елементах.

Використовуються тригери для наступних цілей:

1. перетворення імпульсу довільної форми у прямокутну, тобто, застосовуються як формувачі імпульсів прямокутної форми;

2. створення електронних реле;

3. створення пристроїв підрахунку імпульсів і ділення частоти надходження імпульсів (лічильників);

4. зберігання інформації у двійковому коді.

Цифрові мікроелектронні пристрої являють собою дискретні цифрові автомати, виконані на інтегральних мікросхемах і призначені для обробки інформації, що представлена у вигляді цифрового коду. Вони використовуються для створення цифрових інформаційних, вимірювальних систем та систем керування.

Основними (найбільш вживаними) мікроелектронними цифровими пристроями є:

§ дешифратори;

§ мультиплексори;

§ лічильники імпульсів;

§ регістри;

§ цифрово-аналогові та аналогово-цифрові перетворювачі.

Будуються ці пристрої на логічних елементах і тригерах.

Дешифратори (декодери) є комбінаційними пристроями, призначеними для перетворення кодових двійкових вхідних сигналів у сигнали керування виконавчими пристроями.

Дешифратори як комбінаційні пристрої будуються на логічних елементах і їх випускають у вигляді інтегральних мікросхем.

Мультиплексори (комутатори) – це комбінаційні пристрої, що підмикають до виходу вхід (передають на вихід інформацію з входу), номер якого задає комбінація з нулів і одиниць на адресних входах. Мультиплексори забезпечують комутацію не тільки цифрових, а й аналогових сигналів.

Однією з найрозповсюдженіших операцій у пристроях інформаційно-обчислювальної і вимірювальної техніки є фіксування кількості імпульсів – підрахунок їх кількості. Реалізують таку операцію лічильники імпульсів. Лічильники бувають прості (підсумовуючі, у яких код збільшується на одиницю після надходження на вхід кожного імпульсу; віднімаючі, у яких код відповідно зменшується після надходження на вхід кожного імпульсу) і реверсивні (суміщають властивості підсумовуючих і віднімаючих – можуть працювати у тому або іншому режимі за зовнішньою командою). Як правило, лічильники бувають на основі тригерів. Лічильники випускаються у вигляді інтегральних мікросхем.

Регістри призначені для запам’ятовування і зберігання інформації, представленої у вигляді багаторозрядних двійкових чисел (двійкового коду) та ї видачі за зовнішньою командою – це елементи короткочасної (оперативної) пам’яті.

Залежно від способу запису і видачі інформації регістри бувають:

§ послідовні – запис інформації в них виконується послідовно одного двійкового розряду за іншим через один вхід;

§ паралельні – запис інформації в них виконується одночасно (паралельно) у всі розряди;

§ послідовно-паралельні – можуть працювати як послідовні або паралельні, залежно від сигналу на спеціальному вході керування.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Системи регулювання в ПМВДГ.	\|	Допоміжна

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.015 сек.