• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Об’єктивні чинники виникнення конфліктів

На різних рівнях суспільного життя й у різних її сферах об’єктивні чинники, котрі викликають конфлікт, дуже численні та різноякісні. Ними можуть бути матеріальні блага, ресурси, влада, посада, статус, суспільні духовні цінності тощо. Те, що їх поєднує, — це незалежність від особистісних якостей людей, їхньої свідомості та волі, цінностей і пристрастей.

Більш конкретно пояснити роль, значення і механізм впливу об’єктивних чинників на виникнення конфліктів можна на прикладі виробничої сфери життя людей, і зокрема, такому її рівні, як організація. Сучасна конфліктологія виділяє тут наступні об’єктивні причини конфлікту:

• обмеженість ресурсів, що підлягають розподілу,

• взаємозалежність відповідальності та завдань;

• неузгодженість цілей різних груп працівників;

• погані комунікації;

• нечіткий розподіл прав і обов’язків;

• некомпетентність, невідповідність займаної посади;

• надмірна завантаженість співробітників, що перевищує особисті можливості;

• несприятливий стиль керівництва;

• погані умови праці;

• інновації, нововведення на виробництві;

• недостатня розробленість правових норм і процедур;

• слабка розробленість етичних нормативів і відсутність комітетів чи комісій з етики.

Як бачимо, тільки в організації об’єктивних чинників конфлікту мають досить велика кількість. Їхній перелік можна продовжити. Спеціально питання про конфлікт в організації має розглядатися в окремій лекції. А тут ми лише спробуємо пояснити вплив деяких об’єктивних чинників на виникнення конфлікту та показати їхню роль і значення як основи розвитку протиріч, котрі породжують конфлікт.

8.1. Обмеженість ресурсів, що підлягають розподілу.Це можуть бути найрізноманітніші ресурси: матеріально-технічні, фінансові, соціально-економічні тощо. Їхня обмеженість може викликати протиріччя інтересів між індивідами та соціальними групами, тому що виділення їх кому-небудь індивіду чи виробничому об’єднанню означає, що інші одержать меншу їхню частку. При цьому не важливо, про що мова йде — преміях, комп’ютерах, новому обладнанні тощо.

8.2. Взаємозалежність відповідальності та завдань.Можливість конфлікту в організації існує скрізь, де одна людина чи група залежать від виконання завдань інших людей. Це обумовлено тим, що всяка організація являє собою систему, елементи якої функціонально взаємозалежні між собою. Тому якщо який-небудь елемент системи (працівник, підрозділ) не виконує покладені на нього обов’язки та задання, тобто функціонує неадекватно, допускає збої в роботі, то в цьому випадку порушується нормальне функціонування всієї системи. А це вже чревате конфліктом на різних рівнях і між різними діючими особами організації.

Виникненню конфлікту сприяє також нечіткий розподіл відповідальності між членами організації чи її підрозділами. У цьому випадку одні можуть думати, що в них занадто мало відповідальності та їх недооцінюють, а інші, – навпаки, що їх занадто перевантажують роботою і вони виконують не лише свої, а й чужі функції.

8.3. Неузгодженість цілей різних груп працівників.Причина конфлікту при цьому криється в тому, що різні функціональні групи в організації можуть приділяти досягненню своїх цілей більше уваги, ніж організації в цілому. При цьому конфлікт може виникнути як між групою та організацією, так й між групами усередині організації. Наприклад, між відділом збуту і виробничим відділом.

Можливість конфлікту разом з тим збільшується у міру того, як підрозділи стають більш спеціалізованими та диференційованими. Це відбувається тому, що спеціалізовані підрозділи самі формують свої цілі та можуть приділяти більше увагу їх досягненню, ніж цілям всієї організації. Так, відділ збуту може наполягати на збільшенні асортименту продукції, тому що це збільшує обсяг збуту. Однак мети виробничого підрозділу виконати легше, якщо номенклатура продукції менш різноманітна.

8.4. Слабка розробленість етичних нормативів і відсутність комітетів чи комісій з етикиє також важливим фактором виникнення конфліктів. Етичний фактор — об'єктивний для членів організації, тому що жоден співробітник суб'єктивно не в силах змінити загальноприйняті етичні норми та принципи поводження і повинний вважатися з ними, подобаються вони йому чи немає. У даному випадку проблема полягає в тому, що відсутність інтересу різних служб організації до професійної етики дуже часто приводить не тільки до усередині груповому, а й внутріособистісному конфлікту.

Якщо людина утрудняється вирішити, як правильно надійти в тім чи іншому випадку, він постійно буде попадати в проблемну етичну ситуацію, що неминуче пов’язано з конфліктом не тільки в неформальному, але й у діловому спілкуванні. А це вже дуже серйозно, тому що якщо неформального спілкування можна уникнути, те ділового спілкування уникнути не можна. Тут, як говоритися, noblesse oblige (положення зобов’язує).

Тому з метою попередження такого роду конфліктів на кожнім підприємстві й у кожній організації необхідно розробити основні етичні нормативи ділового спілкування і поводження. Вони повинні описувати загальну систему і правила етики, яких, на думку організації, повинні дотримувати її працівники. Ці нормативи розробляються з метою поліпшити ділове спілкування на різних рівнях і в різних сферах діяльності організації. Мета їхнього створення — установлення нормальної моральний атмосфери та вироблення етичних рекомендацій поводження в проблемних ситуаціях для попередження конфліктів. Кожне підприємство, якщо воно бажає зменшити кількість конфліктів своєї життєдіяльності, буде прагнути до того, щоб затвердити в себе вищі стандарти етики ділового спілкування, що є найважливішим фактором нормального функціонування колективу.

Так, при висновку угод та інших видів ділового спілкування етичними нормативами звичайно забороняються хабарі, „квачі”, вимагання, подарунки, шахрайство, порушення законів, незаконні виплати політичним організаціям тощо. На Заході організації звичайно доводять етичні нормативи до своїх працівників у вигляді друкованих матеріалів. Деякі фірми створюють робочі чи групи постійні комітети з етики. Інші наймають фахівця з етики бізнесу, називаного адвокатом по етиці. Його роль зводиться до вироблення суджень по етичних питаннях, у тому числі й по етиці поводження в невизначених конфліктних ситуаціях. У Україні та інших державах СНД, на жаль, етиці ділового спілкування взагалі та етичним проблемам поводження в конфлікті, а також їх попередження не приділяється поки належної уваги. Звідси що нерідко зустрічаються в наших організаціях конфлікти та образи, пов’язані з розподілом премій, путівок, організація банкетів і прийомів за рахунок підприємства, із сексуальними домаганнями деяких керівників тощо.

Такі лише деякі об’єктивні чинники виникнення конфліктів в організації. В інших типах конфліктів на перший план висунуться інші об’єктивні чинники, що викликають конфліктне поводження.

Так, серед головних об’єктивних чинників міжетнічних конфліктів, якіпереважають у сучасному світі, можна назвати:

1) відмовлення етнічним групам у задоволенні їхніх нестатків, обумовлених їх самобутністю, та ігнорування (чи неповне дотримання) прав національних меншостей¹;

2) наявність у суспільстві чи в етнічній спільності „критичної маси” проблем соціально-економічного, соціокультурного і етнопсихологічного характеру;

3) несприятлива загальна політична ситуація;

4) наявність політичних сил, здатних у своїх інтересах розв’язати міжетнічний конфлікт.

Свої об’єктивні чинники, що викликають конфліктне поводження, будуть мати й внутрішньополітичні конфлікти.До них можна віднести, наприклад такі:

1) наявність політичної кризи в країні;

2) протилежність політичних інтересів і цілей;

3) розбіжність у формах і засобах політичної боротьби та політичного панування;

4) наявність сильної політичної опозиції.

Більш докладно об’єктивні чинники, що викликають конкретні типи конфліктів розглядатимуться в наступних лекціях.

На думку заступника генерального секретаря ООН В. Ф. Петровського, однією з найбільш делікатних проблем у цьому контексті є питання про національні меншості. Нині в усьому світі нараховується майже 190 держав, і 186 з них є членами Організації Об’єднаних Націй, тоді як ідентифікованих меншостей нараховується понад 5 тисяч (Дипкур’єр, № 7/20 квітня 2000 р. –С. 3).

.

Читайте також:

1. XVII ст.). Виникнення козацтва.
2. Безпосередньо збутові ризики та причини їх виникнення
3. Біохімічна гіпотеза виникнення життя.
4. Біохімічні чинники виникнення втоми при виконанні короткочасних вправ максимальної і субмаксимальної потужності
5. Бюджетний дефіцит як економічне явище та причини його виникнення
6. Бюджетний дефіцит, його суть, причини виникнення та джерела фінансування
7. Бюджетний дефіцит: причини виникнення та можливі джерела покриття
8. Велика депресія 1929–1933 рр. і економічний розвиток країн у 30-х рр. ХХ ст. Виникнення кейнсіанства
9. Видатки та заощадження як функції доходу. Автономні величини та їх чинники. Крива планових видатків.
10. Види виробничої потужності, чинники, що її визначають, послідовність розрахунків
11. Види і теорії сну. Повільний і швидкий сон. Механізм виникнення сну.
12. Види конфліктів

Переглядів: 871