Методи побудови технологічних процесів.

Конструктивно-технологічна класифікація деталей с/г машин.

Для удосконалення методів розробки технологічних процесів, типізації процесів, обладнання й оснащення деталі машин групуються за конструктивно технологічними ознаками і підрозділяються на класи. Класифікація деталей дозволяє звести їх до певної кількості груп, для яких розробляється мінімальна кількість технологічних процесів, причому представляється можливим широко використовувати типові технологічні процеси.

Основоположником методів типізації технологічних процесів і конструкторсько-технологічної класифікації деталей є професор А.П. Соколовський. Він запропонував усі деталі розбити на 15 класів, які у свою чергу, розділити на підкласи, групи, підгрупи і види. Усередині класу деталі диференціюються до такого ступеня, поки не виявляться настільки подібними, що на них може бути розроблений типовий технологічний процес.

У різних галузях машинобудування можна використовувати й іншу класифікацію деталей, що враховує особливості номенклатури випуску виробів, які виготовляються. У сільськогосподарському машинобудуванні доцільно використовувати класифікацію запропоновану професором Ф. С. Дем'янюком. Вона містить наступних шість класів: круглі стержні, порожні циліндри, диски, корпусні деталі, некруглі стержні і кріпильні деталі. У кожний із класів входять характерні типи деталей. Наприклад, клас круглі стержні включає вали гладкі і східчасті, колінчаті, кулачкові, ексцентрикові, з фланцями, шестернями, фасонними поверхнями, вісі, пальці й ін.

Основними задачами проектування технологічного процесу механічної обробки є встановлення методів і засобів обробки з метою виготовлення деталей відповідної якості, які задовольняють вимогам креслення і технічних умов при мінімальних витратах і у встановлений термін. У такий спосіб, повинні бути дотримані як технічний, так і економічний принципи. Для оптимального рішення розробляються різні варіанти технологічних процесів, з яких вибирається найбільш продуктивний і економічний.

Технологічні процеси розробляються при організації нових і реконструкції старих заводів і цехів, а також при одержанні замовлень на виробництво нових виробів на існуючих підприємствах.

При проектуванні нового підприємства технологічний процес є основою для розробки проекту придбання обладнання, визначення виробничих площ, кількості і кваліфікації робітників, призначення транспортних засобів, установлення собівартості продукції і рішення інших техніко-економічних і організаційних питань.

При реконструкції підприємства на основі технологічного процесу визначаються можливість використання наявного обладнання, потреба в придбанні нового, необхідність зміни виробничих площ, складу робітників і виконується розрахунок техніко-економічних показників. При підготовці до виконання нових замовлень за даними технологічної документації встановлюються: обладнання, що буде використовуватися, його завантаження, спеціальності і кваліфікація робітників, необхідне оснащення, собівартість виробів і т.д.

Розроблені технологічні процеси є вихідним матеріалом для календарного й оперативного планування технічного контролю, організації постачання, ведення інструментального господарства, завантаження транспортних засобів. Дані технологічного процесу використовуються для уточнення типу виробництва, визначення розмірів партій, методу виготовлення заготовок, уточнення технічних умов на їх виготовлення, визначення такту випуску виробів.

Технологічні процеси розробляються окремо на виготовлення заготовок, механічну і термічну обробку, складання вузлів і машин, включаючи обкатування, фарбування і випробування.

У залежності від стадії розробки конструкторської і технологічної документації розрізняють проектний технологічний процес, який виконується за попереднім проектом технологічної документації і робочий, виконуваний за робочою технологічною і конструкторською документацією. Метод організації технологічного процесу може бути одиничним чи типовим. За ступінню деталізації розробки розрізняють маршрутну, подетальну й операційну технологічну документацію.

При розробці технологічних процесів дотримуються принципу концентрації або диференціації операцій. У першому випадку в одну операцію включається можливо більший обсяг обробки; застосовуються верстати зі складним настроюванням; великою кількістю інструментів і приспосіблень, багатошпиндельні і багатопозиційні верстати. В другому випадку операції містять прості і легко здійсненні роботи з невеликою кількістю технологічних переходів, число операцій верстатів і робочих місць при цьому збільшується. Застосування принципу концентрації операції дозволяє здійснювати великий обсяг робіт і випуск великої кількості продукції при використанні малих виробничих площ і при невеликому числі робітників. Однак настроювання верстатів і керування ними при цьому ускладнюються. Вимагаються висококваліфіковані робітники і добре організоване інструментальне господарство.

Застосування принципу диференціації операцій дає можливість виконання роботи на простому устаткуванні при використанні робітників низьких кваліфікацій, але вимагає великих виробничих площ і великої кількості робітників. При проектуванні технологічних процесів в одиничному і дрібносерійному виробництві рекомендується наступне:

1) застосовувати заготовки з мінімальними припусками;

2) застосовувати швидкісне і силове різання з метою інтенсифікації процесу обробки;

3) використовувати настановні і затискні приспосіблення, що дозволяють скоротити допоміжний час;

4) прагнути до максимального скорочення обробки і складання шляхом використання верстатного обладнання;

5) застосовувати групове настроювання верстатів, використовувати змінно-потокові і групові потокові лінії;

6) організувати обробку деталей на предметно-замкнутих ділянках.

При проектуванні технологічних процесів у крупносерійному і масовому виробництві рекомендується:

1) з урахуванням конструкції, розмірів і матеріалу деталей вибирати найбільш високопродуктивний метод виготовлений заготовки (гаряче штампування, виготовлення на горизонтально-кувальних машинах, відливок в оболонкові форми, відливок під тиском і ін.);

2) використовувати принцип концентрації операцій — вести обробку одночасно декількома інструментами на револьверних і агрегатних верстатах, багато різцевих напівавтоматах і багатошпиндельних автоматах;

3) застосовувати високопродуктивний багатолезовий інструмент, оснащений пластинками жорстких сплавів;

4) використовувати такі прогресивні методи обробки як протягування, безцентрове шліфування, накатування, розкочування отворів і т.д.;

5) оснащувати верстати швидкодіючими приспосібленнями з пневматичними і гідравлічними затискачами, використовувати багатомісні приспосіблення;

6) прагнути до максимальної механізації слюсарно-складальних робіт;

7) широко застосовувати потокові й автоматичні лінії;

8) автоматизувати контроль розмірів деталей на всіх операціях технологічного
процесу.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Методи досягнення технологічності конструкцій.	\|	Типізація технологічних процесів виготовлення деталей с/г машин.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.