МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Музична і театральна культура.
Незвичайну співучість і музикальність українського народу відзначають численні документи і перекази. Наприклад, уже згадуваний Павло Халебський писав, що козаки гаряче люблять співи, ніжні і солодкі мелодії, а їх спів радує душу і лікує від смутку, тому що він приємний, йде від серця і виконується ніби з єдиних вуст. У козацькій Україні утвердився багатоголосний т. зв. партесний (поліфонно–гармонійний) спів. Його теоретиком у ХVІІ ст. був уродженець Києва композитор Микола Дилецький, який навчався у Вільні й Варшаві, працював регентом царської співочої капели та створив чимало церковних композицій. Він першим ввів до церковної музики народні мелодії та видав перший і на довший період єдиний у Східній Європі посібник по теорії музики і композиції „Грамматика пенія мусикійскаго“ (1677). У західноукраїнських землях значної популярності набули рукописні „кантички“ (співаники) та „ірмологіони“ (збірники святкових співів, записаних знаками київської квадратної нотації). Львівські ірмологіони 1700 і 1709 рр. стали першими у кириличному книгодрукуванні нотними виданнями, вони у значній мірі сприяли подальшому поширенню нотної писемності. Партеснийабо київський спів швидко став модним у Москві і Петербурзі. У царських і придворних капелах можна було зустріти багато українських співаків і музикантів. Наприклад, у 1760-х рр. половину хористів царської капели складали українці. У 1737 р. для підготовки придворних хористів і музикантів була відкрита музична школа у Глухові. Значного розвитку набула вокальна, хорова, інструментальна музика. Виконувалися вокальні концерти на 4, 8 і навіть 12 голосів. Відомо, що репертуар оркестру й оперного театру К.Розумовського складався переважно з творів західноєвропейських авторів. Хорові твори Артемія Веделя, Максима Березовського, Дмитра Бортнянського стали окрасою тогочасної музичної культури. Вони поєднували традиції східнослов’янської релігійної музики і народної пісенності з високим професіоналізмом і витонченістю. На жаль, доля видатних композиторів М.Березовського (1745–1777) та А.Веделя (1767–1808) закінчилася у Росії трагічно. У театральному мистецтві неабияка роль належала учням і студентам. Разом із викладачами та мандрівними дяками вони творили шкільні і мандрівні театри з різноманітною тематикою вистав. У перервах виконувалися інтермедії – веселі сценки із життя простого люду. Найдавніша українська драма відома з 1674 р. („Про Олексія, чоловіка Божого“). З останньої чверті ХVІІ ст. збереглося понад 20 текстів шкільних драм. У 1705 р. у Києві була здійснена постановка першої історичної драми Ф.Прокоповича „Володимир“. З 1728 р. дійшла до нас шкільна драма невідомого автора „Милость Божія...“, присвячена 80-річчю від початку Визвольної війни під проводом Б.Хмельницького. Широкого поширення набув вертеп – ляльковий театр, вистави якого відбувалися у спеціальній скриньці, своєрідній двоярусній сцені. Відомими в Україні були також приватні театри (Д.Трощинського на Полтавщині, Д.Ширая на Чернігівщині та ін.), у яких грали чимало талановитих акторів. У Глухові, Кременчуці, Києві, Харкові та інших містах діяли аматорські групи.
Читайте також:
|
||||||||
|