Фінансова політика в ринковій економіці

Фінансова політика є складовою частиною економічної політики держави. У ній конкретизуються головні напрямки розвитку народного господарства, визначається загальний обсяг фінансових ресурсів, їхні джерела і напрямки використання, розробляється механізм регулювання і стимулювання фінансовими методами соціально-економічних процесів.

Оцінка результатів фінансової політики держави грунтується на її відповідності інтересам суспільства і більшості його соціальних груп, а також на досягнутих результатах, що витікають із поставлених цілей і задач.

Розвиток держави пов'язано зі змінами фінансової політики. Використання того або іншого типу фінансової політики пов'язане з особливостями поточного етапу розвитку економіки і соціальної сфери, інтересами правлячих партій і соціальних груп і пануючих теоретичних концепцій, що впливають на економічний і політичний курс держави. Все це забезпечує зберігання і розвиток існуючої в даній державі системи суспільних відносин.

Аналіз застосованої різноманітними державами фінансової політики дозволяє виділити три її основні типи:

Класична;

Регулююча;

Планово-директивна.

Основні напрямки фінансової політики:

1. Бюджетна політика - економічна політика, спрямована на регулювання процесів формування доходів бюджету, ефективне використання бюджетних коштів та взаємовідносини між бюджетами різних рівнів

2. Податкова політика - спрямована на регламентування сфери оподаткування

3. Фінансова політика в сфері інвестиційної діяльності - спрямована на розробку заходів по визначенню джерел, принципів і методів фінансування інвестиційних проектів, визначення пріоритетних сфер і об’єктів інвестування на які в першу чергу слід виділяти бюджетні асигнування;

4. фінансова політика в сфері зовнішньоекономічної діяльності - комплекс заходів по регулюванню зовнішньоекономічної діяльності, забезпечення контролю за функціонуванням даної сфери.

ТЕМА 3. Бюджет і бюджетний устрій

Бюджетний устрій і бюджетна система України

Бюджетний устрій України визначається закріпленим Конституцією України державним ладом та її адміністративно-територіальним поділом.

Під бюджетним устроєм розуміється організація і принципи побудови бюджетної системи, функціонуючої на основі бюджетного права, структури бюджетної системи, взаємовідносин між окремими ланками бюджетної системи.

Таким чином, бюджетна система України складається з державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим і місцевих бюджетів.

Провідне місце в бюджетній системі України належить державному бюджету. Місцеві бюджети включають обласні, місцеві, районні, районні в містах, селищні та сільські бюджети.

Бюджет області об’єднує обласний бюджет, а також бюджети районів і міст обласного підпорядкування. Бюджет району визначає районний бюджет, бюджет міст районного підпорядкування, селищні і сільські бюджети. Селищні і сільські бюджети створюються за рішенням районних чи міських Рад народних депутатів за наявності необхідної фінансової бази і визначають доходи відповідних селищних і сільських бюджетів.

Бюджет міста, яке має районний поділ, об’єднує міський бюджет та бюджети районів, що входять до його складу. У випадках, коли міській чи районній у місті Раді народних депутатів адміністративно підпорядковані інші міста, селища чи сільські населені пункти, то бюджети цих міст, селищ, сіл об’єднуються відповідно у бюджеті міста або у бюджеті району в місті.

Сукупність та взаємозв’язок бюджетів, які входять у склад бюджетної системи України, являє собою зведений (консолідований) бюджет. Зведений державний бюджет України використовується для аналізу і виявлення методів державного регулювання економічного і соціального розвитку України.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Директивний фінансовий механізм, як правило, розробляється для фінансових відносин, у яких безпосередньо бере участь держава.	\|	Принципи побудови бюджетної системи

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.002 сек.