• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тема 7. Реструктуризація підприємства

Мета: вивчити економічний зміст та порядок проведення реструктуризації підприємства.

План лекції:

1. Реструктуризація підприємства, її економічний зміст і порядок проведення.

2. Форми та загальні передумови реорганізації підприємств.

3. Реорганізація підприємств, спрямована на їх укрупнення (злиття, приєднання, поглинання).

4. Реорганізація підприємств, спрямована на їх розукрупнення (поділ, виділення).

Питання №1.

У світовій і вітчизняній теорії та практиці одним із поширених засобів фінансового оздоровлення підприємств є реструктуризація.

Законом України «Про відновлення платоспроможності бор­жника або визнання його банкрутом»,іншими нормативно-пра­вовими документами передбачено використання реструктури­зації як ефективного засобу відновлення платоспроможності підприємства, який рекомендується включати до плану санації. Низку великих проектів щодо реструктуризації підприємств та галузей було реалізовано на загальнодержавному рівні під без­посереднім керівництвом Кабінету Міністрів України. Сюди слід віднести реструктуризацію УДПЕЗ (нині ВАТ) «Укртеле-ком», УДППЗ «Укрпошта», кількох об'єднань вугільної проми­словості та інші.

У методичних рекомендаціях щодо здійснення реструктуризації державних підприємств наведено визначення реструктуризації підприємства, як сукупності організаційно-економічних, правових, виробничо-технічних заходів, що спрямовані на зміну структури підприємства, його управління, форм власності, організаційно правових форм і можуть забезпечити фінансове оздоровлення підприємства, збільшення обсягів випуску конкурентоспроможної продукції, підвищення ефективності виробництва.

Як бачимо, це визначення є доволі загальним і охоплює ввесь комплекс заходів (крім фінансових) щодо фінансової санації під­приємства.

У Законі України «Про відновлення платоспроможності бор­жника або визнання його банкрутом» наводиться вже точніше визначення: реструктуризація підприємства —це здійснення організаційно-господарських, фінансово-економічних, право­вих, технічних заходів, спрямованих на реорганізацію підпри­ємства, зміну форм власності, управління, організаційно-пра­вової форми, що сприятиме фінансовому оздоровленню під­приємства, збільшенню обсягів випуску конкурентоспромож­ної продукції, підвищенню ефективності виробництва та за­доволенню вимог кредиторів.

Як бачимо, у цьому визначенні, реструктуризація передбачає також вжиття фінансових заходів, чого не було в попередньому визначенні. До того ж, можна зробити чітке розмежування між категоріями «реструктуризація» та «реорганізація» підприємства. Перше є ширшим за друге, оскільки реорганізація підприємст­ва — один з етапів його реструктуризації.

Основний зміст реорганізації полягає вповній або частко­вій зміні власника статутного фонду юридичної особи, а та­кож у зміні організаційно-правової форми здійснення бізнесу.

У літературних джерелах, присвячених дослідженню реструк­туризації підприємств, залежно від характеру застосовуваних за­ходів розрізняють такі форми реструктуризації:

1) реструктуризація виробництва - передбачає внесення змін до організаційної та у виробничо-господарської сфери підприємства з метою підвищення його рентабельності та конкурентоспромо­жності. Ідеться насамперед про такі заходи:

- зміна керівництва підприємства;

- упровадження нових, прогресивних форм та методів управ­ління;

- диверсифікація асортименту продукції;

- поліпшення якості продукції;
- підвищення ефективності маркетингу;
- зменшення витрат на виробництво;
- скорочення чисельності зайнятих на підприємстві;

2) реструктуризація активів - передбачає деякі заходи, головні з них такі:

- продаж частини основних фондів;

- продаж зайвого обладнання, запасів сировини та матеріалів тощо;

- продаж окремих підрозділів підприємства;

- зворотний лізинг;

- реалізація окремих видів фінансових вкладень;

- рефінансування дебіторської заборгованості;

3) фінансова реструктуризація - пов'язана зі зміною структури й розмірів власного та позичкового капіталу, а також зі змінами в інвестиційній діяльності підприємства. Отже, це такі заходи:

- реструктуризація заборгованості перед кредиторами;

- одержання додаткових кредитів;
- збільшення статутного фонду;

- заморожування інвестиційних вкладень;

4) корпоративна реструктуризація(найскладніший вид реорганізації) – передбачає реорганізацію підприємства, що має на меті змінити власника статутного фонду, створення нових юридичних осіб і (або) нову організаційно-правову форму діяльності. У межах такої реструктуризації виконують:

- часткову або повну приватизацію;

- поділ великих підприємств на частини;

- видокремлення з великих підприємств тих чи інших підрозді­лів, зокрема об'єктів соцкультпобуту та інших непрофільних під­розділів;

- приєднання до інших чи злиття з іншими, потужнішими під­приємствами.

Реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виокремлення, пере­творення) підприємства має відбуватися з додержанням вимог антимонопольного законодавства за рішенням власника, а іно­ді — за рішенням власника та за участю трудового колективу або органу, уповноваженого створювати такі підприємства, чи за рі­шенням суду (арбітражного суду).

Питання №2.

У результаті корпоративної реструктуризації (реорганізації) змінюється правовий статус юридичної особи. За формальними ознаками розглядають три види реорганізації:

1) спрямовану на укрупнення підприємства (злиття, приєд­нання, поглинання);

2) спрямовану на подрібнення підприємства (поділ, виділення);

3) без змін розмірів підприємства (перетворення).

У разі реорганізації підприємства слід враховувати такі зако­нодавчі передумови та вимоги:

- порядок державної реєстрації (перереєстрації) та ліквідації суб'єктів господарювання;

- вимоги антимонопольного законодавства;

- вимоги щодо захисту інтересів кредиторів підприємства, йо­го власників, персоналу тощо;

- порядок емісії акцій (у разі реорганізації акціонерного това­риства);

- можливі екологічні, демографічні та інші наслідки локально­го масштабу.

У результаті реорганізації підприємства постає потреба скасу­вати державну реєстрацію одних суб'єктів господарювання і за­реєструвати або перереєструвати інших.

Перереєстровувати підприємство потрібно в тому разі, якщо його реорганізація спричинюється до змін:

- організаційно-правової форми;

- форми власності;

- назви юридичної особи.

У разі реорганізації підприємства з приєднанням чи відокрем­ленням певних структурних підрозділів може постати потреба внести зміни й доповнення до установчих документів, які також підлягають державній реєстрації. Зміни (доповнення), що вно­сяться в такі документи, оформляються у вигляді окремих додат­ків або зазначені документи подаються в новій редакції. У разі зміни складу засновників (учасників) суб'єкта підприємницької діяльності мають бути подані документи, оформлені згідно з ви­могами законодавства, які засвідчують:

- добровільний вихід юридичної чи фізичної особи зі складу засновників (учасників) — подається копія рішення засновника або нотаріально засвідчена заява фізичної особи;

- примусове виключення тієї чи іншої особи зі складу заснов­ників (учасників) — рішення уповноваженого на це органу.

Підприємства, які мають кредиторську заборгованість, мо­жуть бути реорганізовані з додержанням вимог щодо переведен­ня боргу. Ці вимоги зводяться ось до наступного:

а) переведення (перерахування) боржником свого боргу на іншу особу допускається лише за згодою кредитора;

б) новий боржник вправі висувати проти вимоги кредитора всі заперечення, які грунтуються на відносинах між кредитором і первісним боржником;

в) порука та застава з боку третьої особи припиняються з пе­реведенням (перерахуванням) боргу, якщо поручитель або заста­водавець не виявив згоди відповідати за нового боржника;

г) поступлення вимоги та переведення боргу, що ґрунтуються на угоді, укладеній у письмовій формі, мають бути здійснені та­кож у письмовій формі.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку затве­рдила Положення про порядок реєстрації випуску акцій і інформації про їх емісію при реорганізації акціонерного товариства. Воно регламентує послідовність дій господарського товариства в разі реорганізації, що відбувається за участю хоча б одного АТ або хоча б одне АТ створюється в результаті реорганізації.

Під час реорганізації АТ слід спиратися на такі головні вимо­ги, передбачені зазначеним Положенням.

1. З метою захисту прав акціонерів АТ, яке прийняло рішення про реорганізацію, зобов'язане оцінити та викупити акції акціо­нерів, які вимагають цього й не голосували за прийняття загаль­ними зборами рішення про реорганізацію. Акції мають бути ви­куплені за ціною, яка узгоджується сторонами, але не нижча за номінальну вартість акцій.

2. У разі реорганізації товариства та емісії акцій останні не продаються: корпоративні права реорганізованого підприємства обмінюються на корпоративні права підприємства, яке створю­ється в результаті реорганізації (злиттям, поділом, виокремлен­ням чи перетворенням), або на корпоративні права товариства, в якого збільшується статутний фонд (у разі реорганізації при­єднанням).

3. Сума розмірів статутних фондів усіх підприємств до реор­ганізації (на момент прийняття рішення про реорганізацію) має дорівнювати загальній сумі розмірів статутних фондів усіх під­приємств, які створені (або укрупнені) в результаті реорганізації.

Питання №3.

До основних форм реорганізації, результатом яких є укрупнення підприємств, належить злиття кількох підприємств в одне, приєднання одного або кількох підприємств до одного, а також їх взаємне поглинання.

До основних мотивів, які можуть спонукати санатора до реорганізації поглинанням, приєднанням чи злиттям з підприємством, що перебуває у фінансовій кризі, можна віднести такі:

1. Ефект синергізму. Синергізм — це умова, за якої загальний результат є більшим від суми часток. Коли йдеться про реорганізацію, спрямовану на використання ефекту синергізму, вартість підприємства в її результаті перевищує сумарну вартість окремих підприємств до реорганізації. Ефект синергізму виникає завдяки дії таких чинників:

а) економія на витратах, яка виявляється зі зростанням масштабів виробництва;

б) економія фінансових ресурсів;

в) збільшення влади на ринку¹.

2. Прагнення заволодіти ліцензіями, патентами, ноу-хау, які є в розпорядженні підприємства, що перебуває в кризі.

3. Отримання надійного постачальника факторів виробництва (наприклад, сировини чи комплектуючих).

4. Податкові переваги. Прибуткова фірма може придбати компанію, яка має від'ємний об'єкт оподаткування, і таким чином отримати економію на податкових платежах.

5. Придбання активів за ціною, нижчою за їх вартість заміщення, передача технологічних і управлінських знань та навичок (технологічні трансферти) тощо.

6. Диверсифікація активів та діяльності з метою зменшення ризиків.

7. Попередження захоплення компанії великими корпоративними «хижаками» та збереження контролю над підприємством.

В антимонопольних законодавствах більшості країн розрізняють горизонтальне злиття (приєднання, поглинання) та вертикальне.

Горизонтальне злиття — це об'єднання двох фірм, які виробляють однаковий тип товару чи надають однакові послуги.

Вертикальне злиття — це злиття одного підприємства з його постачальником сировини чи споживачем продукції.

Злиття кількох підприємств в одне.Така форма санаційної реорганізації, як злиття, означає об'єднання підприємства (або кількох підприємств), яке перебуває у фінансовій кризі, з іншим, фінансово стійким підприємством (кількома підприємствами). . Загальну схему реорганізації підприємства злиттям наведено на рис. 7.1

Рисунок 7.1 Загальну схему реорганізації підприємства злиттям

Основним документом, який визначає права та обов'язки сторін у процесі реорганізації, має забезпечувати оперативне її здійснення, а також безперебійну роботу відповідних підприємств, є угода про умови проведення реорганізації.

Реорганізація приєднанням.Приєднання — це спосіб корпоративної реструктуризації, який передбачає приєднання всіх прав та обов'язків однієї або кількох юридичних осіб — правопопередників до іншої юридичної особи — правонаступника. У резуль­таті такої реструктуризації підприємства, що приєднуються, згідно зі статтею 34 Закону «Про підприємства в Україні»вилуча­ються з державного реєстру та втрачають свій юридичний статус. Етапи реорганізації підприємства приєднанням ілюструє рис.7.2

Рисунок 7.2 Етапи реорганізації підприємства приєднанням

Легко побачити, що порядок такої реорганізації майже і її їси й самий, як у разі злиття. Проте реорганізація приєднанням має певні особливості, зумовлені тим, що в результаті приєднан­ня нова юридична особа не створюється, а лише вносяться зміни до засновницьких документів правонаступника. Ці зміни можуть бути пов'язані зі збільшенням статутного фонду підприємства, до якого здійснюється приєднання, зміною складу його засновників чи організаційно-правової форми.

Принципова різниця між злиттям та при­єднанням полягає в тому,що в першому випадку всі майнові права та обов'язки кількох юридичних осіб концентруються на балансі підприємства, яке створюється, а в другому — на балансі підприємства, що вже функціонує на момент прийн­яття рішення про приєднання.

Поглинання.Ця форма реорганізації полягає в придбанні корпоративних прав фінансово-неспроможного підприємства підприємством-санатором. Реорганізацію поглинанням слід відрізняти від продажу майна боржника як цілісного майнового комплексу, що розглядається як один із методів санації підприємства в ході провадження справи про банкрутство. В останньому разі йдеться про викуп майна підприємства, а в разі поглинання — про придбання корпоративних прав. Поглинуте підприємство може або зберегти свій статус юридичної особи і стати дочірнім підприємством санатора, або бути приєднаним до підприємства-санатора і стати його структурним підрозділом, втративши при цьому юридичний статус. Майнові права та зобов'язання боржника переходять до правонаступника.

Питання №4.

До розукрупнення підприємства (поділ, виокремлення)вдаються в таких основних випадках:

1.Якщо в підприємства поряд із прибутковими секторами діяльності є багато збиткових виробництв.Метою розукрупнення при цьому є виокремлення підрозділів, які є санаційно спроможними, і їх подальше фінансове оздоровлення, зокрема й за допомогою приватизації. Структурні підрозділи, які не підлягають санації, залишаються в організаційній структурі підприємства, яке з часом оголошується банкрутом.

2.У разі високого рівня диверсифікації сфер діяльності підприємств, які підлягають санації. Якщо до таких підприємств виявляють інтерес кілька інвесторів (санаторів), котрі цікавляться різними ділянками виробництва, то в результаті розукрупнення, кожний з інвесторів може вкласти кошти в ту сферу, яка його найбільш приваблює, не обтяжуючи себе при цьому непрофільними виробничими структурами.

Читайте також:

1. III етап. Аналіз факторів, що визначають цінову політику підприємства.
2. IV група- показники надійності підприємства
3. IV. Оцінка привабливості стратегічних зон господарювання підприємства на ринку.
4. IІI розділ. Аналіз стану маркетингового середовища підприємства
5. L2.T4/1.Переміщення твердих речовин по території хімічного підприємства.
6. V розділ. Товарна політика підприємства
7. WEB - сайт підприємства в Інтернет
8. А) Капітал підприємства, його кругообіг та обіг.
9. Абсолютні та відності показники результатів діяльності підприємства.
10. Автопідприємства вантажних автомобілів
11. Адміністративно-правовий статус торговельного підприємства
12. Активами торговельного підприємства

Переглядів: 803