• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Матеріальна частина стрілецької зброї (АК74 та РКК74)

Матеріал даної теми вивчається на класних заняттях і базується на знан-нях, які військовослужбовці отримали на занятті “Основи стрільби”, а удоско-налюється і поглиблюється – під час вивчення усіх розділів вогневої підго-товки, а особливо у часи, відведені для чищення та обслуговування зброї.

Вивчення матеріальної частини зброї здійснюється в такій послідовності:

– призначення, принцип дії автоматики та загальна будова;

– бойові характеристики;

– розбирання та збирання;

– призначення та будова частин і механізмів;

– взаємодія частин і механізмів;

– затримки при стрільбі та способи їх усунення;

– порядок чищення та зберігання зброї.

Основними методами вивчення матеріальної частини зброї є метод усного викладення матеріалу (розповідь, пояснення, бесіда) та методи (показ, тренування, вправа). При цьому основну увагу необхідно зосереджувати на прищеплення військовослужбовцям твердих навиків поводження з нею.

Необхідно пам’ятати, що зброя вивчається, як правило, на навчальних зразках і лише у виняткових випадках дозволяється навчання на бойовій зброї (із забезпеченням особистої обережності у поводженні з нею).

Для більш кращого зорового сприйняття матеріалу керівник заняття може використовувати також: плакати, схеми, макети, різноманітні зразки, розрізну зброю, макет ударно-спускового механізму та ін. Але не бажано перевантажувати заняття зайвою кількістю наочних посібників. Найкращим наочним посібником є сама зброя, яка вивчається.

Порядок та послідовність проведення заняття з даної теми розглянемо на прикладі вивчення матеріальної частини автомата Калашникова АК74.

Заняття з вивчення призначення, принципу дії автоматики та загальної будови АК74 (РКК74) слід починати зі стислого повторення питань, які були доведені на занятті “Основи стрільби зі стрілецької зброї”, для визначення рівня знань військовослужбовців і підготовки їх до вивчення нових питань. Після цього необхідно довести основні заходи безпеки при поводженні зі зброєю, як на занятті, так і взагалі (див. додаток 5).

Для більшої наочності на занятті необхідно мати зразки зброї, що вивчаються, на кожного військовослужбовця, або хоча б один на двох. При цьому більшість автоматів має бути навчальними (на них відпрацьовується розбирання та збирання і показується взаємодія частин і механізмів).

Перед доведенням призначення АК74 (РКК74) бажано нагадати, що яскравою сторінкою в історії стрілецької зброї є створення конструктором-зброярем Михайлом Тимофійовичем Калашниковим автомата АК47 (1946), АКМ (1959), ручного кулемета РКК (1960) під 7,62-мм патрон (7,62×39) зразка 1943 року та їх подальші модифікації АК74 та РКК74 (1974) під патрон (5,45×39) калібру 5,45-мм. При наявності часу можна нагадати про АК сотої серії (чорний Калашников) та перспективи подальшого розвитку сучасної стрілецької зброї.

Розповідаючи про призначення, слід звернути увагу, що автомат є індивідуальною зброєю, а кулемет – зброєю стрілецького відділення.

Неможливо вивчати будову автомата (кулемета), не маючи чіткого розуміння принципу дії його автоматики. Тому керівник заняття повинен запитати, до якого класу, групи та типу відноситься дана зброя (це питання розглядалось при вивченні основ стрільби), і при необхідності довести, що принцип дії автоматики автомата заснований на використанні енергії порохових газів, які відводяться через отвір у стінці каналу ствола до газового поршня затворної рами з її довгим рухом назад. (ІІ – клас, І – група, тип – А). Показ можна здійснювати на плакаті чи схемі “Принцип дії автоматики” а для наочності показати на автоматі, у якого знята кришка ствольної коробки та від’єднані газова трубка зі ствольною накладкою і магазин. Для визначення рівня сприйняття матеріалу військовослужбовцями необхідно, щоб вони самостійно визначили частини і механізми, які задіяні при стрільбі (пострілі), після чого перейти до вивчення будови автомата (кулемета).

При роз’ясненні загальної будови автомата (кулемета) слід наголосити, що вони мають 11 основних частин і механізмів, при цьому 9 частин мають однакову назву та призначення, а 2відрізняються за призначенням зброї та назвою (у автомата – це дуловий гальмо-компенсатор і багнет-ніж, а у кулемета – полум’ягасник і сошка). Доцільно на плакаті та автоматі показати розташування всіх частин, починаючи від ствола до приклада, а потім від приклада до ствола і далі. Для кращого засвоєння матеріалу назву частин і механізмів слід пов’язувати з принципом роботи автоматики.

Не слід відводити багато часу на вивчення назв і призначення частин зброї, бо ці питання поглиблюються і закріплюються в процесі всіх занять, а також під час чищення зброї та підготовки її до стрільби. Тому бажано основні моменти даного питання доводити під запис.

При вивченні бойових характеристик автомата (кулемета) корисно навести його порівняльні характеристики з іноземними зразками і переконливо довести перевагу нашої зброї, щоб викликати інтерес до її вивчення, почуття гордості та поваги.

Розглядання кожної бойової характеристики слід пов’язувати з лінійними даними зброї, виходячи зі знань, отриманих військовослужбовцями під час проведення занять з основ стрільби. Наприклад, можна запитати, чому у РКК початкова швидкість кулі більша, ніж у АК. Пов’язати це з дальністю прямого пострілу. Не потрібно дуже захоплюватись переліком всіх балістичних і конструктивних даних автомата (кулемета), слід пам’ятати, що велика кількість цифрових даних лише розосереджує увагу і не дає потрібних результатів. Доцільно шляхом опитування впевнитись у засвоєнні викладеного матеріалу.

При порівнянні з подібною зброєю супротивника, треба виділити простоту будови, обслуговування та використання; показати надійність і безвідмовність в роботі, перевагу бойових характеристик (менша вага, більші: початкова швидкість кулі, дальність прямого пострілу, бойова швидкострільність, вбивча та пробивна дія кулі тощо). Наприклад, куля, яка вистрілюється з автоматичної гвинтівки М16, пробиває армійську каску на відстані до 500 м, тоді як 5,45-мм куля, випущена з АК74, – до 800 м.

Підводячи підсумок розглядання даного питання, слід дати завдання самостійно записати і вивчити основні бойові характеристики АК74 та РКК74.

Навчання розбиранню та збиранню автомата (кулемета) бажано починати з розглядання видів розбирання, їх призначення та доведення основних правил. Під час розбирання та збирання удосконалювати знання матеріальної частини та принципу дії, розглянути деякі питання взаємодії частин і механізмів. Для цього керівник заняття проводить чіткий та швидкий показ неповного розбирання та збирання автомата (після неповного розбирання), викликаючи у підлеглих прагнення досягти такої ж швидкості та чіткості у діях, а потім показує і пояснює порядок розбирання та збирання по елементах, називаючи відокремлені частини. Далі він називає операцію (дію), яку необхідно зробити, і наказує військовослужбовцям виконати її. В процесі проведення розбирання керівник заняття уважно слідкує за положенням рук та зброї, вказує на недоліки.

Навчання розбиранню та збиранню зброї слід проводити в такій послідовності (див. додаток 3):

– вказати види розбирання і мету, з якою вони виконуються;

– пояснити, яких правил необхідно дотримуватись при розбиранні та збиранні зброї;

– зразково показати дії при розбиранні (збиранні);

– навчити розбиранню (збиранню) за розподілами (по елементах) в послідовності, передбаченій керівними документами. При цьому необхідно послідовно називати частини (механізми), що відокремлюються, показати їх і стисло пояснити, як вони відокремлюються (приєднуються), довести команди, які подаються при розбиранні (збиранні);

– навчити виконувати розбирання (збирання) в цілому;

– тренувати у виконанні розбирання (збирання) за нормативами.

Навчання розбиранню зброї за розподілами (елементами) керівник заняття робить таким чином. Спочатку називає те, що потрібно зробити згідно з порядком черговості розбирання. Наприклад, командує собі: “Відділити магазин”. Після цього пояснює і показує, як це слід робити, звертаючи увагу на положення рук і зброї. Потім подає команду: “Всім відділити магазин” і стежить за діями військовослужбовців, а при необхідності допомагає їм. Розібравши автомат, керівник заняття шляхом опитування перевіряє ступінь засвоєння особовим складом послідовності і порядку розбирання. Навчання збиранню автомата здійснюється в такій же методичній послідовності.

При розбиранні слід звернути увагу військовослужбовців на те, щоб частини, які вони відокремлюють, клались у порядку відділення і не торкались одна одної. При збиранні зброї це полегшить визначення черговості приєднання кожної частини і сприятиме скорішому запам’ятовуванню своїх дій.

Коли військовослужбовці засвоїли порядок розбирання (збирання) зброї, керівник заняття може наказати одному з них виконати розбирання і збирання автомата в цілому, при цьому пояснюючи вголос свої дії, а іншим виконувати розбирання і збирання слідом за ним. Під час розбирання (збирання) керівник заняття може викликати того чи іншого військовослужбовця для продовження розбирання (збирання).

Слід довести, що існує норматив № 8– “Неповне розбирання зброї”та норматив № 9– “Збирання зброї після неповного розбирання”, які виконуються на час за умовами “Сборника нормативов по боевой подготовке”, кн. 10.

По закінченні розглядання питання необхідно нагадати, що навики з розбирання та збирання зброї військовослужбовці повинні вдосконалювати також під час чищення зброї, підготовки її до стрільби, виконання нормативів та при навчанні усуненню затримок при стрільбі.

При розгляданні питань щодо призначення частин і механізмів та їх взаємодії при стрільбі бажано щоб зброя була розібрана.

Вивчення призначення частин і механізмів слід проводити згідно з вимогами “Руководства по 5,45-мм автомату Калашникова и 5,45-мм ручному пулемёту Калашникова”, при цьому прагнути, щоб ті, хто навчається, наочно бачили взаємозв’язок між частинами зброї, тобто готувати їх до вивчення роботи частин і механізмів. Наприклад, пояснюючи призначення затворної рами автомата, необхідно приєднати до неї затвор і встановити її у станок для показу роботи частин і механізмів автомата, де продемонструвати, як вона приводить у дію затвор та частини ударно-спускового механізму. Для показу керівник може також використати зібраний автомат зі знятою кришкою ствольної коробки та відокремленим магазином. Для більшого наочного сприйняття керівник може дати команду військовослужбовцям на роботу зі зброєю, яка розташована у них на столах.

Для контролю засвоєння особовим складом матеріалу попередніх питань слід запропонувати тим, хто навчається, назвати частину автомата (кулемета), яка показана, і спробувати визначити її призначення. Після цього необхідно дати правильне і повне призначення та загальну будову цієї частини.

При вивченні будови частин і механізмів необхідно навчити особовий склад певній послідовності їх описування. Наприклад, описування будови ствольної коробки починати від передньої частини назад; спочатку розповісти про зовнішню будову, а після цього про внутрішню. Слід також звернути увагу на конструктивні особливості будови автомата та кулемета.

При доведенні призначення та будови частин і механізмів керівнику заняття бажано мати на столі два зразки зброї - один розібраний, другий зібраний; це скоротить час при показі та дасть можливість наочності. У особового складу зброя має бути у розібраному вигляді і за командою керівника заняття ті, хто навчаються, беруть у руки ту чи іншу частину зброї для її розгляду.

Методику вивчення призначення та будови частин і механізмів автомата (кулемета) розглянемо на прикладі затвора автомата.

Керівник заняття бере у руки затвор, називає його, показує і пояснює, що він призначений:

а) для досилання патрона у патронник. Керівник заняття бере автомат зі знятою кришкою ствольної коробки, приєднує до нього магазин з навчальними патронами, показує і пояснює, що при русі затворної рами вперед затвор остовом вилучає з магазина верхній патрон і досилає його у патронник;

б) для замикання каналу ствола при пострілі. Керівник заняття показує на автоматі і пояснює, що як тільки затворна рама із затвором дійде до крайнього переднього положення, затвор під дією фігурного вирізу затворної рами на ведучий виступ затвора повертається повздовж осі праворуч, тобто відбувається щільне замикання каналу ствола затвором і замикання затвора;

в) для удару по капсулю патрона. Керівник заняття показує, що при натисканні на спусковий гачок курок б’є по ударнику, який своїм бойком розбиває капсуль патрона – лунає постріл;

г) для вилучення із патронника гільзи (патрона). На зарядженому автоматі керівник заняття показує і пояснює, що при швидкому русі затворної рами із затвором назад відбувається вилучення гільзи з патронника і її відбій.

При вивченні призначення частин і механізмів зброї можна використовувати і метод бесіди. Наприклад, відокремивши від автомата кришку ствольної коробки і приєднавши до нього магазин з навчальними патронами, керівник заняття ставить задачу: “Розгляньте і дайте відповідь, яку роботу виконує затвор”. Сам повільно показує досилання патрона у патронник, закриття і замикання каналу ствола, удар бойка по капсулю патрона та вилучення гільзи (патрона) з патронника.

Після цього шляхом опитування декількох військовослужбовців керівник заняття визначає рівень засвоєння ними призначення затвора і переходить до вивчення будови затвора, при цьому він доводить, що затвор складається з таких частин: остова, ударника, викидача з пружиною та віссю, шпильки. Виконавши розбирання затвора, керівник заняття показує кожну названу частину і пояснює її призначення.

Взявши остов затвора, керівник заняття пояснює і показує (указкою), що затвор має на передньому зрізі два циліндричних вирізи: один для дна гільзи (вкладає у виріз дно гільзи навчального патрона), а другий для викидача. По боках остов має два бойових виступи, які при замиканні затвора заходять у вирізи ствольної коробки (показує процес замикання на макеті або розрізному автоматі). Зверху затвор має ведучий виступ, який взаємодіє з фігурним вирізом затворної рами і призначений для повороту затвора при його замиканні та відмиканні. На автоматі зі знятою кришкою ствольної коробки керівник заняття показує, використовуючи навчальні патрони, проходження відбійного виступу через повздовжній паз остова затвора та його роботу. Всередині остова слід показати канал для ударника. Закріпивши знання відносно будови затвора опитуванням декількох військовослужбовців, керівник заняття дає відповіді на питання, що виникли.

В такій же послідовності вивчається призначення та будова інших частин і механізмів автомата (кулемета). При розгляданні ударно-спускового механізму слід використовувати макет “Ударно-спусковий механізм”.

Знання роботи та взаємодії частин і механізмів автомата (кулемета) дає можливість військовослужбовцям усвідомити характер несправностей, які призводять до затримок при стрільбі, та способи швидкого їх усунення.

Для зручності керівнику заняття необхідно мати дві одиниці зброї: одну – в зібраному вигляді, другу – в розібраному. У військовослужбовців також половина зброї повинна бути у розібраному, друга – у зібраному вигляді. Це сприяє більш повному розумінню призначення частин і механізмів зброї, їх роботи та взаємодії між ними.

Спочатку керівник заняття показує та пояснює роботу частин і механізмів у цілому, а після цього – кожної частини та механізму окремо. Для цього він використовує зброю у зібраному та розібраному вигляді, її частини і механізми, макет ударно-спускового механізму, станки для показу роботи частин і механізмів, а також плакати та схеми.

Для вивчення положення частин і механізмів до заряджання керівник заняття дає команду військовослужбовцям, які мають бойову зброю (зібрану зброю), провести неповне розбирання автомата, після чого провести його збирання, але не приєднувати газову трубку зі ствольною накладкою та кришку ствольної коробки. Переконавшись, що всі зробили це правильно, керівник заняття на схемі, а потім на своєму автоматі або на станку для показу роботи частин і механізмів, пояснює та показує положення затворної рами з газовим поршнем, які під дією зворотного механізму знаходяться у крайньому передньому положенні, газовий поршень – у патрубці газової камери, канал ствола, замкнутий затвором, затвор, повернутий повздовж продольної осі праворуч. Після цього керівник заняття відводить за рукоятку затворної рами рухому систему на 1/3 назад і повільно відпускає вперед, показуючи поворот затвора праворуч і те, як його бойові виступи заходять у вирізи ствольної коробки, – тобто замикають затвор. В такій же послідовності він показує і пояснює положення інших частин і механізмів автомата до заряджання. Переконавшись у засвоєнні тими, хто навчається, роботи кожної частини (механізму), керівник заняття наказує декільком військово-службовцям пояснити роботу частин і механізмів автомата в цілому.

Після цього керівник заняття починає вивчення роботи частин і механізмів при заряджанні автомата. Для наочності слід використати макет ударно-спускового механізму та методом опитування притягнути тих, хто навчається, до роботи, намагаючись примусити їх думати, догадуватись про окремі моменти роботи частин і механізмів автомата. При вивченні роботи ударно-спускового механізму необхідно зробити чіткий висновок, що при стрільбі чергами вогонь ведеться з шептала автоспуску, а при стрільбі одиночними пострілами курок при відході затворної рами із затвором назад заходить у зачіп з шепталом одиночного вогню, а при відпусканні спускового гачка переймається фігурним виступом спускового гачка, який при повторному натисканні спускається з бойового зводу, в результаті чого відбувається черговий одиночний постріл. Підводячи підсумок даного питання, керівник заняття опитує військовослужбовців і відповідає на запитання, які виникли у них, а після цього дає команду на збирання автоматів.

Приступаючи до вивчення затримок, що виникають при стрільбі, необхідно спочатку роз’яснити, що наша бойова зброя при правильному догляді та обережному поводженні з нею надійна та безвідмовна в бою. Однак у результаті недбалого поводження з нею, при забрудненні частин і механізмів, а також при несправності патронів можуть виникати затримки при стрільбі.

Головною метою цього питання є підготовка військовослужбовців до забезпечення безвідмовної роботи автомата (кулемета), яка досягається умінням попереджати затримки при стрільбі й швидко їх усувати, а також правильно зберігати зброю та поводитись з нею.

Слід нагадати, що кожен військовослужбовець повинен знати і виконувати такі заходи попередження затримок: зброю тримати у повній справності; строго дотримуватись правил збереження, розбирання та збирання, чищення та змащення, догляду та підготовки її до стрільби; перед стрільбою ретельно оглядати зброю та патрони, несправні та брудні патрони не використовувати; при стрільбі і переміщенні оберігати зброю від ударів і забруднення, особливо ствол та ударно-спусковий механізм; стежити за режимом вогню, не допускати перегрівання ствола зброї.

Керівник заняття повинен підкреслити, що основним способом усунення затримок при стрільбі є перезаряджання зброї. Якщо цим способом затримка не усунулась, то необхідно визначити її причину та характер і тільки після цього почати її усунення.

Затримки при стрільбі слід поділити на три групи :

– ті, що виникають при русі рухомих частин вперед (при заряджанні зброї): неподача патрона, утикання патрона;

– ті, що виникають при стрільбі: осічка, недохід затворної рами у переднє положення;

– ті, що виникають при русі рухомих частин назад (розряджання, переза-ряджання зброї): невилучення гільзи, прихват або невідбивання гільзи.

Таким групуванням покращиться засвоєння причин виникнення затримок, в цій послідовності слід і розглядати їх. Методика вивчення будь-якої затримки, що виникає при стрільбі, може бути такою.

На своїй зброї керівник заняття штучно створює ту чи іншу затримку, називає її і дає опис. При створенні затримок забороняється виконувати дії, які б призвели до пошкодження та деформації частин зброї. Військово-службовцям при цьому дається можливість уважно оглянути зброю, виявити характер (суттєвість) показаної затримки. Після цього керівник заняття запитує у них, які причини можуть викликати цю затримку. Опитавши декількох військовослужбовців, керівник заняття узагальнює причини затримки і чітко вказує її назву і характеристику. Необхідно пояснити і показати практично на зброї засоби усунення кожної затримки, не забуваючи про раніш вказаний основний спосіб їх усунення – перезаряджання.

Для закріплення знань затримок та придбання практичних навиків їх усунення керівник заняття на зброї одного з підлеглих створює ту чи іншу затримку і наказує йому назвати затримку, причину її виникнення та спосіб усунення, а також практично усунути її. Інші військовослужбовці стежать за діями того, хто відповідає, а при помилках та недоліках у відповіді, або невпевнених діях допомагають та виправляють його помилки.

В кінці заняття керівник проводить розбір і дає завдання на самостійну підготовку з конкретними порадами по вивченню даного матеріалу.

Читайте також:

1. I. Вступна частина
2. II Основна частина
3. II Основна частина
4. II Основна частина
5. II частина
6. II частина.
7. II. Основна частина
8. II. Основна частина
9. II. Основна частина ЗАНЯТТЯ
10. III Заключна частина
11. III Заключна частина
12. III Заключна частина

Переглядів: 5064