• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Класифікація та будова гранат

Гранати за своїм призначенням умовно можна поділити на два класи: бойові та спеціального призначення(схема 4.1). Перші (протипіхотні та протитанкові) призначені для ураження живої сили, деяких видів техніки і оборонних споруд. До гранат спеціального призначення належать димові, запальні, сигнальні, хімічні (наприклад, наповнені сльозоточивим газом) тощо.

Схема 4.1. Класифікація ручних гранат

Ручні осколкові гранати призначені для ураження осколками живої сили супротивника у ближньому бою (при атаці, в окопах, укриттях тощо).

Залежно від дальності розльоту осколків ручні осколкові гранати поділяються на наступальні та оборонні (див. табл. 4.6),а від того, з яким запалом вони використовуються, – на дистанційні та ударно-дистанційні (схема 4.2).

На озброєнні ЗС України знаходяться ручні осколкові гранати дистанційної дії (РГД-5 і РГ-42 – наступальні та Ф-1 – оборонна) і ударно-дистанційної дії (РГН – наступальна та РГО – оборонна) (рис. 4.30).

Рис. 4.30. Загальний вигляд гранат дистанційної дії: а – РГД-5;

б – РГ-42; в – Ф-1 та гранат ударно-дистанційної дії: г – РГН; д – РГО

Незважаючи на тривалу еволюцію (перші відомості про бойове застосування вибухових снарядів, які кидались руками, дійшли до нас з XIV століття), будова гранат практично не змінилась. Усі сучасні ручні осколкові гранати ідентичні за своєю будовою і складаються з трьох конструктивних елементів (рис. 4.31): корпусу,розривного заряду та запалу.

Рис. 4.31. Будова ручних осколкових гранат:

а – дистанційної дії РГД-5; б – ударно-дистанційної дії РГО;

1 – корпус; 2 – розривний заряд; 3 – трубка для запалу (для РГО – стакан);

4 – пробка; 5 – детонаторна шашка

Корпуспризначений для розміщення розривного заряду та утворення осколків при вибуху гранати. У наступальних гранатах він виготовляється з легких металів: алюмінію (РГД-5, РГН) або жесті (РГ-42), а в оборонних гранатах – з чавуну (Ф-1) чи сталі (РГО). Для утворення осколків, усередині корпусу гранати РГ-42, розміщується згорнута в 3–4 шари металева стрічка. Для цієї ж мети у гранаті РГД-5 використовуються вкладиші ковпака та піддона, а у гранаті РГО – дві внутрішні напівсфери з внутрішньою насічкою.

Розривний зарядпризначений для розриву корпуса гранати та запалу на осколки. Він виготовляється з тротилу або суміші тротилу з гексогеном та розміщується у корпусі гранати і разом з ним складає гранату без запалу(рис. 4.31). Для передачі детонації від запалу до вибухової суміші гранати РГН і РГО на дні заглиблення у вибуховій суміші встановлена детонаційна шашка.

Запалпризначений для ініціювання вибуху розривного заряду. Сучасні запали уніфіковані як для наступальних, так і для оборонних гранат. Вони можуть бути дистанційної(спрацьовують через певний час, за який граната пролітає якусь відстань – дистанцію) або ударної дії(підриваються при зустрічі з перепоною). В останніх передбачені самоліквідатори для гарантованого розриву гранати після кидка, тому такі запали називаються ударно-дистанційними.

4.6.2. Будова дистанційних запалів

Запал УЗРГМ (УЗРГМ-2) (уніфікований запал ручної гранати модернізований) є детонатором розривного заряду і призначений для його вибуху в ручних осколкових гранатах дистанційної дії (РГД-5, РГ-42 і Ф-1).

Він складається з ударного механізму та власне запалу (рис. 4.32).

Ударний механізм призначений для підпалення капсуля-запальника.

До його складу входять:

1 – трубка ударного механізму;

2 – ударник;

3 – напрямна шайба;

4 – бойова пружина;

5 – шайба ударника;

6 – запобіжна чека з кільцем;

7 – спусковий важіль;

8 – з’єднувальна втулка.

Запал призначений для вибуху розривного заряду і складається з:

– капсуля-запалювача (9);

– втулки уповільнювача (10);

– уповільнювача (11);

– капсуля-детонатора (12).

Трубка ударного механізму (1) єосновою для збирання всіх частин запалу. Рис. 4.32. Запал УЗРГМ

З’єднувальна втулка (8)служить для з’єднання запалу з корпусом гранати. Вона одягається на нижню частину трубки ударного механізму.

Напрямна шайба (3)є упором для верхнього кінця бойової пружини і спрямовує рух ударника. Вона закріплена у верхній частині трубки ударного механізму.

Бойова пружина(4) служить для надання ударнику енергії, необхідної для наколу капсуля-запальника. Вона одягнена на ударник і своїм верхнім кінцем упирається у напрямну шайбу, а нижнім – у шайбу ударника.

Ударник(2) служить для наколювання і запалювання капсуля-запальника. Він розміщається всередині трубки ударного механізму.

Запобіжна чека(6) проходить через отвори вушка спускового важеля і отвори стінок трубки ударного механізму. Для висмикування запобіжної чеки служить кільце.

Втулка уповільнювача(10) є корпусом запалу, у верхній частині вона має різьбу для з’єднання з трубкою ударного механізму і гніздо для капсуля-запальника, всередині – канал, в якому розміщується уповільнювач, а ззовні проточку для приєднання гільзи капсуля-детонатора.

Капсуль-запалювач(9) призначений для запалення уповільнювача.

Уповільнювач (11)передає промінь вогню від капсуля-запалювача до капсуля-детонатора через 3,2 – 4,2 с.

Капсуль-детонатор (12)служить для вибуху розривного заряду гранати і розміщений у гільзі, закріпленій на нижній частині втулки уповільнювача.

Робота частин і механізмів гранат дистанційної дії (рис. 4.33):

а) при підготовці до кидання гранати. Дляприведення гранати до повністю спорядженого стану необхідно викрутити з трубки (корпуса) пластмасову пробку і на її місце вкрутити запал. Частини ударного механізму запалу знаходяться в такому положенні: ударник зведено і націлено жалом у капсуль-запалювач, одягнута на ударник бойова пружина стиснута. У зведеному положенні ударник утримується тільки завдяки вилці спускового важеля, яка заходить за кільцеву виточку ударника, та запобіжній чеці, що проходить через отвори вушка спускового важеля і стінки трубки спускового механізму, фіксуючи їх відносно один одного. Кінці запобіжної чеки розведені і міцно утримують її в запалі (рис. 4.33, а);

б) при висмикуванні запобіжної чеки. За командою або самостійно прийнявши рішення застосувати гранату, необхідно взяти її в руку і щільно притиснути спусковий важіль до корпуса. Потім пальцями другої руки звести кінці запобіжної чеки і висмикнути її за кільце.

Тепер ударник ударного механізму утримується на бойовому зводі тільки завдяки тому, що вилка спускового важеля, звільненого від з’єднання з трубкою ударного механізму, але притиснутого пальцями руки до корпуса гранати, знаходиться у кільцевій виточці ударника. Таким чином, уся величезна сила гранати опиняється затиснутою в кулаці і треба тільки розтулити пальці, щоб вона вирвалася назовні;

в) при киданні гранати. У момент кидка гранати спусковий важіль під дією бойової пружини обертається на 90° навколо своєї точки опори і, відокремившись від гранати, звільняє ударник. Звільнений таким чином ударник силою стиснутої бойової пружини різко переміщується вниз, вістрям свого жала наносить удар (накол) по капсулю-запальнику й запалює його.

Рис. 4.33. Принцип дії УЗРГМ

При цьому лунає незначний “хлопок” (рис. 4.33, б). Промінь вогню від капсуля-запалювача запалює уповільнювач (дистанційну частину запалу) і, пройшовши його за 3,2–4,2 с, передається капсулю-детонатору. Капсуль-детонатор вибухає й ініціює вибух розривного заряду гранати (рис. 4.33, в). Корпус гранати розривається, і осколки корпуса і запалу розлітаються у різні боки.

Ручні гранати дистанційної дії надійно вибухають не тільки при ударі об твердий предмет або ґрунт, а й при падінні у сніг, воду тощо.

Читайте також:

1. C. 3. Структурна побудова управління організаціями.
2. II. Будова доменної печі (ДП) і її робота
3. II. Класифікація видатків та кредитування бюджету.
4. V. Класифікація і внесення поправок
5. V. Класифікація рахунків
6. А. Структурно-функціональна класифікація нирок залежно від ступеню злиття окремих нирочок у компактний орган.
7. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
8. Аналітичні процедури внутрішнього аудиту та їх класифікація.
9. Анатомічна будова кістки
10. Анатомічна будова кісток вільної нижньої кінцівки
11. Анатомо-фізіологічна перебудова організму підлітка
12. Анатомо-фізіологічна перебудова організму підлітка

Переглядів: 4394