• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Видатки місцевих бюджетів

Важливу роль у встановленні самостійних місцевих бюджетів відіграють видатки. Бюджетні видатки органів місцевого самоврядування мають певний економічний зміст. Вони відіграють вирішальну роль у задоволенні потреб соціально-економічного розвитку території.

Видатки місцевих бюджетів –це економічні відносини, які виникають у зв’язку з розподілом централізованих коштів, що перебувають у розпорядженні відповідних органів влади, та децентралізованих коштів, які є власністю місцевих органів влади.

Склад і структура видатків місцевих бюджетів визначається їх економічним складом та роллю в розподілі національного доходу. Видатки всіх бюджетів поділяються на поточні видатки і видатки розвитку.

Поточні видатки місцевого бюджету– це видатки на фінансування мережі підприємств, установ, організацій та органів, які діють на початок бюджетного періоду, а також фінансування заходів щодо соціального захисту населення, утримання апарату управління та служб органів місцевого самоврядування, соціального обслуговування та інших заходів.

Кошти поточного бюджету спрямовуються на фінансування устаногв і закладів, що утримуються за рахунок бюджетних асигнувань, і не належать до бюджетного розвитку.

До видатків розвитку належать витрати на фінансування інвестиційної та інноваційної діяльності, субвенції, кошти на реалізацію програми соціально- економічного розвитку території, капітальне будівництво, придбання обладнання, транспортних засобів та іншої техніки, інші видатки на розширене відтворення, а також на фінансування субвенцій та сплату основної частини боргу органів місцевого самоврядування.

Співвідношення між поточним бюджетом розвитку є нестабільним і в основному залежить від досягнутого рівня економічного розвитку регіону.

Видатки місцевих бюджетів у відповідності до положень Бюджетного кодексу України можна поділити на два види:

1. Видатки, пов’язані з виконанням власних повноважень органів місцевого самоврядування;

2. Видатки, пов’язані з реалізацію делегованих законом повноважень органів державної виконавчої влади.

Розмежування видів видатків між місцевими бюджетами здійснюється на основі принципу субсидіарності з урахуванням критеріїв повноти надання послуг та наближення її до безпосереднього споживача. Відповідно до цих критеріїв види видатків поділяються на такі групи:

• перша група – видатки на фінансування бюджетних установ та заходів, які забезпечують необхідне першочергове надання соціальних послуг, гарантованих державою, і які розташовані найближче до споживачів;
• друга група - видатки на фінансування бюджетних установ та заходів, які забезпечують надання основних соціальних послуг, гарантованих державою для всіх громадян України;
• третя група – видатки на фінансування бюджетних установ та заходів, які забезпечують гарантовані державою соціальні послуги для окремих категорій громадян, або фінансування програм, потреба в яких існує у всіх регіонах України.

Видатки першої групи здійснюються з бюджетів сіл, селищ, міст та їх об’єднань. Видатки другої групи здійснюються з бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та міст обласного значення, а також районних бюджетів. Видатки третьої групи здійснюються з бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів. З бюджету міст Києва та Севастополя здійснюються видатки всіх трьох груп.

До видатків, які здійснюються з бюджетів сіл, селищ, міст районного значення та їх обєднань та враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать видатки на:

ü органи місцевого самоврядування сіл, селищ, міст районного значення;

ü освіту: дошкільну освіту, загальну середню освіту (школи, дитячі садки);

ü первинну медико-санітарну, амбулаторно-поліклічну та стаціонарну допомогу (дільничні лікарні, медичні амбулаторії, фельдшерсько-акушерські та фельдшерські пункти);

ü сільські, селищні та міські палаци культури, клуби та бібліотеки.

До видатків, які здійснюються з районних бюджетів та бюджетів міст республіканського Автономної республіки Крим і міст обласного значення та враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать видатки на:

1. державне управління:

а) органи місцевого самоврядування міст республіканського Автономної Республіки Крим і міст обласного значення;

б) органи місцевого самоврядування районного значення.

2. освіту:

а) дошкільну освіту (у містах республіканського Автономної республіки Крим міст обласного значення);

б) загальну середню освіту: загальноосвітні навчальні заклади, у тому числі: школи – дитячі садки (для міст республіканського Автономної Республіки Крим та міст обласного значення), спеціалізовані школи, ліцеї, гімназії, колегіуми, вечірні (змінні) школи;

в) заклади освіти для громадян, які потребують соціальної допомоги та реабілітації: загальноосвітні школи-інтернати, загальноосвітні школи-інтернати для дітей-сиріт і дітей, які позбавленні піклування батьків, дитячі будинки, дитячі будинки сімейного типу та прийомні сім'ї, допомога на дітей, які перебувають під опікою та піклуванням;

г) інші державні освітні програми.

3. охорону здоровя:

а) первинну медико-санітарну, амбулаторно-поліклінічну та стаціонарну допомогу (лікарні широкого профілю, пологові будинки, станції швидкої та невідкладної медичної допомоги, поліклініки і амбулаторії, загальні стоматологічні поліклініки);

б) програми медико-санітарної освіти (міські та районні центри здоров'я і заходи по санітарній освіті);

4. соціальний захист та соціальне забезпечення:

а) державні програми соціального забезпечення: притулки для неповнолітніх, територіальні центри і відділення соціальної допомоги на дому;

б) державні програми соціального захисту: пільги ветеранам війни і праці, допомога сім'ям з дітьми, додаткові виплати населенню на покриття витрат з оплати житлово-комунальних послуг, компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян;

в) державні програми підтримки будівництва (реконструкції) житла для окремих громадян;

г) районні та міські програми і заходи щодо реалізації державної політики стосовно дітей, молоді, жінок, сім ї).

5. державні культурно-освітні та театрально видовищні програми (театри, бібліотеки, музеї, виставки, палаци і будинки культури, школи естетичного виховання дітей).

6. державні програми розвитку фізичної культури і спорту:

утримання та навчально-тренувальна робота дитячо-юнацьких спортивних шкіл всіх типів (крім шкіл республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення), заходи з фізичної культури і спорту та фінансова підтримка організацій фізкультурно-спортивної спрямованості і спортивних споруд місцевого значення.

До видатків, які здійснюються з бюджету Автономної Республіки Крим і обласних бюджетів та враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать видатки на:

1. державне управління:

а) представницьку і виконавчу владу автономної Республіки Крим;

б) обласні ради;

2. освіту:

а) загальну середню освіту для громадян, які потребують соціальної допомоги та реабілітації: спеціальні загальноосвітні навчальні заклади для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, санаторні школи –інтернати; загальноосвітні школи-інтернати, загальноосвітні школи-інтернати для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, дитячі будинки;

д) інші державні освітні програми ;

3. охорону здоров'я:

4. соціальний захист та соціальне забезпечення:

а) державні програми соціального захисту та соціального забезпечення: допомога з догляду за інвалідами І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу; адресна соціальна допомога малозабезпечиним сім’ям; виплати компенсації реабілітованим; дитячі будинки-інтернати, навчання та трудове влаштування інвалідів; будинки-інтернати для престарілих і інвалідів; будинки-інтернати для дітей-інвалідів; центри по нарахуванні пенсій; притулки для неповнолітніх;

б) республіканські Автономної Республіки Крим і обласні програми і заходи з реалізіції державної політики стосовно дітей, молоді, жінок, сім'ї;

в) інші державні соціальні програми;

5. культуру і мистецтво:

а) державні культурно-освітні програми ( республіканські Автономної Республіки Крим та обласні бібліотеки, музеї та виставки);

б) державні театрально-видовищні програми (філармонії, музичні колективи й ансамблі, театри, палаци і будинки-культури республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення, інші заклади та заходи в галузі мистецтва);

6. фізичну культуру і спорт:

а) державні програми з розвитку фізичної культури і спорту (навчально-тренувальна робота дитячо-юнацьких спортивних шкіл усіх типів республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, заходи з фізичної культури і спорту республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення);

б) державні програми з інвалідного спорту і реабілітації (республіканський Автономної Республіки Крим та обласні центри з інвалідного спорту і дитячо-юнацькі спортивні школи інвалідів та спеціалізовані спортивні школи параолімпійського резерву; проведення навчально-тренувальних зборів і змагань з інвалідного спорту республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення).

До видатків місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать видатки на:

· місцеву пожежну охорону;

· позашкільну освіту;

· соціальний захист та соціальне забезпечення;

· відшкодування різниці між розміром ціни (тарифу) на житлово-комунальні послуги, що затверджувалися або погоджувалися рішенням місцевого органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування, та розміром економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво (надання);

· місцеві програми розвитку житлово-комунального господарства та благоустрою населених пунктів;

· культурно-мистецькі програми місцевого значення, в тому числі зоопарки загальнодержавного значення комунальної власності;

· програми підтримки кінематографії та засобів масової інформації місцевого значення;

· місцеві програми з розвитку фізичної культури і спорту;

· типове проектування, реставрацію та охорону пам'яток архітектури місцевого значення;

· транспорт, дорожнє господарство:

а) регулювання цін (тарифів) на перевезення пасажирів у пасажирському транспорті за рішенням місцевого органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування відповідно до наданих повноважень;

б) експлуатацію дорожньої системи місцевого значення (у тому числі роботи, що проводяться спеціалізованими монтажно-експлуатаційними підрозділами);

в) будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання доріг місцевого значення;

· заходи з організації рятування на водах;

· обслуговування місцевого боргу;

· програми природоохоронних заходів місцевого значення;

· управління комунальним майном;

· регулювання земельних відносин;

· заходи у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру в межах повноважень, встановлених законом;

· заходи та роботи з мобілізаційної підготовки місцевого значення;

· проведення місцевих виборів у випадках, передбачених законом, та республіканських Автономної Республіки Крим і місцевих референдумів;

Для виконання власних повноважень територіальних громад сіл, селищ і міст можуть об’єднувати на договірних засадах кошти відповідних бюджетів. Міські ( міст республіканського Автономної Республіки Крим та міст обласного значення) ради та районні ради можуть передати видатки на виконання всіх або частини власних повноважень Верховній Раді Автономної Республіки Крим чи обласній раді з передачею відповідних коштів до бюджету Автономної Республіки Крим чи до обласного бюджету у вигляді міжбюджетного трансферту. Сільські, селищні та міські (міст районного значення) ради ìîæóòü передавати видатки на виконання всіх або частини власних повноважень районній раді чи раді іншої територіальної громади з передачею коштів до відповідного бюджету у вигляді міжбюджетного трансферту. Передача видатків здійснюється за спільним рішенням відповідних рад на договірних засадах. Усі угоди про передачу видатків укладаються до 1 серпня року, що передує плановому.

Передача прав на здійснення видатків на виконання делегованих державних повноважень до бюджетів сіл, селищ, міст районного значення та їх об’єднань може здійснюватись за рішенням районної або міської (міст республіканського Автономної Республіки Крим чи міст обласного значення) ради з відповідними коштами у вигляді міжбюджетного трансферту. Міські (міст республіканського Автономної Республіки Крим чи міст обласного значення) ради можуть передати частину видатків на виконання делегованих державних повноважень районній раді з відповідними коштами районному бюджету у вигляді міжбюджетного трансферту. Районні ради можуть передавати частину видатків на виконання делегованих державних повноважень міській раді (міста республіканського Автономної Республіки Крим та міста обласного значення) з відповідними коштами міського бюджету у вигляді міжбюджетного трансферту. Ця передача здійснюється на підставі спільних рішень відповідних рад і укладення договору. Якщо інше не визначено договором, розмір переданих коштів на виконання делегованих повноважень має бути пропорційний частці користувачів зазначеними послугами в повній вартості цих послуг, розрахованих за фінансовими нормативами бюджетної забезпеченості для органу влади Автономної Республіки Крим чи органу місцевого самоврядування, який передає ці повноваження. Якщо на території міста ( республіканського Автономної Республіки Крим чи міста обласного значення) чи району недостатньо бюджетних установ, які забезпечують надання послуг, в обсязі, визначеному фінансовими нормативами бюджетної забезпеченості, обрахований обсяг видатків на фінансування цих послуг враховується при визначенні міжбюджетного трансферту бюджету, з якого утримуються бюджетні установи, що надають ці послуги. Усі угоди про передачу видатків на виконання делегованих державних повноважень укладаються до 1 серпня року, що передує плановому.

Отже, видатки місцевих бюджетів безпосередньо пов'язані з інтересами широких верств населення й суттєво впливають на загальні соціальні процеси в державі й насамперед на рівень добробуту населення, освіченості, забезпеченості медичними послугами, а також послугами в галузі культури, спорту, соціальної захищеності на випадок непередбачуваних обставин.

2.5.Напрями вдосконалення вітчизняної системи місцевих податків і зборів

На сучасному етапі розвитку економіки регіонів важливе значення надається місцевим податкам і зборам. Вони є складовою частиною податкової системи держави і покликані відповідати інтересам органів місцевого самоврядування, оскільки є самостійним джерелом доходів місцевих бюджетів. Уже протягом тривалого часу проблематика місцевого оподаткування займає важливе місце в дослідженнях як зарубіжних, так і вітчизняних вчених, але, не дивлячись на свою актуальність, не знайшла достатнього висвітлення в економічній та правовій літературі. Зважаючи на вищесказане, аналіз проблемних аспектів справляння місцевих податків і зборів, а також пошук перспективних напрямів посилення їхнього фіскального значення набуває особливої актуальності в міру розвитку сучасних трансформаційних процесів, пов'язаних з утвердженням в Україні ринкової моделі господарювання. З 1 січня 2011 р. набрав чинності Податковий кодекс України, який значно змінив систему оподаткування в Україні. З його прийняттям втратили чинність низка законів України, декретів Кабінету Міністрів України, постанов Верховної Ради України та указів Президента України. У Кодексі змінено кількісний та якісний склад загальнодержавних і місцевих податків та зборів.

На сьогодні, в Україні діють 2 місцевих податки і 3 місцевих збори. До них належать:

• податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;

• єдиний податок;

• збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності;

• збір за місця для паркування транспортних засобів;

• туристичний збір.

Скорочення переліку місцевих податків і зборів дозволяє частково підвищити регулюючий потенціал податкової системи, але варто зауважити, що більшість передбачених у Кодексі місцевих податків і зборів дублюють або об'єднують дію уже існуючих. Так, наприклад, туристичний збір є об'єднанням готельного (справлявся до 1 січня 2004 р.) та курортного зборів, а у зборі за місця для паркування транспортних засобів змінено елементи оподаткування. Однією із проблем існуючої системи оподаткування є низька частка надходжень від місцевих податків і зборів до місцевих бюджетів України. Протягом останніх років відповідно до статистичних досліджень номінальна сума надходжень від місцевих податків і зборів зростає, але їхня частка у загальній структурі доходів місцевих бюджетів зменшується. Таким чином, у 2004 р. частка місцевих податків і зборів у доходах місцевих бюджетів становила 1,77% (0,5 млрдгрн), а у 2009 - 0,61% (0,8 млрд грн.), тобто номінально сума зросла у 1,6 рази, тоді як відносно загальної суми доходів місцевих бюджетів зменшилася майже у 3 рази. Таке номінальне зростання відбувається, в першу чергу, за рахунок інфляційних процесів. Згідно Податкового кодексу податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, єдиний податок та збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності є обов'язковими для встановлення місцевими радами. Щодо збору за місця для паркування транспортних засобів та туристичного збору, то місцевим радам надано право самостійно вирішувати питання щодо їхнього встановлення. Установлення місцевих податків і зборів, не передбачених Податковим кодексом, забороняється. Порядок зарахування податків і зборів до відповідних місцевих бюджетів визначається Бюджетним кодексом Останніми роками особливо актуальною стала проблема нестачі фінансових ресурсів органів місцевої влади та нестабільність їхніх доходних джерел. За таких умов вагомим чинником стабілізації економічної ситуації в країні має стати ефективне використання системи місцевих податків і зборів. Тому доцільно виділити такі основні напрями розвитку та удосконалення системи місцевого оподаткування: - вдосконалити середовище оподаткування. Необхідно створити середовище, сприятливе для активізації підприємницької діяльності. Забезпечити рівність усіх платників місцевих податків і зборів перед законом та поступово сформувати відповідальне ставлення платників до виконання своїх податкових зобов’язань; - поетапне зниження податкового навантаження на місцеву галузь економіки з урахуванням збалансованості бюджетної системи; - перенесення податкового навантаження з мобільних факторів виробництва (праці й капіталу) на споживання, екологічні та ресурсні платежі; - зменшення майнової нерівності через запровадження податку на нерухоме майно; - підвищення фіскальної ефективності обов’язкових платежів за рахунок удосконалення системи адміністрування, оптимізації податкових пільг та розширення місцевої податкової бази за рахунок зменшення масштабів ухилення від оподаткування; - вирішення на законодавчому рівні питання розмежування сфер діяльності та взаємодії органів державної податкової служби й органів місцевого самоврядування, зокрема у забезпеченні справляння місцевих податків і зборів, це можливо зробити шляхом внесення відповідних змін і доповнень до законів України “Про державну податкову службу в Україні”, “Про місцеве самоврядування в Україні” та інших законодавчих і нормативних актів, які регулюють відповідні питання; - проведення роботи з підвищення правової культури населення, зокрема роз'яснення податкового законодавства, значення своєчасності й повноти сплати податків, а також відповідальності за ухилення від їхньої сплати, у відповідності до чого посилення потребує державний контроль за додержанням чинного законодавства у сфері місцевого оподаткування . Виконання цих пропозицій є запорукою створення міцної, стабільної системи місцевого оподаткування, яка сприятиме ефективній реалізації регіональної політики та забезпечить фінансову стійкість регіонів. Враховуючи те, що саме місцеві податки і збори покликані забезпечити податкові надходження бюджетів міських, селищних і сільських рад, підтримати і розвивати місцеву інфраструктуру, роль якої дедалі зростає у проведенні соціальної та економічної політики, поки що важко судити, як саме зміняться їхні надходження у зв’язку з прийняттям Податкового кодексу України. Але, на нашу думку, вони є більш ефективними, оскільки охоплюють тільки найбільш прибуткові сфери діяльності. Тож, вирішення проблем наповненості місцевих бюджетів, надання місцевим податкам і зборам пріоритетності в формуванні власних доходів, розширення самостійності органів місцевої влади зможуть сприяти вдосконаленню бюджетно-фінансової політики, що потребує розширення бази оподаткування місцевими податками і зборами, віднесення до їхнього складу окремих видів майнових податків, розширення прав місцевих органів влади щодо встановлення місцевих податкових платежів, затвердження ставок і надання пільг

Основні терміни за темою:місцеві бюджети, власні доходи місцевих бюджетів, закріплені доходи місцевих бюджетів, загальний фонд місцевого бюджету, спеціальний фонд місцевого бюджету, бюджет розвитку місцевих бюджетів, місцеві податки і збори, критерії оптимального оподаткування.

Питання для самоконтролю знань:

1. Охарактеризуйте етапи розвитку місцевих бюджетів.

2. Які економічні відносини складають основу функціонування місцевих бюджетів.

3. Дайте характеристику видам місцевих бюджетів, які функціонують в Україні.

4. Перерахуйте принципи, на яких ґрунтується бюджетний устрій України.

5. Охарактеризуйте власні та закріплені доходи місцевих бюджетів.

6. Назвіть критерії розмежування видатків місцевих бюджетів.

7. Вкажіть видатки, що враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів.

Питання на самостійне опрацювання:

1. Особливості формування місцевих бюджетів економічно розвинутих країн.

2. Місцеві бюджети, як складова фінансової системи держави.

3. Місцеві органи влади та їх повноваження щодо формування та використання фінансових ресурсів.

4. Діяльність учасників бюджетного процесу.

Читайте також:

1. Бюджет розвитку місцевих бюджетів
2. Бюджет розвитку місцевих бюджетів є складовою спеціального фонду місцевих бюджетів.
3. Бюджет – загальне поняття, що об’єднує різноманітні фінансові документи, які включають заплановані доходи і державні видатки на відповідний період.
4. Вибір тривалості бюджетного періоду. Типи бюджетів по ступеню тривалості. Поточне і стратегічне бюджетування в промисловості
5. Видатки бюджетів на загальну освіту
6. Видатки бюджетів на соціальний захист
7. Видатки бюджету
8. Видатки бюджету на економічну діяльність
9. ВИДАТКИ БЮДЖЕТУ НА ЕКОНОМІЧНУ ДІЯЛЬНІСТЬ ДЕРЖАВИ ТА НАУКУ
10. Видатки бюджету на надання громадянам адресної субсидії.
11. Видатки бюджету на науку
12. Видатки бюджету на оборону

Переглядів: 1889