Види міжбюджетних трансфертів в Україні

Міжбюджетні трансферти — це кошти, які безоплатно і безповоротно передаються з одного бюджету до іншого.

Відповідно до (ст.96) Бюджетного Кодексу України міжбюджетні трансферти поділяються на:

дотація вирівнювання;

субвенція;

кошти, що передаються до Державного бюджету України та місцевих бюджетів з інших місцевих бюджетів;

додаткові дотації.

Бюджетні дотації –це трансферні ресурси, що передаються з Державного бюджету України місцевим бюджетам чи з місцевих бюджетів вищого адміністративного рівня місцевим бюджетам нижчого адміністративного рівня безповоротно для збалансування їхніх доходів і витрат. Дотація не може мати цільового призначення. Вона може вважатися одним із дохідних джерел місцевих бюджетів, що використовують на цілі, визначені органами місцевого самоврядування.

Під бюджетною субвенцієюрозуміють трансферні ресурси, що передаються з державного бюджету місцевим бюджетам чи з місцевих бюджетів вищого рівня до місцевих бюджетів нижчого адміністративного рівня на фінансування цільових витрат і які підлягають обов’язковому поверненню у випадку нецільового використання. Бюджетні субвенції необхідно спрямовувати в місцеві бюджети розвитку, тому що вони мають стати основною формою державної фінансової підтримки інвестиційної діяльності місцевих органів влади. Обсяги надання бюджетних субвенцій мають визначатися для кожної територіальної одиниці з урахуванням цілей державної регіональної фінансової політики, зближення і вирівнювання рівнів розвитку окремих регіонів України.

У Державному бюджеті України можуть передбачатися такі трансферти місцевим бюджетам: 1) дотація вирівнювання бюджету Автономної Республіки Крим, обласним бюджетам, бюджетам міст Києва та Севастополя, районним бюджетам та бюджетам міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, іншим бюджетам місцевого самоврядування, для яких у державному бюджеті визначаються міжбюджетні трансферти; 2) додаткова дотація на вирівнювання фінансової забезпеченості місцевих бюджетів; 3) субвенції на здійснення державних програм соціального захисту; 4) додаткова дотація на компенсацію втрат доходів місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, внаслідок надання пільг, встановлених державою; 4-1) субвенція на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах; 5) субвенція на виконання інвестиційних програм (проектів); 6) інші додаткові дотації та інші субвенції.Порядок та умови надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам визначаються Кабінетом Міністрів України. Порядок та умови надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, яка вперше визначена законом про Державний бюджет України, затверджуються Кабінетом Міністрів України не пізніше 30 днів з дня набрання ним чинності. Розподіл додаткових дотацій між місцевими бюджетами здійснюється на підставі критеріїв, визначених Кабінетом Міністрів України. У Державному бюджеті України затверджується обсяг дотації вирівнювання, субвенцій, а також коштів, що передаються до державного бюджету з місцевих бюджетів, окремо для кожного з відповідних місцевих бюджетів, якщо є підстави для надання та отримання відповідних міжбюджетних трансфертів. Розподіл обсягу додаткової дотації на вирівнювання фінансової забезпеченості місцевих бюджетів між бюджетом Автономної Республіки Крим та обласними бюджетами затверджується законом про Державний бюджет України. Додаткова дотація на вирівнювання фінансової забезпеченості місцевих бюджетів розподіляється між бюджетом Автономної Республіки Крим, обласним бюджетом, бюджетами міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення та бюджетами районів відповідно у таких пропорціях: не більш як 25 відсотків - для бюджету Автономної Республіки Крим, обласного бюджету та не менш як 75 відсотків - для бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення та бюджетів районів. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні державні адміністрації здійснюють розподіл додаткової дотації на вирівнювання фінансової забезпеченості місцевих бюджетів з урахуванням особливостей депресивних та гірських територій і тих, що мають низький показник чисельності населення і розгалужену мережу бюджетних установ.

У Державному бюджеті України затверджується обсяг дотації вирівнювання та субвенції окремо для бюджету АРК, кожного з обласних бюджетів, бюджетів міст Києва та Севастополя, міст республіканського та обласного значення та районних бюджетів, а також коштів, що передаються до Державного бюджету України з місцевих бюджетів.

Міські ( міст Києва і Севастополя, міст республіканського та обласного значення) та районні ради можуть передбачати у відповідних бюджетах дотації вирівнювання бюджетам районів у містах, бюджетам сіл, селищ, міст районного значення та їх об’єднань, а також кошти, що передаються з цих бюджетів.

Верховна Рада АРК та відповідні радиможуть передбачати у відповідних бюджетах такі види міжбюджетних трансфертів (між місцевими бюджетами):

Субвенції на утримання об’єктів спільного користування чи ліквідацію негативних наслідків діяльності об’єктів спільного користування;
Субвенції на виконання власних повноважень територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об’єднань;
Субвенції на виконання інвестиційних проектів;
Інші субвенції.

Основні засади надання субвенцій визначаються окремим законом, порядок та умови їх надання визначаються Кабінетом Міністрів України, а обсяг субвенцій на наступний бюджетний рік визначається законом про Державний бюджет України.

Розмежування доходів між бюджетами в нашій країні донедавна було симбіозом (використовувало) першого і другого із запозичених методів: існувало розмежування окремих видів надходжень(наприклад, виключно в державний бюджет надходять: податок на додану вартість, мито, надходження від зовнішньоекономічної діяльності внутрішніх позик; до місцевих бюджетів - місцеві податки і збори), а крім цього в окремі роки існував розподіл податків між бюджетами (акцизного збору, податок на прибуток підприємств, прибуткового податку з громадян).

До 1997 року використовувався переважно метод розподілу податків між державним бюджетом України і місцевими бюджетами. Нині використовується переважно система розмежування податкових надходжень, поєднана з розподілом певних доходів між місцевими бюджетами окремих видів.

Прийняття Конституції України та Конституції Автономної Республіки Крим, Законів України «Про бюджетну систему України», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Податкового кодексу», «Бюджетного кодексу України», сприяло створення законодавчої бази організації міжбюджетних відносин. Проте залишається багато невирішених питань практичної реалізації положень цих документів, які не завжди пов’язанні між собою, а інколи і суперечливі. Тому, стабілізація нормативної бази міжбюджетних відносин стала одним із найважливіших завдань бюджетної політики.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Особливості міжбюджетних відносин та передумови їх виникнення	\|	Сутність і стан фінансового вирівнювання.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.019 сек.