Склад та особливості фінансів житлово-комунального господарства

Житлово-комунальне господарство - це одна з важливих та пріоритетних галузей національного господарського комплексу, яка забезпечує життєдіяльність населених пунктів та суттєво впливає на розвиток економічних взаємовідносин у державі. У цій сфері зайнято 5 % працездатного населення країни, які обслуговують близько 25 % основних фондів держави. Понад 14,2 тис. спеціалізованих підприємств та організацій різних форм власності надають споживачам 40 видів житлово-комунальних послуг.

Отже, житлово-комунальне господарство — багатогалузевий господарський комплекс, функціональним призначенням якого є задоволення житлово - комунальних потреб населення, а саме: санітарно-гігієнічних, енергетичних і транспортних послуг, а також здійснює відповідне комунальне обслуговування суб’єктів господарювання, що сприяє соціально-економічному розвитку суспільства.

Склад житлово-комунального господарства за галузевою ознакою поділяється на дві потужні підгалузі:

1. житлове господарство (утримання й експлуатація житлового фонду, гуртожитків, житлове будівництво та управління житловим господарством);

2. комунальне обслуговування (комунальне і побутове енерго- та водопостачання, каналізаційне господарство, санітарно-технічна очистка і прибирання територій населених місць, зовнішній благоустрій і освітлення вулиць, лазні, пральні, готельне господарство, громадський міський пасажирський транспорт та ін.).

Житлове господарство –соціально орієнтована галузь місцевого господарства, що поєднує житловий фонд, муніципальні дачні фонди, об’єкти інженерно-енергетичного устаткування для благоустрою житла та прилеглих до нього територій.

Управління житловим фондом і господарські функції з обслуговування житлових будинків, гуртожитків і прилеглих до них ділянок, здійснюють спеціалізовані підприємства та організації (житлово-експлуатаційні контори, житлово-експлуатаційні дільниці, товариства з експлуатації житла, ремонтно-будівельні управління, постачальницькі, транспортні та інші організації), які формують єдину систему житлового господарства.

Діяльність житлового господарства характеризують показники експлуатації житлового фонду, а саме:

· кількість будинків та квартир у них;

· кількість мешканців;

· розміри житлової площі за окремими видами благоустрою;

· площа нежитлових приміщень, зданих в оренду;

· доходи і витрати на експлуатацію об’єктів житлового фонду;

· терміни експлуатації житла;

· обсяг робіт з ремонту приміщень та благоустрою прилеглих територій.

Комунальне господарство –складова житлово-комунального комплексу, яка забезпечує надання необхідного обсягу санітарно-технічних, санітарно-гігієнічних, енергетичних і транспортних послуг жителям населених пунктів, а також здійснює відповідне комунальне обслуговування суб’єктів господарювання.

Основним завданням комунального обслуговування є досягнення нормативного рівня забезпечення населення відповідними видами послуг та поліпшення якості обслуговування споживачів.

Відповідно до функціонального призначення у складі комунального господарства можна виокремити такі підгалузі та групи суб’єктів господарювання:???????

1) санітарно-технічні підприємства (водопровідне-каналізаційне господарство, санітарна очистка і прибирання);

2) міський пасажирський транспорт (трамвай, тролейбус, автобус, комунальний таксопарк, метрополітен);

3) підприємства комунально-побутового обслуговування (лазні, пральні, перукарні, будинки побуту, готельне господарство;

4) підприємства комунальної енергетики (електростанції й електромережі, газове господарство, опалювальні котельні з мережами теплопостачання;

5) зовнішній благоустрій (дорожнє і мостове господарство, вуличне освітлення, озеленення, прибирання кладовищ, парків, скверів, очищення водоймищ і архітектури малих форм – фонтанів, пам’ятників);

6) підсобні промислові та ремонтні підприємства, які обслуговують потреби комунального господарства.

Склад комунального господарства на кожній території різний, він залежить від кількості населення, особливостей господарського комплексу та інших специфічних умов (адміністративні центри, курортна місцевість, туризм тощо).

На сьогодні, у житлово-комунальному господарстві діють державні, державно-комунальні, акціонерні, корпоративні, приватні підприємства.

Для оперативного прийняття управлінських рішень про коригування діяльності та розвитку комунального господарства органами місцевого самоврядування здійснюється моніторинг функціонування суб’єктів господарювання комунальної сфери за допомогою системи індикаторів, які залежать від галузевих особливостей:

· водопостачання: нормативна потреба населення у водопостачанні, відпуск води у розрахунку на одного мешканця протягом доби, обсяги подання води у мережу, обсяги втрат води у мережі;

· каналізаційне господарство: протяжність каналізаційної мережі, кількість підключень до неї, обсяги водовідведення, обсяги стічних вод, пропущених через очисні споруди;

· міський пасажирський транспорт: чисельність перевезених пасажирів, загальний пробіг пересувного складу;

· готельне господарство: кількість наданих ліжко-діб;

· пральні: вага обробленої білизни.

Окрім поділу за галузевим принципом, сукупність різноманітних підприємств, установ, організацій житлово-комунального господарства можна поділити на дві великі групи:

1. ті, що виробляють продукцію;

2. ті, що надають послуги.

До першої групи належать:

· заводи, виробничі цехи і майстерні, які випускають продукцію, що має речове вираження;

· електростанції та електромережі, організації газового господарства і газові мережі, підприємства водопостачання з водопроводами та теплопостачання з тепломережами (продукція має вигляд речовин, або енергії з визначеними якостями і параметрами;

Друга група включає такі види суб’єктів господарювання, які надають житлово-комунальні послуги:

· житлово-експлуатаційні організації, що створюють сприятливі умови для комфортного проживання в житлових будинках і гуртожитках;

· міський пасажирський транспорт, який задовольняє потреби населення у швидкому і зручному пересуванні територією населеного пункту;

· лазні, пральні, хімчистки і будинки побуту, які задовольняють потреби громадян;

· готельне господарство, яке створює належні житлово-побутові умови для осіб. Які тимчасово проживають на території населеного пункту;

· підприємства санітарної очистки, які забезпечують вивезення і знешкодження побутових відходів і сміття з житлових будинків і територій у межах населеного пункту.

Житлово-комунальні послуги поділяються на три види:

1) особисті – надаються лише населенню, мають споживчий характер і оплачуються за рахунок особистих доходів домогосподарств (послуги пасажирського транспорту, житлового господарства, лазень тощо);

2) виробничі – надаються як населенню (прання білизни громадян, видалення нечистот, вивезення сміття з їхніх будинків та ін.), так і суб’єктам господарювання (перевезення вантажів, газо-, водо-, теплопостачання тощо), які оплачують їх за рахунок своїх грошових коштів;

3) громадського призначення – суспільно-корисні житлово-комунальні послуги, призначені для створення сприятливих умов проживання громадян та нормальної діяльності підприємств, установ та організацій у населеному пункті (утримання зелених насаджень, прибирання, миття та освітлення вулиць і доріг, благоустрій територій та ін.).

Для таких послуг характерним є широкий контингент споживачів і відсутність оплати з їх боку за отримані послуги.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Специфіка фінансової діяльності підприємств комунального обслуговування

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.011 сек.