В) Інструкції до самостійної навчально-дослідницької роботи.

1. Розглянути під лупою, вивчити і замалювати тотальний мікропрепарат печінкового сисуна. На малюнку позначити: ротову і черевну присоски, глотку, гілки кишечника, яєчник, яйцепровід, жовтівники, жовточні протоки, матку, сім’яники, сім’япроводи, сім’явипорскувальний канал.

2. Вивчити на постійному мікропрепараті під мікроскопом яйця печінкового сисуна і замалювати їх, позначивши розміри, кришечку, жовточні клітини.

3. Розглянути під лупою і замалювати статевозрілу особину ланцетоподібного сисуна, відмітивши його діагностичні ознаки: в передній третині тіла знаходяться два часточкові сім’яники, маленький кулястий яєчник розташовується за сім’яниками, а задню частину тіла займає дуже розвинена і розгалужена матка.

4. На постійному мікропрепараті під мікроскопом вивчити будову яйця дикроцелія і замалювати його. Яйця коричневі з товстою гладенькою оболонкою, всередині видно дві зародкові клітини.

5. Користуючись ілюстративними матеріалами, вивчити будову та діагностичні ознаки парагоніма. Звернути увагу на те, що форма тіла статевозрілої особини нагадує кавове зернятко, розміром до 12 мм, зовні вкрите численними лускоподібними шпичками, часточкові сім’яники розташовані в задній частині тіла, часточковий яєчник і петлі невеликої матки знаходяться в середній третині тіла і розміщуються паралельно.

6. Схематично замалювати життєві цикли фасціоли, дикроцелія і парагоніма, позначити в них остаточних і проміжних хазяїв, стадії розвитку і умови, в яких вони розвиваються.

7. За вказаною формою заповнити таблицю:

Таблиця № 6

Порівняльна характеристика сисунів

Назва паразита укр. і лат. мовами	Статевозріла форма. Морфо-логічні та діагностичні ознаки	Назва хвороби і географіч не поширен ня	Шляхи проникнення та фактори передачі збудника	Інвазійна стадія для людини, її місце знаход-ження	Кінцевий хазяїн, локаліз. збудни ка	Проміж хазяїн І і стадії розв. паразита в ньому	Проміж хазяїн ІІ і стадії розв. паразита в ньому	Лабор. діагн.	Профі-лактика

VI. Система навчаючих завдань

A.Тести

Завдання 1 (І рівень складності)

Для підтвердження лабораторного діагнозу дикроцеліозу використовують:

A.Овоскопію фекалій і дуоденального вмісту;

B.Серологічні реакції;

C.Овоскопію харкотиння;

D. А+ В + С;

E. А + В.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
V. Орієнтовна основа дії	\|	Еталон відповіді: Е.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.016 сек.