Лекція 5

Тема 6. Робота вихователя з батьками учнів ПТНЗ

Мета:сформувати у студентів знання щодо сутності роботи вихователя з батьками учнів ПТНЗ, усвідомлення сім’ї як основного фактору виховання, методів виховання у сім’ї, педагогічних умов ефективного сімейного виховання та педагогічної підтримки сім’ї з боку вихователів ПТНЗ.

План

5.1. Сім’я як чинник виховання.

5.2. Зміст виховання у сім’ї.

5.3. Методи виховання у сім’ї.

5.4. Педагогічні умови успішного сімейного виховання.

5.5. Педагогічна підтримка сім’ї з боку вихователів ПТНЗ.

Сім'я, як чинник виховання, це:

– середовище для особистості, у якому вона сприймає норми людських стосунків, засвоює моральні відносини, де закладається фундамент розвитку задатків, здібностей, схильностей, здоров'я;

– перший вихователь, під впливом якого формуються моральні якості; визначає, якою стане людина у майбутньому;

– виконує функцію відтворення населення й функцію передачі духовного багатства, культурних традицій народу, сім'ї.

Фактори, які впливають на ефективність виховного впливу сім’ї:

– ставлення батьків до праці, до навчального закладу;

– єдність вимог у сім'ї, характер стосунків батьків і дітей, гармонійність сімейного життя.

Стилі стосунківміж батьками і дітьми:

– авторитарний;

– ліберальний;.

– демократичний.

5.2 Зміст виховання в сім'ї визначає загальна мета виховання (формування всебічно розвиненої особистості). Зміст включає:

–фізичне виховання(правильна організацію режиму дня, заняття спортом, загартування організму тощо);

– розумове (інтелектуальне)виховання (виховання організованості, ретельності, посидючості, старанності, настирливості, вміння долати труднощі);

–моральне виховання (турбота про членів сім'ї, оточуючих людей, виховання доброти, чесності, сердечності, скромності, сміливості тощо);

–трудове виховання (спільна з батьками праця, постійні доручення, що сприяють розвитку творчої ініціативи, інтересів особистості);

–естетичне виховання (читання літератури, відвідування театрів, музеїв, організація знайомства з мистецтвом, розвиток творчості).

5.3 Метод сімейного виховання – спосіб, за допомогою якого здійснюється цілеспрямований педагогічний вплив батьків на свідомість і поведінку своїх дітей. Вони співпадають з загальнимиметодами виховання: переконання (пояснення, навіювання, порада), особистий приклад, заохочення (похвала, подарунки, цікава для дітей перспектива), покарання (позбавлення задоволень, відмова від дружби з тими, хто провинився, тілесні покарання), створення виховний ситуацій, привчання, спільна діяльність.

Специфіка використання методів виховання у сім’ї:

– вплив на особистість є індивідуальним, враховує її конкретні вчинки і дії;

– вибір методів залежить від індивідуальності батьків, їх педагогічної підготовки, характеру, уявлень про життєві цінності, стилю відносин у сім'ї тощо;

– використання методів виховання пов'язано з тією метою, яку ставлять батьки.

Засоби виховання: слово, авторитет батьків, праця, навчання, навколишня природа, домашній побут, національні звичаї, традиції і обряди, громадська думка, духовно-моральний мікроклімат сім'ї, суспільний досвід, преса, радіо, телебачення, режим дня, література і мистецтво, книги, театри, музеї та виставки, ігри та іграшки, мітинги, демонстрації, фізкультура, спорт, свята, символи, атрибути, реліквії тощо.

5.4 Умови ефективності виховання в сім'ї:

– знання батьками своїх дітей,їх позитивних і негативних сторін;

– особистий прикладбатьків, їх авторитет, характер стосунків у сім'ї;

– спільна діяльність, розумне спілкування (якщо немає спільної діяльності, немає й повноцінного спілкування);

– педагогічна культура батьків, рівень сформованості якої істотно впливає на вихованість та інтелектуальний розвиток дітей.

5.5 Педагогічна підтримка сім’ї з боку вихователів ПТНЗ здійснюється з метою:

– розвивати у батьків позитивне ставлення до навчального закладу, навчання дітей, їх участі у трудовій, суспільній діяльності;

– надавати допомогу батькам у визначенні методів і прийомів виховання дітей, у керівництві навчальною роботою дітей у домашніх умовах;

– стимулювати батьків до педагогічної самоосвіти, нейтралізації негативного виливу окремих факторів.

Основні форми роботи з батьками: масові (“День відчинених дверей”, педагогічна лекція, збори-диспути, зборів-практикуми, конкурси, концерти тощо); групові: (співпраця з батьківським комітетом, збори-бесіди тощо); індивідуальні: (бесіда, відвідування, педагогічне консультування, доручення тощо).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Лекція 4	\|	Лекція 6

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.002 сек.