• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Перикардити. Мітральний стеноз. Показання та протипоказання до пересадки серця. Умови зберігання донорського серця та його транспортування.

Тема лекції: Ішемічна хвороба серця. Інфаркт міокарда.

План лекції.

1. Деякі анатомо−фізіологічні дані. Статистика.
2. Класифікація ІХС.
3. Інструментальна діагностика ІХС.
4. Тромболітична терапія при ІМ.
5. Ускладнення ІМ (порушення провідності, постінфарктні аневризми).
6. Тимчасова і постійна електростимуляція серця.
7. Показання до невідкладного хірургічного втручання.
8. Перікардити.
9. Мітральний стеноз. Стадії. Клінічні прояви. Ускладнення. Хірургічне лікування.
10. Пересадка серця. Показання, протипоказання, умови зберігання донорського серця та його транспортування.

Деякі анатомо−фізіологічні дані.Статистика.

В людини середнього віку в стані спокою серце скорочується 68−70 разів на хвилину, за добу − це 100 000 разів. З кожним скороченням серця в аорту виштовхується 60–70 см³ артеріальної крові, за 1 хвилину − це 4–5 л, за добу − біля 6 тис л. Такий великий обсяг роботи можливий тільки завдяки потужному кровопостачанню самого серцевого м’язу, яке забезпечують дві коронарні артерії.

Артеріальне кровопостачання серця здійснюється за рахунок правої (лат. Arteria coronaria dextra) та лівої (лат. Arteria coronaria sinistra) коронарної артерії. Обидві відходять від аорти відповідно від правого та лівого синусів Вальсальви, що утворені стулками аортального клапану. Фактично, артеріальне кровопостачання серця має три сегменти - I та II сегменти мають живлення від лівої коронарної артерії (утворені відповідно її гілками: передньою низхідною артерією (лат. Arteria coronaria anterior descendens) та огинаючою артерією (лат. Arteria coronaria circumflexa), III сегмент — від правої (лат. Arteria coronaria dextra) (рис. 1).

В основі ішемічної хвороби серця (ІХС) лежить порушення кровоплину в коронарних судинах, що призводить до недостатнього кровопостачання серцевого м’яза. Переважно ішемічна хвороба серця зумовлюється атеросклерозом. Внаслідок появи атеросклеротичної бляшки просвіт судини звужується (рис.2).

Коронарний атеросклероз частіше вражає початкові відділи передньої міжшлуночкової і огинаючої артерій. Права вінцева артерія страждає значно рідше. Можливе ураження дрібних гілок вінцевих артерій без ураження основних судин.

Фактори ризику ІХС.

Ви маєте підвищений ризик виникнення захворювання коронарної артерії, якщо:

• Це захворювання спостерігалося у членів Вашої родини;

• У Вас високий рівень холестерину, діабет або підвищений кров’яний тиск;

• Ви палите або вживаєте тютюн;

• Ви ведете малоактивний спосіб життя;

• У Вас стрес;

• У Вас надмірна вага.

Ішемічна хвороба серця (ІХС) – ураження міокарда, яке зумовлене розладами коронарного кровообігу і виникає внаслідок порушення рівноваги між доставкою і метаболічною потребою серцевого м’язу в кисні.

ІХС в Україні займає провідні позиції в структурі причин смертності від захворювань. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (2005 р.) серед країн Європейського Союзу, країн СНД, та інших європейських країн — Україна посідає одне з перших місць серед смертності населення від ІХС. Так, наприклад, за показником Раптової серцевої смертності від ІХС у віці від 0 до 64 років на 100 000 населення — Україна посідає перше місце серед цих країн (143,78 / 100 000 населення). Див. порівняльну діаграму.

Клінічна класифікація ІХС (Рекомендації робочої групи Українського Товариства Кардіологів, 1999 р.).

1. Раптова коронарна смерть.

1.1. Раптова клінічна коронарна смерть з успішною реанімацією.

1.2. Раптова коронарна смерть (летальний випадок).

2. Стенокардія.

2.1.1. Стабільна стенокардія напруги (із зазначенням функціональних класів (ФК), для ІІІ і IV ФК можливе приєднання стенокардії спокою, яка, за суттю, є стенокардією малих напруг – І20.8).

2.1.2. Стабільна стенокардія напруги при ангіографічно інтактних судинах (коронарний синдром X). – І20.8.

2.2. Вазоспастична стенокардія (ангіоспатична, спонтанна, варіантна, Принцметала).

2.3 Нестабільна стенокардія.

2.3.1. Стенокардія, що виникла вперше до 28 діб (напади стенокардії, що виникли вперше, з транзиторними змінами на ЕКГ - спокою).

2.3.2. Прогресуюча стенокардія (поява стенокардії спокою або нічних нападів у хворого із стенокардією напруги, зміна ФК стенокардії, прогресуюче зниження толерантності до фізичного навантаження, транзиторні зміни на ЕКГ - спокою).

2.3.3. Рання постінфарктна стенокардія (з 3 до 28 діб).

3. Гострий інфаркт міокарда. Діагноз встановлюють із зазначенням дати виникнення (до 28 діб), локалізації (передня стінка, передньоверхівковий, передньобоковий, передньо-септальний, діафрагмальний, нижньобоковий, нижньозадній, нижньобазальний, верхівковобоковий, базальнолатеральний, верхньобоковий, боковий, задній, задньобазальний, задньобоковий, задньосептальний, септальний, правого шлуночка), рецидивуючий (від 3 до 28 діб), первинний, повторний (вказувати розміри і локалізацію не обов'язково, якщо виникають труднощі в ЕКГ- діагностиці).

3.1. Гострий інфаркт міокарда з наявністю зубця Q (трансмуральний, великовогнищевий).

3.2. Гострий інфаркт міокарда без зубця Q (дрібновогнищевий).

3.3. Гострий субендокардіальний інфаркт міокарда.

3.4. Гострий інфаркт міокарда (невизначений).

3.5. Рецидивуючий інфаркт міокарда (від 3 до 28 діб).

3.6. Повторний інфаркт міокарда (після 28 діб).

3.7. Гостра коронарна недостатність. Діагноз проміжний - елевація або депресія сегмента ST, що відображає гостру ішемію до розвитку ознак некрозу міокарда або раптової коронарної смерті.

Деякі ускладнення гострого інфаркту міокарда вказуються за часом їх виникнення:

- гостра серцева недостатність (класиф. за Kilip I-IV);

- порушення серцевого ритму та провідності;

- розрив серця зовнішній (з гемоперикардитом, без гемоперикардиту і внутрішній (дефект міжпередсердної перетинки, дефект міжшлуночкової перетинки, розрив сухожильної хорди, розрив папілярного м'язу.

- тромбоемболії різної локалізації;

- тромбоутворення в порожнинах серця;

- гостра аневризма серця;

- синдром Дресслера;

- постінфарктна стенокардія (від 72 годин після розвитку ІМ до 28 діб).

4. Кардіосклероз

4.1. Вогнищевий кардіосклероз.

4.1.1. Постінфарктний кардіосклероз із зазначенням форми та стадії серцевої недостатності, характеру порушення ритму і провідності, кількості перенесених інфарктів, їх локалізації та часу виникнення).

Аневризма серця хронічна.

4.1.2. Вогнищевий кардіосклероз, без вказівки на перенесений ІМ.

4.2. Дифузний кардіосклероз (із вказівкою на стадію серцевої недостатності, порушення ритму і провідності).

5. Безбольова форма ІХС.

Лабораторні дослідження при ІХС:

- ліпідограма (холестерин, бета-ліпопротеїди, тригліцериди).

- індекс атерогенності;

- глюкоза крові;

- загальний аналіз крові та сечі;

Додаткові:

- аналіз сечі за Зимницьким,

- коагулограма,

- креатинін крові.

Інструментальна діагностика ІХС.

1. ЕКГ.
2. Електрокардіографія з фізичним навантаженням;
3. Велоергометрія (рис. 3);
4. Холтерівське добове моніторування електрокардіографії і артеріального тиску.
5. Ехокардіоскопія (УЗД).
6. Радіоізотопна сцинциграфія міокарда.
7. Позитронна емісійна томографія міокарда.
8. Магніторезонансна томографія.
9. Комп’ютерна томографія.
10. Коронарографія.

Коронарографія— рентгенологічний метод дослідження вінцевих артерій серця, який є «золотим стандартом» в діагностиці ІХС та інших захворювань серця. Метод застосовується для визначення ступеня і характеру коронаросклерозу, що має значення для вибору тактики лікування (показання до аортокоронарного шунтування і ангіопластики) і оцінки прогнозу а також для діагностики вад розвитку вінцевих судин серця. Основні противопокази такі ж, що і при інших видах ангіографій; специальними протипоказами є тяжкі порушення скоротливої функції лівого шлуночка і виражена серцева недостатність, загрожуючи життю порушення ритму серця, підозра (по даних функціональних тестів) на високу ступінь стенозування стовбуру лівої вінцевої артерії.

Коронарографію проводить специалізована бригада в спеціально оснащеному, в т.ч. дефібрилятором і іншою реанімаційною апаратурою, ангіографічному кабінеті (рис.5).

Процедура є малотравматичною – хворий знаходиться у свідомості.

Перед коронарографією відміняють лікарські препарати, особливо b-адреноблокатори. Найчастіше користуються методиками Джадкінса і Соунса. При методиці Джадкінса застосовують спеціальні катетери окремо для правої і лівої вінцевих артерій. Після проведення місцевої анестезії катетер вводять через стегнову артерію і верхню частину аорти в просвіт коронарних артерій. При методиці Соунса катетеризується плечова артерія в ділянці ліктьової ямки одним спеціальним катетером послідовно праву і ліву вінцеві артерії. Після введення катетера в артеріальне русло одномоментно вводять 5000 ОД гепарину. В ліву вінцеву артерію ренгеноконтрастну речовину (кардіотраст, ангіотраст, омніпак) вводять в кількості 4-6 мл зі швидкістю 4 мл/с, в праву – 3-4 мл зі швидкістю 3 мл/с. Процес фіксується за допомогою спеціальної установки – ангіографа. Результат виводиться як на монітор, так і заноситься в цифровий архів (рис.6).

При аналізі коронарограм враховують тип коронарного кровопостачання, особливості зони кровопостачання враженої артерії. Визначають сумарний гемодинамічний ефект стенозу вінцевих артерій. Оцінюють також коллатеральний кровообіг в системі враженої артерії і міжсистемні колатеральні зв’язки.

Можливі ускладнення:

- кровотеча в місці пункції

- порушення ритму серця

- алергічна реакція на контраст

- тромбоз коронарної артерії

- гостра дисекція інтіми артерії

- развиток інфаркту міокарда

- ускладнення частіше спостерігаються у хворих з вираженою серцевою недостатністю, артеріальною гіпертензією, нестабільною стенокардією, при аритміях.

Читайте також:

1. Аналогія як умовивід
2. Бази даних як засіб зберігання й обробки інформації
3. Блок 4. Умови та охорона праці.
4. Блок перевірки умови
5. Будова серця і судин
6. Будова стінок серця
7. БУДОВА ТА УМОВИ ФОРМУВАННЯ ШАРУВАТИХ ТОВЩ
8. Буфер обміну — це тимчасове місце зберігання інформації, яку було скопійовано або переміщено з одного місця з метою використання в іншому.
9. Виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів
10. Види аудиторських висновків та умови їх надання
11. Види і типи організаційних структур та умови їх ефективного застосування
12. Види й типи організаційних структур та умови їх ефективного застосування

Переглядів: 907