Основним завданням макроекономічного регулювання є - підтримка повної зайнятості при стабільності рівня цін.
Антиінфляційна політика має два види: адаптивна політика(політика градуювання); активна політика(шокова терапія).
Адаптивна антиінфляційна політика проявляється у пристосуванні до умов інфляції, у пом'якшенні її негативних наслідків, поступовому зниженні темпів зростання грошової маси.
Адаптивна антиінфляційна політика дає позитивні результати за умови, що темпи приросту грошової маси та рівня цін не перевищують 20-30% на рік.
Основні заходи адаптивної політики:
1) Стабілізація інфляційних очікувань.
2) Поступове обмеження грошової пропозиції.
3) Індексація грошових доходів населення.
4) Застосування політики «цін та доходів»(уряд або заморожує ціни і номінальні доходи, або «прив'язує» зростання рівня цін до зростання заробітної плати, а зростання заробітної плати - до підвищення продуктивності праці. Політика цін і доходів може бути ефективною, якщо вона пролонгована у часі, але це створює небезпеку перетворення відкритої інфляції на приховану.
5) Укладання договорів з підприємцями та профспілками про темпи зростання цін та заробітної плати.
Активна антиінфляційна політика (шокова терапія) - базується на різкому скороченні темпів зростання грошової маси, особливо прийнятна в умовах гіперінфляції).
Основні заходи активної антиінфляційної політики:
1) Заходи загального характеру:
̶ контроль за грошовою масою;
̶ заборона емісійного фінансування Державного бюджету;
̶ проведення грошової реформи конфіскаційного типу;
̶ стабілізація інфляційних очікувань;
̶ структурна перебудова;
̶ регулювання валютного курсу;
̶ підвищення ступеня товарності економіки;
̶ приватизація;
̶ засоби збільшення норми заощаджень та зменшення їхньої ліквідності.
2) Заходи, спрямовані проти інфляції попиту:
̶ зменшення державних витрат;
̶ збільшення податків;
̶ скорочення дефіциту Державного бюджету;
̶ стабілізація валютного курсу.
3) Заходи, спрямовані проти інфляції витрат:
̶ стримування зростання факторних доходів та цін;
̶ зниження податків на бізнес та прибуткового податку в рамках «економіки пропозиції» (уряд повинен проводити такі заходи, які сприяють зсуву довгострокової кривої сукупної пропозиції вправо без її руху вгору.