Макроекономічна політика за фіксованого валютного курсу

Фіскальна політика. Припустимо, що держава застосувала фіскальну експансію. Наслідки такої політики демонструє графік, наведений на рис. 11.8. Як і в умовах плаваючого курсоутворення, приріст автономних витрат мультиплікативно збільшує дохід, який через відповідний передатний механізм породжує необхідність зростання курсу національної валюти. Про це свідчить переміщення кривої IS вправо (IS₁ ® IS₂). Але в умовах фіксованого курсоутворення валютний курс не може зрости, оскільки центральний банк зобов’язаний його підтримувати на незмінному рівні. Цього він може досягти за рахунок валютних інтервенцій, тобто купівельних операцій на валютному ринку, спрямованих на адекватне збільшення пропозиції національної валюти до рівня зростання попиту.

Рис. 11.8. Стимулювальна фіскальна або торговельна політика за фіксованого курсоутворення

Рис. 11.9. Стимулювальна монетарна політика за фіксованого курсоутворення

Наслідком таких операцій є збільшення пропозиції на ринку грошей. Тому на рис. 11.8 крива LM переміщується вправо (LM₁ ® LM₂), що нейтралізує тенденцію валютного курсу до зростання. Отже, центральний банк, підтримуючи валютний курс на незмінному рівні, водночас протидіє виникненню ефекту витіснення чистого експорту, що робить фіскальну експансію максимально ефективною.

Монетарна політика. Нехай центральний банк прийняв рішення застосувати стимулювальну політику за рахунок купівлі ОВДП. На рис. 11.9 наведено графічну інтерпретацію наслідків такої політики. Як бачимо, крива LM, незважаючи на застосування монетарної експансії, не змінює місце свого розташування. Це пояснюється дією двох протилежних сил.

З одного боку, збільшення пропозиції грошей центральним банком через відповідний передатний механізм (зниження внутрішньої процентної ставки ® відплив капіталу ® збільшення пропозиції національної валюти) викличе необхідність зниження курсу національної валюти. За таких умов крива LM матиме тенденцію до переміщення вправо. З іншого боку, центральний банк зобов’язаний протидіяти зниженню валютного курсу. Для цього він буде змушений скоротити пропозицію національної валюти за рахунок продажу іноземної валюти (купівлі національної валюти). Це нейтралізує рух кривої LM вправо і тенденцію валютного курсу до зниження. Отже, внаслідок купівлі ОВДП центральний банк намагався збільшити пропозицію грошей, а в результаті вимушеного продажу валютних резервів він на таку саму величину зменшив пропозицію грошей. Це свідчить про те, що в даних умовах монетарна політика є неефективною.

Торговельна політика. Припустимо, що уряд із метою збільшення чистого експорту запровадив обмеження на імпорт (імпортне мито або квоти). За таких умов крива IS на рис 11.8 переміститься вправо (IS₁ ® IS₂), а валютний курс матиме тенденцію до зростання. Для нейтралізації цієї тенденції та утримання валютного курсу на фіксованому рівні центральний банк збільшить пропозицію національної валюти, що перемістить криву LM вправо (LM₁ ® LM₂). Такий захід центрального банку унеможливить виникнення ефекту витіснення чистого експорту, як це мало місце за режиму плаваючого курсоутворення. Тому уряд досягає своєї мети: обмеження імпорту збільшує чистий експорт і забезпечує приріст доходу (Y₁ ® Y₂). Отже, в умовах фіксованого курсоутворення стимулювальна торговельна політика є ефективною. Це пояснюється тим, що збільшення чистого експорту, яке досягається за рахунок обмеження імпорту, не супроводжується скороченням чистого експорту, оскільки валютний курс зберігається на фіксованому рівні.

Покажемо результати стимулювального впливу держави за фіскальної, монетарної та торговельної політики за того чи іншого режиму валютного курсу (табл. 11.2).

Таблиця 11.2

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Макроекономічна політика за плаваючого валютного курсу	\|	Наслідки макроекономічної політики у малій відкритій економіці

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.