Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Господарські зобов’язання та їх види: загальна характеристика

Господарськими зобов’язаннями в загальному розумінні визнаються взаємовідносини суб’єктів господарювання та інших учасників економічного обігу (товарообміну), які урегульовані нормами зобов’язального права.

Термін зобов’язання – передусім понятійна категорія цивільного права. Однак особливості господарської діяльності та її правового регулювання дозволяють окремо виділяти саме господарські зобов’язання, оскільки учасни­ки відповідних відносин, крім звичної координації своїх дій, мають зважати на субординацію – необхідність формувати свою волю в межах, установлених державою та законами України. Зобов’язання перетворюється з цивільно-правових майнових правовідносин у правовідносини майново-управлінські, тобто такі, що регульовані нормами господарського законодавства.

Господарське зобов’язання – це одна з головних передумов для здійснення господарської діяльності, оскільки в їхніх межах реалізується господарська компетенція суб’єктів господарювання та процес обігу резуль­татів господарської діяльності (вироблених товарів, наслідків виконаних робіт та наданих послуг) зі сфери виробництва у сферу розподілу та обміну, а через неї – у сферу споживання. У формі господарських зобов’язань здійснюються також і організаційно-господарські дії суб’єктів господарювання. Інакше кажучи, господарське зобов’язання – це певні правовідносини, через які один суб’єкт (зобов’язана сторона, зокрема боржник) зобов’язаний чинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від вчинення певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, зокрема кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання покладеного на неї обов’язку.

Ознаками господарського зобов’язання є:

– особливий суб’єктний склад учасників господарського зобов’язання. Господарське зобов’язання виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання. Суб’єкти господар­ського зобов’язання – це зобов’язана та управнена сторони, тобто суб’єкти господарських правовідносин, а не тільки боржник і кредитор, що традиційно характерно для цивільно-правових зобов’язань;

– особлива сфера суспільних відносин, тобто відносини, які виникають у процесі здійснення суспільно-корисної діяльності в сфері виробництва та спрямовані на регулювання виготовлення та реалізації продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність;

– особливі підстави виникнення. Господарські зобов’язання виникають лише з підстав, які передбачені ГК України та інших законодавчих актів, що стосуються регулювання здійснення господарської діяльності.

Видами господарських зобов’язань є:

– майново-господарські зобов’язання – це цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються положеннями ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Суб’єктами майново-господарських зобов’язань можуть бути суб’єкти господарювання та не господарюючі суб’єкти (юридичні особи, а також органи державної влади, органи місцевого самоврядування, які наділені господарською компетенцією). Зобов’язання майнового характеру, що виникають між суб’єктами господарювання та негосподарюючими суб’єктами – громадянами, не належать до господарських зобов’язань і регулюються іншими актами законодавства;

– організаційно-господарські зобов’язання – це господарські зобов’язання, що виникають у процесі управління господарською діяльністю між суб’єктом господарювання та суб’єктом організаційно-господарських повноважень, в силу яких зобов’язана сторона повинна здійснити на користь другої сторони певну управлінсько-господарську (організаційну) дію або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Вони можуть виникати з договору та набувати форми договору. Наприклад, засновницький договір про створення об’єднання підприємств, в якому визначаються взаємовідносини між учасниками об’єднання та органом управління об’єднання, а також між суб’єктом господарювання та власником, який є засновником цього суб’єкта, або органом державної влади, органом місцевого самоврядування, наділеним господарською компетенцією щодо цього суб’єкта; між суб’єктами господарювання, у разі якщо один з них є щодо іншого дочірнім підприємством та в інших випадках, які прямо передбачені в ГК України та інших законодавчих актах, що регулюють господарські правовідносини;

– соціально-комунальні зобов’язання суб’єктів господарювання – це зобов’язання суб’єктів господарювання у соціально-побутовій сфері (докладно у питанні про соціальну діяльність підприємства). Головними серед них є обов’язок суб’єктів господарювання створювати спеціальні робочі місця для осіб з обмеженою працездатністю та організовувати їх професійну підготовку, а також брати на себе зобов’язання про надання господарської допомоги у вирішенні питань соціального розвитку населених пунктів за своїм місце­знаходженням, у будівництві й утриманні соціально-культурних об’єктів та об’єктів комунального господарства і побутового обслуговування населення, подавати іншу господарську допомогу з метою розв’язання місцевих проблем тощо.

 



Читайте також:

  1. I. Загальна характеристика політичної та правової думки античної Греції.
  2. II. ВИРОБНИЧА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОФЕСІЇ
  3. II. Морфофункціональна характеристика відділів головного мозку
  4. IV. Загальна оцінка діяльності вчителя
  5. IV. Загальна схема поточного і підсумкового контролю та оцінювання знань студентів
  6. Ni - загальна кількість періодів, протягом яких діє процентна ставка ri.
  7. Аварії на хімічно-небезпечних об’єктах та характеристика зон хімічного зараження.
  8. Автобіографія. Резюме. Характеристика. Рекомендаційний лист
  9. Автокореляційна характеристика системи
  10. Адміністративно-господарські санкції
  11. Адміністративно-господарські санкції
  12. Алгоритмічна конструкція повторення та її різновиди: безумовні цикли, цикли з після умовою та з передумовою.




Переглядів: 1079

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Господарське право: поняття, предмет і методи регулювання | РОЗДІЛ 6. ГОСПОДАРСЬКИЙ ПРОЦЕС

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.