Вплив автономної нервової системи на функції різних органів

У більшості органів, що іннервуються автономною нервовою системою, подразнення симпатичних і парасимпатичних волокон викликав протилежний ефект.

Так, збудження блукаючого нерва зумовлює зменшення частоти і сили серцевих скорочень, а подразнення симпатичного нерва, навпаки, збільшує їх. Парасимпатичні впливи спричинюють розширення судин язика, слинних залоз, статевих органів, симпатичні – звуження цих судин, парасимпатичні нерви звужують зіниці, симпатичні – розширюють, парасимпатичні звужують бронхи, симпатичні – розширюють, блукаючий нерв стимулює роботу шлункових залоз, симпатичний – гальмує, парасимпатичні нерви викликають розслаблення сфінктерів сечового міхура і скорочення його м'язової оболонки, симпатичні – скорочення сфінктера і розслаблення м'язів тощо.

Ці факти дозволили висунути гіпотезу про антагонізм симпатичного і парасимпатичного відділів автономної нервової системи. Згідно з нею, обидва відділи керують функціями органів, діючи у протилежних напрямах. У нормі за наявності в обох системах центрів, що керують функціями органів, спостерігається динамічний баланс між цими відділами.

Але за умови регулювання функцій низки органів між двома відділами автономної нервової системи існує не тільки антагонізм, але й синергізм. Підвищення тонусу одного з відділів неминуче викликає процеси, що спричиняють підвищення тонусу іншого. Наприклад, секреція слини викликається як симпатичними, так і парасимпатичними нервами (однак склад слини різний). Необхідно також ураховувати те, що низка органів і тканин не мають парасимпатичної іннервації, а забезпечені тільки волокнами симпатичної нервової системи. Тому взаємовідносини двох відділів автономної нервової системи не можуть бути виражені поняттями "антагонізм" і "синергізм". Кожен з них виконує свою власну функцію в організмі.

Парасимпатичний відділ автономної нервової системи – це система фактичного регулювання фізіологічних процесів у даний конкретний момент часу, що забезпечує гомеостаз. На відміну від цього, симпатичний відділ – система захисту, система мобілізації резервів, яка необхідна для активної взаємодії організму із середовищем. Таке мобілізування вимагає залучення у реакцію багатьох органів і структур. Дуже важливим при цьому є те, що такий генералізований вплив симпатичної нервової системи майже на всі структури організму підтримується ще й викидом у кров адреналіну з хромафінної тканини надниркових залоз. Насправді цей відділ ендокринної системи є своєрідною еферентною частиною симпатичного рефлексу. Сюди надходять прегангліонарні волокна симпатичного нерва і викид адреналіну регулюється трансмітером, що виділяється з них – ацетилхоліном (табл. 2).

Симпатична нервова система виконує в організмі адаптаційно-трофічну функцію, регулюючи обмін речовин, трофіку та збудливість усіх органів і тканин тіла, забезпечує адаптацію організму до фактичних умов існування. Активуючи діяльність різних відділів мозку, вона мобілізує у них захисні реакції: процеси терморегулювання, імунні реакції, механізми згортання крові. Її збудження – неодмінна умова емоцій і початкова ланка запуску ланцюга гормональних реакцій, характерних для стресу.

На відміну від парасимпатичного відділу, який забезпечує підтримку гомеостазу, під час мобілізування організму симпатичною нервовою системою нерідко змінюються багато параметрів гомеостазу. Збудження симпатичної нервової системи призводить до підвищення артеріального тиску, перерозподілу крові, викиду в кров великих кількостей глюкози і жирних кислот, активування енергетичних процесів, пригнічення функцій травного тракту, сечоутворення. Завдання відновити і зберегти стабільність внутрішнього середовища за будь-яких розладів і змін, що спричинені активуванням симпатичного відділу, виконує парасимпатичний відділ. У такому разі діяльність двох відділів може проявлятися іноді антагоністично. Але це не означає, що функції органів і тканин керуються тільки антагоністичними впливами. Парасимпатичні нервові волокна в низці випадків можуть як стимулювати, так і гальмувати функцію регульованих ними органів, забезпечуючи всі процеси фактичного регулювання, що необхідні для збереження гомеостазу.

Таблиця 2

Ефекти впливу симпатичного та парасимпатичного відділів автономної нервової системи на ефекторні органи

Орган або процес	Розташування тіла постгангліонарного нейрона	Рецептор	Ефект
Симпатичний відділ	Парасимпатичний відділ	Симпатичного відділу	Парасимпатичного відділу	Симпатичного відділу	Парасимпатичного відділу
Райдужна оболонка	Верхній шийний ганглій, каротидне сплетення	Війчастий ганглій	α-АР	М-ХР	Розширення	Констрикція
Циліарний м'яз	Верхній шийний ганглій, каротидне сплетення	Війчастий ганглій	α-АР	М-ХР	Розслаблення	Скорочення
Бронхи	Нижній шийний та вузли пограничного симпатичного стовбура	Ганглії легеневого та бронхіального сплетення	β₂-АР, α-АР	М-ХР	Розслаблення	Скорочення
Серцевий м'яз	Нижній шийний та грудний ганглії	Внутрішньосерцеві ганглії	β₂-АР β₁-АР β₁-АР β₁-АР, α-АР	М-ХР М-ХР М-ХР М-ХР	Підвищення автоматії Підвищення провідності Підвищення збудливості Підвищення сили скорочень	Зниження автоматії Зниження провідності, зменшення збудливості Зменшення сили скорочень Посилення метаболізму
Стравохід	Торакальний ганглій	Ганглії міжм'язового та підслизового сплетення	α-АР	М-ХР	Розслаблення	Скорочення
Кардіальний та пілоричний сфінктери шлунка	Сонячний та верхній брижі	Шлункові ганглії міжм'язового та підслизового сплетення	α₁-АР	М-ХР	Скорочення	Розслаблення
Шлунок, тонка та товста кишки	Сонячний та верхній ганглії брижі	Шлункові ганглії міжм'язового та підслизового сплетення	β₁-АР, α₂-АР	М₁, М₂, М₃-ХР	Зниження тонусу та перистальтики	Активація моторики
Нижня частина товстої кишки	Поперековий ганглій та нижній ганглій брижі	Ганглії міжм'язового та підслизового сплетення	β-АР	М₃-ХР	Розслаблення	Скорочення
Анальний сфінктер	Поперековий ганглій та нижній ганглій брижі	Ганглії міжм'язового та підслизового сплетення	α-АР	М-ХР	Скорочення	Розслаблення
Детрузор сечового міхура та сечоводи	Поперековий ганглій та нижній ганглій брижі	Ганглії сечового міхура	β₂-АР	М-ХР	Розслаблення	Скорочення
Матка (не вагітна)	Поперековий ганглій та нижній ганглій брижі	Ганглії міхурового сплетення	β₂-АР, α₁-АР		Розслаблення, стимуляція
Статеві органи (статевий член)	Попереково-сакральний та нижній ганглії брижі	Ганглії міхурового сплетення	α-АР		Еякуляція	Ерекція
Судини
Органи черевної порожнини та таза	Сонячний верхній та нижній ганглії брижі	Ганглії міжм'язового та підслизового сплетень	α-АР		Констрикція	Дилатація
Коронарні	Нижній шийний та грудний ганглії	Внутрішньо-серцеві ганглії	β-АР, α-АР		Дилатація, констрикція	Констрикція
Легеневі	Нижній шийний та грудний ганглії	Ганглії легеневого сплетення	β₂-AP		Констрикція
Статеві органи	Поперековий та нижній ганглії брижі	Ганглії міхурового сплетення	α-АР	М-ХР	Констрикція	Дилатація
Скелетні м'язи			α₂-АР, β₁-АР		Дилатація
Шкіра			α₁-АР		Констрикція
Залози
Підщелепна та під'язикова слинні залози	Верхній та середній шийні ганглії	Підщелепний ганглій	α-АР, β-АР	М-ХР	Стимуляція	Стимуляція
Привушна залоза	Верхній та середній шийні ганглії	Вушний ганглій	α-АР, β-АР	М-ХР	Стимуляція	Стимуляція
Шлункові парієтальні клітини	Сонячний та верхній ганглії брижі	Шлункові ганглії міжм'язового та підслизового сплетіння	β	М-ХР	Гальмування	Стимуляція
Головні клітини. Ендокринні клітини			β-АР	М₃-ХР М-ХР	Стимуляція	Стимуляція Стимуляція
Підшлункова залоза: секреція соку, інсуліну, глюкагону	Сонячний та верхній ганглії брижі	Внутрішньоорганні ганглії	β₂-АР	М-ХР α₂	Стимуляція стимуляція
Основний обмін				Стимуляція/	-
Згортання крові				Стимуляція/	-
Психічна діяльність				Стимуляція/	-

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Участь ретикулярної формації, мозочка і підкіркових ядер у регулюванні автономних функцій	\|	Ферменти, фарбники, бактерії гліцери, іони.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.018 сек.