Приклад імітаційної моделі

Сутність ідеї машинної імітації з’ясуємо на простому прикладі. Нехай обчислювальний центр має одну ЕОМ, що обслуговує користувачів за допомогою системи розподілених терміналів. Проміжки часу між послідовними надходженнями заявок на обслуговування є рівномірно розподіленою випадковою величиною, яка набуває значення від 1, 2,..., 10 хв з однаковою ймовірністю 0,1. Вважатимемо, що час обслуговування однієї заявки (час виконання замовлення) — це випадкова величина, що з однаковою ймовірністю набуває значень 1, 2, ..., 6 хв. Потрібно визначити середній час перебування заявки в обчислювальній системі (очікування в черзі і обслуговування) і відносний час (у відсотках) простою ЕОМ. Обмежимося випадком обслуговування 10 заявок.

Для моделювання системи потрібний штучний експеримент, що відбиває основні умови розглядуваної ситуації. Насамперед фізично реалізуємо випадкові величини: t — час між появами послідовних заявок на обслуговування і t — час обслуговування заявки, скориставшись «жеребкуванням».

Візьмемо 10 фішок із числами від 1 до 10, а також кубик, на гранях якого записано цифри від 1 до 6. Витягаючи навмання фішку з будь-якої посудини, реалізуємо величину t (реалізацією є число, записане на цій фіщці). Після цього фішку знову кладемо в посудину. Підкидаючи кубик, на верхній його грані читаємо число, що є реалізацію величини t.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Програмна реалізація імітаційних моделей	\|	І. Головні передпосилки (концептуальна модель)

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.002 сек.