Джерела інноваційних можливостей

Джерела інноваційних можливостей (за П. Друкером):

1) Несподівані події для фірми або галузі (несподіваний успіх, несподівана невдача, несподівана зовнішня подія).

Несподіваний успіх. Засновник компанії «Мак-Дональдс» Рей Крок на початку своєї кар'єри продавав міксери. Він зауважив, що один з його постійних замовників купував міксерів значно більше, ніж необхідно було для маленького містечка, де він жив. Виявилося, що цей клієнт винайшов бізнес швидкого приготування їжі. Р. Крок придбав винахід і зробив з нього величезне комерційне підприємство.

Так, винахід нейлону вважають результатом випадковості: один із асистентів компанії Dupon залишив у лабораторії на вихідні незагашений недочалок. Результат – полімеризація мономера й виявлення його нових властивостей. Однак у німецьких лабораторіях таке траплялося не раз ще за 10 років до того. Але щоразу німці викидали волокна, які одержували понад план, і починали досліди спочатку, нехтуючи отриманими результатами тільки тому, що такого експерименту не планували.

Несподівана зовнішня подія. Так, компанія «Мак-Дональдс» після того, як у Європі поширилися випадки коров'ячого сказу (а класичні гамбургери були із яловичини) і споживачі почали надавати перевагу пташиному м'ясу або вегетаріанській їжі, розробила нові страви із курячого м'яса, які успішно продавала.

2) Невідповідність реальності уявленням про неї.

Невідповідність уявлень, бажань фактичним економічним умовам у певній галузі. Наприклад, охорона здоров'я в Україні є безкоштовною, але її рівень не забезпечує отримання кваліфікованих медичних послуг. Результат – поява вузькоспеціалізованих платних клінік і приватного медичного обслуговування.

Невідповідність між уявними та дійсними цінностями й сподіваннями споживачів. Колись вважали, що незабезпечені люди не будуть купувати телевізори. Однак купували, оскільки вони їм необхідні для того, щоб долучитися до світу. М. Хрущов вважав, що автомобіль радянським людям не потрібен. Результат – небувалий розмах «чорного» ринку.

3) Інновація, викликана потребою технологічного процесу. Необхідність у таких інноваціях виникає у процесі роботи, яку доводиться виконувати. Американці кажуть: «Мати винаходу – необхідність», росіяни – «Голь на видумку хитра», українці – «Поки грім не вдарить, мужик не перехреститься». Внаслідок нововведень процес удосконалюється, замінюються його слабкі ланки, усуваються елементи, які погіршували якість роботи. Так, у 1909 р. американці підрахували, що за прогнозованих темпів телефонізації до 1930 р. телефоністками комутатора мають працювати всі працездатні жінки США. Так винайшли автоматичний комутатор.

4) Зміни в структурі галузі промисловості або ринку, не усвідомлені всіма.

До 1900 р. вважали, що автомобіль є іграшкою для багатих, тому має бути величним, дорогим, мати ознаки королівського автомобіля. Для управління ним і його обслуговування слід було пройти спеціальні курси (як у фірми «Роллс-Ройс»), тобто він не міг бути доступним для всіх. А Генрі Форд побачив, що ринкова структура змінюється і більшість американців хотіли б мати власний засіб пересування. Він сконструював автомобіль для масового споживача. Модель «Ті» коштувала на ринку 1/5 вартості найдешевшої на той час моделі автомобіля; її управління й технічне обслуговування були значно простішими.

5) Демографічні зміни.

Вони полягають у зміні вікової структури населення (за статтю, рівнем освіти, доходів тощо). Від них суттєво залежить, що купуватиметься, ким і в яких кількостях. Одяг і взуття для дітей і підлітків мають бути насамперед модними, яскравими й недорогими, оскільки розраховані на організм, що швидко росте і змінюється; для літніх людей – теплими, міцними, зручними.

6) Зміни у сприйняттях і значеннях.

Так, якщо у 60-ті роки XX ст. випускники шкіл Радянського Союзу, обираючи собі майбутню професію, думали про фізику й хімію, то сьогодні найпопулярніші професії – юристи й фінансисти, що спричинило виникнення великої кількості приватних навчальних закладів, де навчають цим професіям. Мережеві маркетингові фірми, пропонуючи приєднатись до мережі новим членам, апелюють до потреб успіху – «Працюючи з нами, станете успішними». Їх продавці позиціонують свій товар не як дешевий, а як елітний, доступний лише деяким (думай – успішним) людям. Однак ще зовсім недавно, запитуючи знайомих, як вони поживають, ми чули у відповідь: «Так собі, нічого, серединка-наполовинку», що аж ніяк не відповідає поняттю «успіх». Таку різницю в усвідомленні й сприйнятті важко пояснити, але якщо її помітити й використати – вона може дати інноваційну можливість.

7) Нові знання.

Для винаходів на основі нових знань, як правило, потрібна інтеграція знань з різних галузей. Зокрема, реалізація ідеї комп'ютера стала можливою завдяки:

– бінарній математичній теорії (XVII ст.);

– поєднанню цієї теорії з механічною лічильною машиною (перша половина XIX ст.);

– перфокарті (1890);

– електронній лампі (1906);

– символічній логіці, що дала змогу подавати логічні поняття у числовому вигляді (1913);

– основам програмування й зворотного зв'язку (Перша світова війна).

Отже, у 1918 р. вже були всі необхідні знання для розроблення комп'ютера, але перший комп'ютер з'явився лише в 1946 р.

Інновації на основі нових знань потребують ретельного аналізу досягнень суміжних галузей, а також чинників, що можуть вплинути на впровадження новинки. Це можуть бути не лише технічні знання, а й соціальні, економічні й навіть політичні умови.

Так, найдосконаліший нині великовантажний транспортний літак Ан-70, на який Український уряд покладав великі надії, не може пробити собі дорогу на європейський ринок через соціальні й політичні реалії, пов'язані з інтересами російських виробників.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Моніторинг інновацій як основа цілеспрямованого новаторства	\|	Розділ 12. КОМПЛЕКСНЕ ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ФІРМИ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.017 сек.