V. Антична спадщина в українській культурі (20 хв.)

Від VІІ-VІ ст. до н.е. упродовж тисячоліття – по ІV ст. н.е. – на південних землях України розвивались антична культура й мистецтво, тобто відбувалась так звана грецька колонізація – береги Чорного моря почали заселяти колоністи з материкової Греції. На побережжі Чорного та Азовського морів греки заснували цілу низку міст-держав: Тіру, Ольвію, Херсонес (околиці сучасного Севастополя), Пантікапей (сучасний Керч), Феодосію. Так постали центри грецької, а згодом римської цивілізації (тоді народи Європи ще перебували на стадії первісного ладу).

Ця колонізація відбувалась мирно й поступово, з великими проміжками часу між виникненнями полісів. І вздовж берегів Чорного й Азовського морів утворилась своєрідна зона античної державності, людність якої інтегрувалась з місцевими осілими та кочовими племенами.

Причини виникнення колоній полягали в перенаселенні Греції, нестачі земель для хліборобства, пошуках джерел сировини (металу, лісу, солі) та ринків збуту, у внутрішній соціально-політичній боротьбі.

Античні поліси привнесли в регіон античну цивілізацію з усіма її досягненнями, особливостями, рабовласницьким соціальним устроєм. У контактах зі світоглядно-релігійними уявленнями місцевих племен утворилось мистецтво, яке становило частину мистецтва античної Греції.

Створювану віками античну культуру поселенці поширили на нові території. У характері та розташуванні міст простежувалось чимало спільного із традиціями античного світу. Проте в ландшафтному розташуванні повторень не спостерігалося. Проявилось властиве грекам почуття гармонії й краси, яке вони втілили в архітектурні споруди, узгоджуючи їх із навколишнім краєвидом. Кожне з міст мало неповторний вигляд і захоплювало притаманною лише йому красою.

У містах впроваджувалося прямолінійне планування, коли вулиці перетиналися під прямим кутом. Упорядковувались бруковані вулиці та площі, водопровідні канали, канали для дощових вод. В архітектурі переважав місцевий стиль, що склався у взаємодії античних і скіфо-сарматських елементів.

Будматеріалом був місцевий вапняк, не дуже пластичний і гарний для скульптури, оскільки райони причорноморських міст не мали мармуру чи інших кращих порід каменю. Тому готову скульптуру, а згодом і мармур, довозили із Греції.

Незабаром більшість художніх виробів виготовлялась в містах, де панували традиції й працювали майстерні керамістів, мозаїстів, ювелірів, різьбярів по дереву. Були свої скульптори й живописці.

В І ст. н.е. Північне Причорномор'я підпало під вплив Римської імперії. З ІІІ ст. н.е. внаслідок нападів кочівників (готи, гуни та інш.) розпочався занепад міст, які переважно по-варварськи руйнували.

Грецькі міста виконали свою культурну місію, яка сприяла цивілізаційному процесові, що згодом відгукнулося в слов'ян після прийняття християнства у вигляді розквіту архітектури та живопису.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ІV. Кочова та осіла культури: кімерійці, скіфи, сармати (20 хв)	\|	VІ. Світосприйняття первісної людини (20 хв.)

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.016 сек.