МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Сутність та основні функції розподільної логістики на підприємствіІнтегрований погляд на систему розподілу отримав розвиток у 60-х –на початку 70-х років минулого століття. У цей період прийшло розуміння того, що об’єднання різних функцій, які належать до розподілу виготовленого продукту, в єдину систему керування, міститиме у собі великий резерв підвищення ефективності. Результатом інтегрованого підходу до реалізації різних функцій розподілу стало введення розподілу до структур функціонального керівництва підприємств. Як організація процесу збуту зі всією багатогранністю, логістика розподілу була покликана стати органічною частиною всієї системи виробництва, спрямованого на задоволення різних потреб споживачів. На початку 80-х років ніхто із спеціалістів не сумнівався у тому, що основний шлях становлення логістики – не зосередження уваги на розвитку кожного окремого елемента логістичного ланцюга, а вдосконалення всієї системи в цілому та, головним чином, зв’язків у межах загального ланцюга, посилення взаємодії та взаємного впливу її ланок. Ринок зміщує підприємницькі акценти, а разом із цим й затрати товаровиробників, з проблем виробничо-технічного характеру на проблеми збуту. Цю закономірність ринкової економіки достатньо чітко визначив П. Драккер: “Збут завжди є одним із головних центрів витрат і як такий, як правило, знаходиться в напівзанедбаному стані. Однією з причин такого становища є те, що витрати на збут розподіляються на весь економічний процес. Ще одна із причин полягає у тому, що ці витрати швидше сховані, ніж подані зведеними у сукупності, як витрати при здійсненні важливої економічної діяльності. Переміщення товарів та їх складування є компонентами тієї ж збутової діяльності”. Розподільна (або збутова) логістика – невід’ємна частина загальної логістичної системи, яка забезпечує найефективнішу організацію розподілу виготовленої продукції, охоплюючи весь ланцюг системи розподілу: транспортування, складування, упакування та ін. Ніщо так не переконує товаровиробників у важливості збуту, як постійне зростання витрат на цей вид діяльності. Збутова діяльність – це не лише продаж готової продукції, але й орієнтація виробництва на задоволення платоспроможного попиту покупців та активна робота на ринку з підтримки та формування попиту на продукцію підприємства, організації ефективних каналів розподілу та товаропросування. Успіх логістичного моделювання збутової орієнтації виробництва зумовлений перевагами логістичного підходу до організації збуту порівняно із традиційним. На думку багатьох вчених-логістів, переваги логістичного підходу виявляються в тому, що логістика повною мірою “працює” перш за все на споживача, успіхи логістики пов’язані із її застосуванням у високо розвиненій ринковій економіці, де товарність досягла свого найвищого рівня. Об’єктивна необхідність логістики як нової науки виникла в зв’язку із закономірним розвитком ринкової економіки розвинених країн, перш за все її переходом від локальних господарських систем до інтегрованих структур, які об’єднують у рамках єдиних логістичних систем функції постачання, виробництва, транспорту, розподілу та ринку на основі потужної виробничої інфраструктури, на противагу старим методам та формам керування спеціалізованими господарськими системами або окремими функціями та ділянками внутрішньогосподарських систем. Логістика дозволяє здійснювати скоординоване керування матеріальними та інформаційними потоками, забезпечуючи їх синхронність і високі кінцеві результати діяльності всіх учасників товаропросування. Із зазначеного вище можна зробити два висновки: • логістичний підхід до організації збутової діяльності відкриває нові можливості для всіх учасників товарного обміну – товаровиробників, споживачів, комерційних посередників; • з метою повного використання потенціалу логістики потрібно створити матеріально-речові, організаційно-економічні, інформаційно-технічні умови використання логістичних моделей та методів. Поняття розподілу в контексті комерційної діяльності, включаючи і збутову її складову, має два суттєвих значення. 1. Узгоджене, або систематичне, розміщення та поставка товарів. 2. Весь комплекс операцій, які здійснюються з метою поставки товарів і послуг у розпорядження споживачів. М.Є.Залманова однією із перших у економічній літературі окреслила межі розподілу, запропонувавши поняття розподілу розуміти як: 1) упакування продукції; 2) експедиційне обслуговування; 3) керування збутом; 4) збереження на складі готової продукції постачальника; 5) складське господарство для готової продукції; 6) транспортування продукції до складу споживача; 7) транспортне господарство для перевезення готової продукції. Тому до головних функцій розподілу належать: 1) визначення споживчого попиту та організація його задоволення; 2) нагромадження, сортування та розміщення запасів готової продукції; 3) встановлення господарських відносин щодо поставки товарів та здійснення послуг споживачам; 4) вибір раціональних форм товаропросування та організація торгівлі; Розрізняють комерційний, канальний та фізичний розподіл. Комерційний розподіл охоплює функції планування, аналізу, контролю та регулювання збуту, тобто керування збутовою діяльністю у вузькому змісті цього слова. Сутність канального розподілу пояснює Ф.Котлер, формулюючи категорію “канал розподілу”. Канал розподілу – це сукупність фірм та окремих осіб, які беруть на себе або допомагають передати кому-небудь право власності на конкретний товар або послугу на їх шляху від виробника до споживача. Фізичний розподіл логістика розуміє традиційно як функції збереження, транспортування, складування, переробки та ін. Одне із ускладнень фізичного розподілу полягає в тому, що поставка організовується, як правило, за ініціативою виробничого підрозділу, в той час як обсяг замовлення встановлює споживач. До фізичного розподілу як складові елементи належать функції керування виробничими запасами, транспортування товарів, складування, операції навантаження-розвантаження та упакування. На ефективність загальної системи розподілу значною мірою впливає врахування взаємовпливу зазначених складових елементів. Синтезуючи поняття “логістика” та “розподіл”, визначимо категорію “розподільна логістика”. Розподільну логістику можна визначити як процес керування комерційним, канальним і фізичним розподілом готової продукції та послуг з метою задоволення попиту споживачів та отримання прибутку. Розподільна логістика будується на загальних логістичних принципах, визнаних закордонними та вітчизняними вченими: • координація всіх процесів товаропросування, починаючи від кінцевих операцій товаровиробника та закінчуючи сервісом споживача; • інтеграція всіх функцій керування процесами розподілу готової продукції та послуг, починаючи від визначення мети та закінчуючи контролем; • адаптація комерційного, канального та фізичного розподілу до вимог ринку та потреб споживача, які часто змінюються; • системність як керування розподілом в його цілісності та взаємозалежності всіх елементів збутової діяльності; • комплексність, тобто вирішення всієї сукупності проблем, пов’язаних із задоволенням платоспроможного попиту покупців; • оптимальність щодо елементів системи і режиму її функціонування; • раціональність як в організаційній структурі, так і в організації керування. Вивчення теорії та практики логістичного моделювання збутової діяльності дає нам підстави вважати, що головними завданнями розподільної логістики є: · максимальний прибуток підприємства при більш повному задоволенні попиту споживачів; · ефективне використання виробничого апарату підприємства за рахунок оптимального завантаження виробничих потужностей замовленнями споживачів; · раціональна поведінка на ринку із урахуванням його постійно змінної кон’юнктури. У цілісній стратегії розподільчої логістики виділяють два основних аспекти. У спрощеному вигляді їх можна подати так: по-перше, вивчення потреб ринку, чим саме і займається маркетинг, по-друге, способи та методи найбільш повного задоволення цих потреб шляхом більш ефективної організації транспортно-експедиційного обслуговування. Читайте також:
|
||||||||
|