• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Використання матеріальних ресурсів на місці проведення робіт.

4.1. Управління матеріально-технічними запасами.

Закупівлею і доставкою необхідних матеріалів і устаткування на місце проведення робіт проблема матеріально-технічного забезпечення проекту до кінця ще не вирішується. Існує цілий ряд проблем, що виникають після цього на самому місці проведення робіт, що впливають на загальний хід робіт з виконання проекту.

Це коло проблем вирішується в рамках методів, що розроблялися і перевірялися протягом тривалого часу й одержали назву «управління запасами».

Управління матеріально-технічними запасами впливає на вартість і план здійснення проекту.

До останнього часу проблема управління матеріально-технічними запасами на місці ведення робіт в основному зводилося до функцій приймання, складування, збереження і розподілу матеріалів.

Ця проблема не зв'язувалася з такими видами діяльності по забезпеченню запасів як вартісна оцінка матеріалів, визначення їхніх технічних характеристик, постачання, контроль за якістю, прискорення постачань, хоча начебто б очевидно, що управління матеріально-технічними запасами зв'язано з усіма перерахованими видами діяльності через необхідність визначення кількості, якості і часу постачань матеріальних ресурсів.

Проблема забезпечення безперервності процесу матеріально-технічного забезпечення проекту зв'язана з ефективною координацією діяльності між замовником, проектувальником і підрядчиком.

Відсутність методів ефективного рішення цієї проблеми роками гальмувало розвиток будівельної індустрії, сприяло низької продуктивності праці і високому рівневі незатребуваних матеріалів. Сучасні організаційні форми управління проектами дозволяють успішно вирішувати ці питання.

Основним принципом, що забезпечує ефективне рішення цієї проблеми, є підхід, що розглядає процес закупівель і постачань устаткування в органічному зв'язку, у єдиній системі з процесом управління запасами на місці проведення робіт.

Сучасне управління матеріально-технічними запасами базується на принципі повної відповідальності керівників служб відділів матеріально-технічного постачання за долю проекту.

Основи такої системи були пророблені в результаті дослідження діяльності найбільш прогресивних замовників і підрядчиків.

Така система повинна реалізувати наступні основні функції:

— планування й організація закупівель;

— залучення постачальників;

— закупівлі;

— контроль і гарантії якості;

— здійснення зв'язку з постачальниками, доставка матеріалів і
устаткування;

— контроль матеріалів і устаткування на місці їхнього надходження;

— складування, приймання і розподіл.

4.2. Місцеві закупівлі

При плануванні матеріально-технічного забезпечення на місці проведення робіт необхідно враховувати наступні обставини.

Промислові вироби (будівельне устаткування, труби, прокат) звичайно закуповуються не постачальницькою структурою, а головною конторою фірми. Однак існує значна кількість матеріалів і послуг, що закуповуються безпосередньо на місці. Тому важливо заздалегідь визначити перелік матеріалів і місця закупівель їхній і відбити це в плані управління матеріалами.

При розробці плану управління матеріальними запасами на місці проробляються наступні питання:

— закупівля конкретних матеріалів;

— їхнє одержання і надійний захист на складі;

— надання інформації керівництву про одержання матеріалів для правильного планування робіт;

— контроль описів і своєчасна видача матеріалів робітникам;

— визначення наявного обсягу матеріалів з метою закупівлі
необхідних або реалізації зайвих.

Процедура закупівлі на місці повинна бути підготовлена заздалегідь і містити наступні пункти:

- підготовка й опублікування заявок;

- пророблення пропозицій, що надійшли;

- вибір фірм для висновку підрядів на постачання;

- підготовка замовлень на покупку;

- розсилання і перевірка виконання замовлень.
Складування

Важливою частиною планів матеріально-технічного забезпечення на місці проведення робіт є розмір і розташування місць складування і складських приміщень на будівництві, процедури прийому, контролю, інвентаризації і видачі матеріальних ресурсів.

Товарні склади можуть бути значних розмірів. Реальна площа складу залежить від наступних факторів:

— існуючих споруджень, що можуть використовуватися для складування;

— типів устаткування і матеріалів, що підлягають збереженню;

— необхідності збереження апаратури, ізоляційних матеріалів, дрібних коштовних матеріалів у приміщеннях;

— необхідності ізольованого збереження деяких матеріалів;

— наявності бункерів або стелажів для безпечного доступу до
матеріалів;

— наявності доступу до матеріалів для їхнього одержання і видачі.

Збереження на складах повинне передбачати консервацію устаткування до його передачі в монтаж. Консервація потрібно для наступних типів устаткування:

— обертових механізмів (насосів, компресорів, двигунів,
підшипників, запасних валів);

— електричного й електронного устаткування (електродвигунів, приладів, механізмів включення);

— оброблених поверхонь (фланців, клапанів).

Частина устаткування і матеріалів, таких як великі ємності, конструкційна сталь, більшість труб і т.п., не вимагають для збереження закритих приміщень. Однак для їхнього збереження і складування будуть потрібні великі ділянки на відкритому повітрі.

Приймання

Процедури по прийманню матеріалів і устаткування повинні включати:

- оформлення необхідних документів, опис надходження,
його кількості і дати приймання;

- проведення інспекцій по прийманню відповідно до плану
контролю якості;

- складання доповідних записок про застаріле, відсутнє
й ушкоджене устаткування.

- підготовку керівництву щоденних журналів обліку надходжень.

Порядок ведення обліку повинний чітко визначати місце збереження і кількість матеріалу кожного найменування. Порядок інвентаризації і порядок видачі повинні узгоджуватися між собою, щоб полегшити облік руху матеріалів.

Видача

Процедури видачі повинні включати:

— затвердження запиту на вилучення устаткування або матеріалів із запасів складу;

— призначення устаткування або матеріалів;

— перевірку використання (для промислових виробів).

У процесі управління запасами широко застосовуються комп'ютерні системи.

По своїх основних функціях комп'ютерні системи можуть бути розділені на двох категорій: бази даних і всеосяжні інтегровані системи, що враховують всі аспекти матеріально-технічного постачання.

Ефективна комп'ютерна система повинна відповідати наступним вимогам:

— бути адаптуємою до особливих умов проекту, включаючи його
тип, обсяг, графік робіт, якість і ціну (комерційні ринкові
системи часто не відповідають цим вимогам);

— забезпечувати необхідний рівень деталізації, для чого переважніше використовувати системи з критерієм «мінімакс».

У процесі управління матеріально-технічними запасами замовник і підрядчики звичайно використовують комп'ютерні програми по управлінню ресурсами, що одночасно зі складанням графіків робіт дозволяють формувати гістограм критичних ресурсів.

Це дає можливість підрахувати точну кількість робіт ресурсів, що вимагаються для виконання, і уникнути надлишку устаткування і робочої сили на будівельному майданчику в будь-який момент часу.

При визначенні вартості проекту особливо важливо знати кількість матеріалів і устаткування, необхідне для успішного завершення проекту. Використання програм бази даних і системи CAD дозволяє значно прискорити процес розрахунку і зробити його більш точним.

Після розрахунку необхідної кількості устаткування і матеріалів вступають у дію комп'ютерні програми закупівлі. У базі даних цих програм зберігаються значення цін на усі види устаткування і матеріалів.

Застосовуючи ці програми, можна визначити оптимальні місця закупівлі за низькими цінами з урахуванням вартості транспортування до місця будівництва.

Програми закупівлі контролюють кон'юнктуру цін на світовому ринку і простежують їхню зміну з метою надання точної інформації на момент висновку контракту.

Після вступу в силу контракту і початку робіт з його виконання комп'ютерна підтримка використовується при контролі витрат для їхнього порівняння з плановими витратами або передбачуваними витратами під час торгів.

Для управління матеріально-технічним постачанням використовується базовий комп'ютер, встановлений в офісі, мікрокомп'ютери, установлювані на місці робіт, іноді персональні комп'ютери.

Базовий комп'ютер повинен мати велику ємність пам'яті й обчислювальну потужність.

Мікрокомп'ютери, установлені на місці робіт, ефективні при безперервному їхньому використанні замовником або підрядчиком, особливо, якщо передбачено їхнє використання після завершення робіт із проекту.

Використання персональних комп'ютерів для управління матеріально-технічними запасами є проблематичним: до недавніх пір їхні експлуатаційні характеристики не відповідали вимогам такого управління, оскільки призначені для одного користувача. Однак їх можна ефективно використовувати в складі обчислювальних мереж. Крім того, сучасні персональні комп'ютери вже наближаються по своїх можливостях до ЕОМ середньої потужності (базовим комп'ютерам).

4.3. Метод «прискорення робіт» в управлінні матеріально-технічним забезпеченням проекту

Одним з підходів до управління матеріально-технічним забезпеченням проекту є принцип «прискорення робіт».

Метою такого «прискорення робіт» є забезпечення надходження устаткування і матеріалів для проекту в необхідний термін і у визначеній послідовності.

Системи прискорення робіт можуть варіюватися по складності: від використання для контролю за термінами виконання замовлень простого календаря до застосування для цих цілей складних комп'ютеризованих систем.

Основні сторони методу прискорення робіт з матеріально-технічного забезпечення проекту полягають у наступному.

Ядром в організації прискорення робіт є проектна група, а агенти, фахівці з контрактів, закупники, інспектори-контролери і транспортний персонал частиною спеціальних груп. Такий підхід характерний для дуже великих проектів, що вимагають великої кількості штатних працівників.

Істотну роль у реалізації принципу прискорення робіт грають посередники. У їхньому обов'язку входить визначення і здійснення необхідних заходів і дій за рішенням будь-яких постачальників, а також місцевої специфіки гарантують більш ефективну діяльність у порівнянні з роботою посланців з центра.

Прискорення робіт з районних підприємств починається після одержання завдання. Візити до постачальника плануються кожні два тижні.

До ключових факторів, які варто враховувати при видачі завдань на прискорення зональних робіт, відносяться:

— величина і складність замовлення;

— загальний графік виконання проекту;

— ступінь дефіцитності замовлення;

— досвід роботи з постачальником;

— досвід роботи з матеріалом, що поставляється;

— погодинний кошторис прискорення проектних робіт.

«Загальний графік виконання проекту» диктує терміни і визначає затримки по постачаннях вантажу.

Зональне прискорення робіт є чудовим джерелом інформації, необхідної для контролю виконання договору або для планування майбутніх замовлень.

Виконання робіт із прискорення супроводжується періодичним складанням звітів.

Звіти про прискорення робіт звичайно складаються з наступних частин (звітів):

— по зональному прискоренню;

— про стан устаткування і статистичні звіти;

— звіти по дефіцитних товарах;

— комп'ютеризовані звіти про стан робіт.

Звіти по зональному прискоренню звичайно готуються для представника проекту і представляються на розгляд протягом 24 годин після візиту.

Звіти про стан устаткування і статистичні звіти відбивають поточний стан всіх активних замовлень і подають інформацію про транспорт і перевезення.

Звіти по дефіцитних товарах готуються представником проекту, відбивають існуючі труднощі і пропонують коригувальні заходи щодо їх усуненню. У цих звітах утримується прогноз наступного прискорення робіт.

Комп'ютеризовані звіти про стан робіт використовуються для швидкої передачі користувачеві інформації і прогнозів. За допомогою мережі супутникового телезв'язку, що зв'язує проектну групу, місце робіт і відділи міжнародних закупівель, можна негайно одержати інформацію про нагальне положення справ. Найбільш складні системи дозволяють робити вибіркові звіти, виділяючи дані про дефіцит і особливі вироби з всього обсягу.

Останнім часом на практиці успішно застосовуються деякі нові організаційно-методичні принципи прискорення робіт:

— «посередник зі сполученням функцій», коли поєднуються
функції закупівлі і прискорення, що особливо вигідно для дорогих проектів;

— «мандрівний посередник» (аналогічно нашим «штовхачам»),
що дозволяє проводити детальний контроль виконання основних і
дефіцитних замовлень і дає можливість безперервного виконання
проектних робіт;

— «шеф-нагляд», коли представники фірми, що відповідає за
пускові роботи, знаходяться безпосередньо на робочих місцях при
технічних службах заводів-виготовлювачів, що дозволяє застосовувати знання кваліфікованих працівників для надання підтримки проекту в критичних ситуаціях.

Досвід показує, що успіх прискорення залежить великою мірою від трьох істотних моментів:

— забезпечення постачальника точними технічними умовами;

— виконання постачальником зобов'язань у частині встановлених
термінів виконання;

— переконаності постачальників у тім, що точне виконання ними
своїх зобов'язань є справою обопільного інтересу.

Читайте також:

1. B. Тип, структура, зміст уроку і методика його проведення.
2. II. Вимоги безпеки під час проведення практичних занять у кабінеті (лабораторії) біології загальноосвітнього навчального закладу
3. II. Організація і проведення спортивних походів
4. II. ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ТА ОЦІНКИ ПОТОЧНИХ ТА ПІДСУМКОВИХ ЗАНЯТЬ (ЗМІСТОВИХ МОДУЛІВ).
5. II. ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ТА ОЦІНКИ ПОТОЧНИХ ТА ПІДСУМКОВИХ ЗАНЯТЬ (ЗМІСТОВИХ МОДУЛІВ).
6. III. ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ РОЗРАХУНКІВ КУРСОВОЇ РОБОТИ
7. V. Робочий час і його використання
8. VI. Оформлення маршрутної документації на проведення туристичних походів та експедицій
9. VI. Проведення вступних екзаменів, фахових випробувань та творчих конкурсів
10. VI. Рекомендації щодо безпечного використання сільськогосподарської техніки при виконанні основних технологічних операцій у тваринництві
11. VII. Рекомендації щодо безпечного проведення ремонту та технічного огляду сільськогосподарської техніки
12. XIII. Використання амортизаційних відрахувань

Переглядів: 528