Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Поняття та класифікація фінансових ризиків

Тема 8. Фінансові та валютні ризики

 

 

Під інвестиціями слід розуміти вкладення коштів, що здійснюються з метою отримання доходу, прибутку. Звичайно, інвестиції поділяються на: 1) прямі – вкладення в реальні активи (виробництво), в управлінні яких беруть участь інвестори; 2) портфельні (фінансові) – вкладення в акції, облігації та інші ЦП, що дають право на отримання доходу від власності. Частина портфельних інвестицій – вкладення в акції підприємств різних галузей матеріального виробництва – іноді також розглядаються як прямі; 3) реальні – фінансові вкладення в землю, нерухомість, машини і обладнання, запасні частини тощо (разом із витратами оборотного капіталу); 4) проектні – кредити, що надаються реальному або потенційному власникові для реалізації прибуткового інноваційного проекту.

У ринковій економіці існують різні можливості для інвестиційних вкладень. При виборі юридичною чи фізичною особою напряму вкладення капіталу одним із головних критеріїв служить оцінка ризику. В цілому ризик у ділових операціях – це економічна категорія, що відображає ступінь успіху (невдачі) фірми в досягненні своїх цілей з урахуванням впливу контрольованих і неконтрольованих факторів. Операції з фінансовими інструментами завжди пов’язані з ризиком.

Фінансові ризики – це спекулятивні ризики. Інвестор, здійснюючи венчурне вкладення капіталу, заздалегідь знає, що для нього можливі лише два результати: прибуток або збиток. Особливістю фінансового ризику є ймовірність зазнати збитків у результаті проведення будь-яких операцій у фінансово-кредитній і біржовій сферах, здійснення операцій з фондовими цінними паперами, тобто ризику, який випливає з природи цих операцій, тому суть ризику полягає в імовірності настання або ненастання події з можливими негативними наслідками через обмеженість матеріальних і нематеріальних ресурсів.

У цілому фінансовий ризик як міру економічної або соціальної невизначеності можна охарактеризувати:

Ø за величиною – високий, середній і низький;

Ø за ступенем допустимості допустимий ризик, коли втрачається частина доходу; критичний (локальний) ризик, при якому повністю втрачаються доходи і виникає необхідність відшкодовувати втрати; катастрофічний ризик повної втрати майна;

Ø за об’єктами – ризик підприємця, підприємства, банку, страхової компанії, тобто окремих юридичних і фізичних осіб;

Ø за видом діяльності – ризик виробничої, посередницької, торговельної, тран­спор­тної, консалтингової, страхової, охоронної та іншої діяльності;

Ø за економічним змістом – чистий ризик як об’єктивна можливість зазнати збитків (нульового результату) і спекулятивний ризик як суб’єктивна можли­вість отримання позитивного або негативного результату певної діяльності;

Ø за характером – операційний, інфляційний, кредитний, процентний, валютний. Операційний ризик пов’язаний із по­милкою або неправильною організацією, неправильним вибо­ром методу проведення тієї чи іншої фінансової операції. До цього виду ризику відносять і можливі помилки менеджерів. Інфляційний ризик визначається ступенем точності прогнозу­вання інфляції та її впливу на результат фінансово-господарсь­кої діяльності. Кредитний ризик розгляда­єть­ся як ризик непогашення кредиту і несплати процентів за ним. Процентний ризик виникає у разі зміни процентних ставок за кредитними ресурсами, що надаються. Валютні ризики можливі у разі зміни курсів валют, а також політичної ситуації, коли курси валют незмінні, а можливості вільного обігу валют обмежені. Ці ризи­ки пов’язані з переоцінкою статей балансу закордон­них філій підприємств у національну валюту та при зворотних опера­ці­ях. Валютні ризики властиві кліринговим розрахункам і товарообмін­ним, бартер­ним операціям;

Ø за галузевою і територіальною ознакою – загально­економічний, галузевий, країни, регіональний тощо.

 

Виділяють такі основні види ризику:

Ø систематичний ризик, тобто ризик кризи фінансового ринку;

Ø несистематичний ризик, тобто ризик поєднання всіх видів ризику, пов’язаних із конкретними фінансовими інструментами;

Ø селективний ризик – ризик неправильного вибору цінних паперів для інвестування при формуванні портфеля;

Ø часовий ризик – ризик емісії, купівлі або продажу цінного паперу у невід­по­від­ний час, що тягне за собою втрати;

Ø ризик законодавчих змін (можуть змінитися умови емісії, вона може бути визнана недійсною і таке інше);

Ø ризик ліквідності – ризик, пов’язаний з можливістю втрат при реалізації цінного папера через зміну в оцінці його якості;

Ø інфляційний ризик – ризик того, що при високій інфляції доходи, які отримують інвестори за фінансовими інструмента­ми, знецінюються швид­ше, аніж зростають, інвестор зазнає ре­альних втрат.

Існує і багато інших видів ризику операцій із фінансовими інструментами. В Україні всі вони мають місце і породжуютьсянаявною в країні політичною та економ­міч­ною нестабільністю. Високий ступінь ризику не лише перешкоджає розвитку фінан­сового ринку, а й стимулює заощадження коштів населення і підприємств.

Систематичний ризик пов’язаний із загальною економічною і політичною ситуа­ці­єю в країні та світі, зростанням цін на ресурси, загальноринковим падінням цін на фінан­сові активи. До категорії систематичних ризиків належать: ризик зміни від­сот­кової ставки, ризик падіння загальноринкових цін і ризик інфляції. Ризик зміни відсоткової ставки набуває особливої ак­туальності в умовах інфляції. Ризик падіння загально­рин­ко­вих цін пов’язаний з одночасним падінням цін на всі цінні папери, що мають обіг на ринку. Цей ризик у першу чергу стосується операцій з акціями. Ступінь ризику різний для акцій різних емітентів. Ризик інфляції зумовлений зміною купі­вель­ної спро­можності грошей і призводить до того, що вкладення навіть у найбезпечніші цінні папери можуть завдати збитків. Цей вид ризику існує в усіх країнах, тобто інфляція – загальносвітова тенденція. Відрізняється лише її річний рівень у різних краї­нах. У розвинутих країнах вважається нормальним щорічний рівень інфляції у 3%.

Несистематичний ризик пов’язаний із фінансовим станом кон­кретного емітента цінних паперів. Його оцінка потребує пев­них зусиль як із боку посередників ринку фінансових активів, так і з боку інвесторів. До категорії несистематичних відносять ризик ліквідності, галузевий ризик.

Ризик ліквідності – ризик, пов’язаний із можливістю втрат при реалізації цінного папера через зміни оцінки його якості. Ризик ліквідності нині один із найпоширеніших в Україні. При­чиною цього є не лише загальне падіння ринку, а й реалістич­ніша оцінка того, що являє собою той чи інший емітент, ска­жімо біржа, де протягом біржового дня іноді укладалося лише декілька угод; фінансова або інвестиційна компанія, чий капі­тал зібраний для перекачування коштів або покриття збитків від "проїдання" статутних коштів у інших комерційних струк­турах, тощо.

Галузевий ризик – ризик, пов’язаний зі специфікою окре­мих галузей. З позиції цього виду ризику всі галузі можна класифікувати на: а) підвладні циклічним коливанням (галузі конструкційних матеріалів, виробництво обладнання тощо) та б) менш підвладні циклічним коливанням (виробництво товарів для населення та продовольчих товарів). Крім того, можливо класифікувати галузі на венчурні (ті, що виникають), "вмира­ючі", стабільно працюючі, швидко зростаючі молоді галузі, за­сновані на найпрогресивнішій технології (класифікація за ста­дією життєвого циклу, в якій перебуває галузь).

Галузеві ризики проявляються в змінах інвестиційної якості та курсової вартості цінних паперів та відповідних втратах інве­сторів, залежно від приналежності галузі до того чи іншого типу та правильності оцінки цього фактору з боку інвесторів.

Таким чином, фінансовий ризик в економічній діяльності – це об’єктивний фактор, зумовлений дією стохастичних причин і чинників, зокрема конфліктністю ситуації прий­нят­тя рішень, невизначеністю цілей і наслідків дій, відсутністю повної та об’єк­тивної інформації щодо процесів, які відбуваються тепер чи відбуватимуться в майбутньому.

Фактори, які стосуються фінансового ризику і впливають на його рівень, умовно можна поділити на дві групи: об’єктивні й суб’єктивні.

Об’єктивні фактори – це ті, що безпосередньо не залежать від дій керівництва підприємства (фірми), але повинні врахову­ватися при підготовці й прийнятті рішень, наприклад, інфляцій­ні процеси, дії конкурентів, політичні й економічні кризові яви­ща, екологічні вимоги, митні пільги, режим найбільшого спри­яння, можливість діяти у Віль­них економічних зонах, зміни в податковій політиці держави тощо.

Група суб’єктивних факторів характеризує саме підприєм­ство (фірму) та внут­ріш­ні умови його функціонування, зокрема виробничий потенціал, наявність високо­ква­лі­фі­ко­ваних праці­вників та управлінського персоналу, організацію діяльності фірми, наяв­ність кооперативних зв’язків, рівень технології тощо.

Причини, які зумовлюють необхідність виникнення ризикових фінансових рішень на підприємстві, бувають внутрішнього і зовнішнього походження.

Внутрішні причини породжуються здатністю працівників системи управління ризи­кувати підприємством (фірмою), невизначеністю управлінських рішень (ново­вве­день), органі­заційними неузгодженостями.

Зовнішні причини пов’язані з поведінкою контрагентів, впли­вом макро­еко­но­міч­них факторів, природно-кліматичними умо­вами та ринковою ситуацією.

З розвитком ринку змінюється ставлення інвесторів до різних цінних паперів. В Україні цінні папери стали порівняно новим фінансовим інструментом, який харак­те­ри­зу­ється підвищеним ризиком. Інтереси інвесторів на ринку, наприклад, корпора­тивних цінних паперів, головним чином зводяться до таких моментів: збереження і зростання капіталу; придбання цінних паперів, які за умовами обігу можуть заміняти кошти; доступ (шляхом придбання цінних паперів) до дефіцитних видів про­дукції, послуг, майнових і немайнових прав; розширення сфе­ри впливу і перерозподіл власності. В умовах ринкових від­носин виникає необхідність взаємного порівняння прибутку і ризику. Опти­маль­не поєднання цих категорій гарантуватиме ефективність вкладення капіталу. Якщо ефективність достат­ньо висока, то ризик вважається обґрунтованим.

 

 



Читайте також:

  1. II. Класифікація видатків та кредитування бюджету.
  2. II. Поняття соціального процесу.
  3. V. Класифікація і внесення поправок
  4. V. Класифікація рахунків
  5. V. Поняття та ознаки (характеристики) злочинності
  6. А. Структурно-функціональна класифікація нирок залежно від ступеню злиття окремих нирочок у компактний орган.
  7. А/. Поняття про судовий процес.
  8. Адміністративний проступок: поняття, ознаки, види.
  9. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
  10. Акти застосування юридичних норм: поняття, ознаки, види.
  11. Алгоритм розрахунку ризиків за загрозою відмова в обслуговуванні
  12. Амортизація як джерело фінансових ресурсів підприємств




Переглядів: 1370

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Елементарна ланка та її характеристики. З’єднання ланок. Структурні схеми і їх перетворення. | Методи оцінки ризику на фінансовому ринку

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.007 сек.