• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Ознаки класифікації і структуризації логістики

Розглядаючи економічний об’єкт як складну систему, доцільно мати повне достовірне уявлення про його структуру. Методологічною базою для формування уявлення визнається системний підхід, що грунтується на необхідності розгляду елементів системи як єдиного цілого, що має властивості, відсутні у складових його частин. Саме відмінності елементів системи та ефективність синергічних зв'язків створюють умови для інтеграції об'єкта в єдине ціле – систему.

Грунтуючись на визначенні системи як сукупності елементів, що перебувають у відповідних відносинах та зв’язках між собою і які утворюють певну цілісність, що забезпечує емерджентні властивості системи, можна виділити ряд характерних властивостей системи, зокрема логістичної, а саме:

· система завжди структуризується на відповідні елементи системи;

· елементи системи в конкретний момент часу певним чином впорядковані;

· така організація елементів системи визначає зміст відносин та зв'язків;

· система як цілісна організація елементів формує нові емерджентні властивості як властивості цілісної системи, що не є притаманні жодному із складових елементів, розглянутих окремо;

· логістична система характеризується, крім того наявністю та пріоритетом процесів матеріальних та інформаційних потоків.

Традиційно структура будь-якої економічної системи розглядається в трьох аспектах. По-перше, в аспекті механізму інтеграції властивостей ресурсів різних елементів економічної системи. І це формує господарську (виробничу) структуру підприємства – систему, елементами якої є виробничі підрозділи. По-друге, в аспекті механізму інтеграції процесів відображення розмаїття властивостей ресурсів у свідомості суб'єктів управління. І це формує інформаційну структуру підприємства-системи. По-третє, в аспекті механізму інтеграції процедур вироблення управлінських господарських рішень, і це формує адміністративну структуру. Зазначимо, що при структуризації економічних систем за різноманітними ознаками (аспектами), виділені при цьому елементи структури, переважно, не збігаються один з одним. Тому опис структури економічної системи слід подавати як сукупність усіх цих структур. Так, моделлю інформаційної структури може бути схема інформаційних потоків в економічній системі, а моделлю адміністративної структури – схема підлеглості посадових осіб, яка визначає спосіб реалізації в економічній системі відносин влади (розподіл прав, обов'язків, відповідальності та повноважень між елементами структури).

Подібний підхід дослідження структури економічного об’єкта поданий в [99, с. 24]:

Рис. 3.1. Економічна система об’єкту виготовлення

Джерело: [99, с. 24]

Відмінності, специфічні особливості характеристик структур економічної системи взаємозалежні одна від одної. Зміна однієї з них потребує відповідного адаптаційного перетворення інших структур, щоб забезпечити достатню працездатність системи загалом. З цією метою доцільно виділити із загальної проблематики в контексті предмета наших досліджень логістикоспроможність системи як властивість її логістичної структури формувати той чи інший рівень ефективності синергічних зв‘язків.

З огляду на це, враховуючи структуризовані характеристики економічного об’єкта, маючи на меті впровадження логістичної концепції в систему управління, доцільно ініціювати формування логістичної структури економічної системи за допомогою інтеграції чи дезінтеграції загального процесу просторово-часової трансформації матеріалів – від постачання через виготовлення до збуту. Логістична структура як четверта характеристика економічної системи може ідентифікуватися у формі логістичної системи.

Специфічна цілісність логістичної системи, на відміну від інших систем, полягає в її наскрізному всеохоплюючому характері на рівні із фінансами, персоналом тощо. Схематично зобразимо названу цілісність так:

Рис. 3.2. Наскрізний характер логістики

Отже, будь-який економічний об’єкт з ознаками системи може бути віднесений до класу логістичних систем за умови його функціонування на засадах концепції логістики. Тобто, не кожна економічна система може вважатися логістичною системою, але кожна економічна система може стати логістичною системою. У будь-якому випадку, чи то з метою її створення, чи з метою її дослідження необхідним стає отримання повної інформації щодо внутрішньої структури та зв’язків із середовищем функціонування. Інструментом цього розглядається класифікація, якщо мова йде про поділ (віднесення) цілісних систем до певних класів масштабу, ієрархії тощо, або структуризація, якщо здійснюється поділ цілісних систем на підсистеми (субсистеми) за певними ознаками з метою наступної інтеграції (агрегації). Поетапне впровадження логістичних концепцій переводить системи в ранг підсистем як результат чергового інтеграційного кроку. Водночас, мотиви оптимізації чи раціоналізації функціонування економічних об’єктів вимагають часто здійснення дезінтеграції (дезагрегації) з наступним “острівковим” впровадженням логістичних концепцій в діяльність новостворених субструктур. Такі фрагментарні логістичні нововведення є лише кроком до наступної логістичної інтеграції.

Класифікація і структуризація логістичних систем має на меті ідентифікацію таких характеристик:

· меж (границь) системи, встановлених шляхом виокремлення, виділення тощо;

· структури системи шляхом подання її частин, компонентів тощо;

· істотних зв’язків між структурними складовими;

· властивостей системи.

Така ідентифікація, з однієї сторони, дозволяє визначити цілі впровадження логістики, а, з іншої, зробити, в міру можливості, процес реалізації цілей типовим (стандартним), тобто здешевіти його за рахунок повного використання типових елементів логістичних рішень.

Тому надзвичайно важливо чітко окреслити ознаки класифікації чи структуризації логістичних систем. Розмиті, нечіткі ознаки класифікації дають лише загальну характеристику логістичних систем і не дають однозначних відповідей стосовно названих чотирьох ідентифікаційних характеристик. Прикладом такої загальної класифікації може бути подана в [99, с. 24] класифікація на логістичні системи виробництва та логістичні системи дистрибуції, яка, однак, не дозволяє здійснити їх повну ідентифікацію, оскільки не встановлює однозначні межі:

· за інституціональним рівнем;

· за фазою логістичного процесу;

· за логістичними функціями;

· за функціями процесу управління тощо.

Рис. 3.3. Види логістичних систем

Джерело: [99, с. 24]

Традиційно класифікація логістичних систем розглядається в контексті їх інституціональної приналежності за рівнями ієрархії від “мікро” до “макро”. Структуризація логістичних систем теж традиційно подається за ознаками фаз трансформації фізичних потоків (матеріалів, сировини, півфабрикатів, товарів) та функцій просторово-часового їх переміщення. Прийнято фазами трансформації фізичних потоків вважати укрупнені сфери постачання, виробництва та збуту (дистрибуції). Функції просторово-часового переміщення фізичних потоків полягають в поетапному виконанні таких елементів первинних функцій як формування замовлення (інформаційний потік), транспортування, складування, управління запасами, пакування тощо.

Враховуючи багатоаспектність структури логістичних систем, різноплощинність їх функціонування та багатокритеріальність управління ними, найбільш повною виглядає класифікація і структуризація логістичних систем, подана в [58, с. 68-69].

Таблиця 3.1

Класифікація (структуризація) логістичних систем

Джерело: розроблено на підставі [58, с. 68-69]

Сучасний період впровадження логістичних концепцій вимагає окрім названої класифікації використання гібридних (кластерних) ознак з погляду, наприклад, забезпечення стратегічного розвитку, створення глобальної організації тощо. Варіантом такої кластерної структуризації можна вважати подання елементів міжнародної логістичної системи в [86, с. 12].

Рис. 3.4. Елементи логістичної системи

Джерело: [86, с. 12]

Викладені підходи до класифікації і структуризації логісичних систем є, по-перше, корисними з теоретичної точки зору, оскільки з їх допомогою ідентифікується трансформація фізичних, грошових, інформаційних потоків в логістичні потоки з описом маршрутів в координатах простору і часу. По-друге, результати структуризації однозначно ідентифікують потребу в інфраструктурі логістичних процесів та в управлінській інфраструктурі. По-третє, вони створюють можливість наповнити реальним змістом типові (на перший погляд) кластерні елементи логістичної системи, подані, наприклад, на останній схемі, тобто:

· комп’ютерна підтримка управління;

· логістична інфраструктура;

· логістичний контролінг;

· логістичні рішення;

· логістичний ланцюг.

Читайте також:

1. V. Поняття та ознаки (характеристики) злочинності
2. Адміністративне правопорушення як підстава юридичної відповідальності: ознаки і елементи.
3. Адміністративний проступок: поняття, ознаки, види.
4. Адміністративно-командна система, її ознаки та механізм функціонування.
5. Аксіоми. Теореми. Ознаки.
6. Акти застосування юридичних норм: поняття, ознаки, види.
7. Аналіз маркетинг-логістики
8. Аналіз однієї ознаки
9. Антагоністичні - критеріальні класифікації надто спрощені, тому дослідники
10. Атрибутивні ознаки і властивості культури
11. Базові та прикладні класифікації
12. Банківські правовідносини мають такі самі характерні риси, що властиві усім видам правовідносин, але в них є і свої специфічні ознаки.

Переглядів: 1939