• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Методичні поради

Аналізуючи перше питання, слід охарактеризувати функціональні стилі української літературної мови: науковий, офіційно-діловий, публіцистичний, художній, розмовний, епістолярний, конфесійний; вказати на їх різновиди, ознаки та особливості. Перше питання передбачає детальну характеристику офіційно-ділового стилю із вказівкою найважливіших рис, ознак, форм реалізації, принципів викладу інформації, мовних особливостей.

Розглядаючи друге питання, слід зазначити, що мовні норми – це сукупність загальноприйнятих правил реалізації мовної системи, які закріплюються у процесі суспільної комунікації. Розрізняють такі типи норм: орфографічні, графічні, орфоепічні, лексичні, морфологічні, синтаксичні, стилістичні, пунктуаційні; суржик – це штучно змішана, нечиста мова, гібрид української і російської мов; діалект – це різновид національної мови, вживання якого обмежене територією чи соціальною групою людей (ходю – ходжу, первий – перший, когут – півень, лелека - бусько).

При розкритті третього питання, потрібно зазначити, що український правопис ґрунтується на фонетичному, морфологічному, історичному (традиційному), смисловому (диференціюючому) принципах.

Аналізуючи четверте і п’яте питання, необхідно зауважити, що чергування звуків – це постійна і закономірна зміна їх у коренях і афіксах етимологічно споріднених слів та форм.

Наприклад: стіл – столи, плести – заплітати, торгівля – торговельний.

В українській мові розрізняють два види чергувань: позиційне (фонетичне) й історичне. Більшість чергувань голосних належить до історичних: о – а (схопити – хапати), е – і (летіти – літати), о – е – из нулем звука (день – дня, дзвінок – дзвінка), і – а (сідати – садити), и – і (бити – бій), о, е – і (сім – семи).

До найпоширеніших чергувань приголосних належать: г, к, х з ж, ч, ш (друг – дружба, око – очі, сухий – сушити); г, к, х з з, ц, с (книга – книзі, папка – папці, капелюх – на капелюсі). Детально слід охарактеризувати зміни приголосних перед суфіксами -ськ(ий), -ств(о), де відбувається зміна звуків к, ц, ч на -цьк(ий), -цтв(о), наприклад: козак – козацтво, козацький, Дрогобич – дрогобицький, Токмак – токмацький, але Дамаск – дамаський, Ірак – іракський, баск - баскський, Нью-Йорк - нью-йоркський; г, з, ж на -зьк(ий), -зтв(о): Запоріжжя – запорізький, Прага – празький, Лодзь – лодзький, боягуз – боягузтво; х, с, шна -ськ(ий), -ств(о): латиш – латиський, товариш - товариський, товариство, Карабах – карабаський, Золотоноша – золотоніський, але казах – казахський, Перемишль – перемишльський.

Готуючись до шостого питання, потрібно пам’ятати, що заява – документ, який містить прохання особи або установи щодо здійснення своїх прав чи захисту інтересів. Різновидами заяви є: заява-зобов’язання (прохання про надання позики), заява про відкриття рахунку, про прийняття на роботу, позовна заява тощо.

Читайте також:

1. I. ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
2. II. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
3. V. ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ ТА МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ЇХ ВИКОНАННЯ
4. VIІ. Короткі методичні вказівки до роботи студентів на практичному занятті
5. В ході аудиту фінансової звітності аудитором застосовуються методичні прийоми документального та фактичного контролю.
6. ВСТУПНІ МЕТОДИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ
7. Глава 4 Методичні рекомендації щодо розв’язання задач
8. Головні етапи кількісного аналізу та оцінювання ризику. Методичні підходи до визначення ризику.
9. Деякі методичні рекомендації
10. Деякі поради ораторові
11. Додаткові методичні прийоми вивчення вищої нервової діяльності.
12. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ ТА МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ЇХ ВИКОНАННЯ

Переглядів: 456