• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Проект закону про Державний бюджет України: порядок схвалення та матеріали, що до нього додаються

Розроблений Міністерством фінансів України проект закону про державний бюд­жет разом із додатками, пояснювальною запискою та іншими інформаційними ма­теріалами, обсяг яких визначено ст. 38 Бюджетного кодексу, подається Кабінету Мі­ністрів України.

Кабінет Міністрів України розглядає на своєму засіданні проект закону про Дер­жавний бюджет України на наступний рік. До схвалення проекту закону про Дер­жавний бюджет України Кабінет Міністрів України подає Раді національної безпеки і оборони України цей проект закону по статтях, пов'язаних із забезпеченням наці­ональної безпеки і оборони України (Закон України «Про Раду національної безпе­ки і оборони» №183/98-ВР від 05.03.1998 року).

Таким чином, на завершальному етапі процесу складання проекту державного бюджету на наступний рік, як показує досвід, основна увага має приділяється на­ступним питанням:

1) доопрацювання відповідними департаментами і управліннями міністерства та подання на розгляд керівництву Міністерства фінансів України:

а) разом із головними розпорядниками бюджетних коштів необхідних матеріалів щодо пропозицій до проекту державного бюджету на плановий рік після розгляду Кабінетом Міністрів України, подання матеріалів Управлінню державного бюджету та бюджетної політики;

б) проекту Закону України «Про Державний бюджет України» на наступний рік;

в) пояснювальної записки з необхідними розрахунками і обґрунтуваннями.

2) подання проекту Закону України «Про Державний бюджет України» на на­ступний рік із необхідними матеріалами на підпис Прем'єр — Міністру України;

3) підготовка матеріалів, що подаються разом із проектом Закону України «Про Дер­жавний бюджет України» на наступний рік до Верховної Ради України (стаття 38 БКУ);

4) доведення до Ради Міністрів АР Крим, обласних, Київської, Севастопольської, міських держадміністрацій уточнених показників, розрахунків прогнозних обсягів міжбюджетних трансфертів, методики їх визначення (Методика щорічно затверджу­ється постановою Кабінету Міністрів України);

5) подання проекту Закону України «Про Державний бюджет України» на пла­новий рік до редакції центральних газет України, в першу чергу до редакції газети «Урядовий кур'єр».

Завершення усієї цієї важливої роботи — процесу складання проекту державного бюджету, згідно Бюджетного кодексу України статті 37 пункту 3, — є прийняття Ка­бінетом Міністрів України постанови про схвалення проекту закону про Державний бюджет України і передача його разом з відповідними матеріалами Верховній Раді України та Президенту України не пізніше 15 вересня року, що передує плановому. Терміни розгляду та прийняття відповідної постанови повинні бути чітко визначені, щоб була можливість вчасного подання схваленого Урядом проекту Державного бюд­жету України до Верховної Ради України та Президента України не пізніше 15 ве­ресня року, що передує плановому.

Перелік матеріалів, що додаються до Проекту закону про Державний бюджет України, визначений статтею 38 БКУ, визначає основний зміст додатків до закону про Державний бюджет України, які готує та подає до Кабінету Міністрів України Міністерство фінансів України за участю інших центральних органів влади. В них містяться більш детальні статті витрат, доходів та кредитування бюджету, а також об­ґрунтування кошторисних витрат та їх розміри. Кабінет Міністрів України в обов'яз­ковому порядку має подати зазначені додатки до Верховної Ради України та Прези­дента України разом з проектом закону про Державний бюджет України.

Додатки складаються з таких частин:

Перша частина — це пояснювальна записка до проекту закону про Державний бюджет України. У пояснювальній записці до проекту закону про державний бюд­жет перш за все має бути викладено інформацію про економічне становище держа­ви та відображено основні прогнозні макропоказники економічного і соціального розвитку України та наступний бюджетний період, покладені в основу проекту Дер­жавного бюджету України.

Пояснювальна записка містить прогноз основних макропоказників економічно­го і соціального розвитку України, складених Міністерством економіки України ра­зом з Міністерством фінансів і схвалених Кабінетом Міністрів.

Оцінка надходжень бюджету, що пропонуються для забезпечення фінансовими ресурсами витрат бюджету, дається на підставі підготовлених центральними виконав­чими органами даних і схвалюється Кабінетом Міністрів України. Зокрема, Держав­на податкова адміністрація та Державна митна служба разом з Департаментом подат­кової та митної політики Міністерства фінансів України готують прогнозні розрахунки дохідної частини бюджету; Міністерство палива та енергетики, Націо­нальна акціонерна компанія «Нафтогаз України» розробляють розрахунки та обґрун­товують ставки рентних платежів за нафту і природний газ власного видобутку, від­рахувань від плати за транзит нафти, природного газу та аміаку. Подають свої розрахунки Фонд державного майна, Міністерство охорони навколишнього природ­ного середовища та інші центральні виконавчі органи, які відповідають за формуван­ня надходжень до бюджету. їх інформація обробляється та оцінюється Міністерст­вом фінансів України і використовується для складання пояснювальної записки.

У поясненнях до основних положень проекту закону про державний бюджет Мі­ністерство фінансів аналізує пропонований обсяг видатків та кредитування за бюд­жетною класифікацією (функціональною, відомчою і програмною класифікацією видатків та кредитування бюджету, економічною класифікацією видатків бюджету) на виконання державних функцій та програм, погоджує його з Кабінетом Міністрів України та подає на розгляд Верховної Ради України. Причому на розгляд народних депутатів подаються обґрунтування бюджетних показників за три роки, а саме: за по­передній бюджетний період (виконаний бюджет), поточний (бюджет поточного пе­ріоду, який тільки виконується) та наступний (показники майбутнього бюджетного періоду, які й будуть розглядатися та затверджуватися Верховною Радою).

Народним депутатам надається інформація щодо врахування основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період. Ця інформація дуже важлива, оскільки розроблені Міністерством фінансів України, в першу чергу Департаментом макроекономічного прогнозування, Департаментом реформування бюджетної систе­ми, Департаментом державного бюджету, Департаментом доходів, Департаментом місцевих бюджетів, Департаментом державного боргу і схвалені Кабінетом Міністрів України показники, які були включені до Основних напрямів бюджетної політики, розглядаються та схвалюються Верховною Радою України, тобто містять позицію Верховної Ради України щодо напрямів бюджетної політики на наступний бюджет­ний період, які відповідно мають знайти своє відображення в проекті закону про Державний бюджет України на відповідний бюджетний період.

Кодекс встановлює, що у пояснювальній записці до проекту закону про держав­ний бюджет мають бути визначені базові показники та результати обрахунку індек­сів відносної податкоспроможності в розрізі місцевих бюджетів. Для визначення ін­дексу відносної податкоспроможності відповідних бюджетів використовується кошик доходів місцевих бюджетів. При розрахунку індексу відносної податкоспроможності регіону в кошику доходів враховуються пільги, що надають органи державної та міс­цевої влади. Формально це завищує податкоспроможний потенціал регіону. Для роз­рахунку кошика доходів і обсягів трансфертів використовується демографічний по­казник.

В бюджетному процесі звертається особлива увага на взаємовідносини Держав­ного бюджету України та місцевих бюджетів. Організація цих відносин визначається спеціальним розділом Закону України «Про Державний бюджет України» на поточ­ний бюджетний рік та додатками до нього. Особлива увага приділяється міжбюджет- ним трансфертам. Департамент місцевих бюджетів забезпечує проведення єдиної державної та фінансової політики у сфері міжбюджетних відносин, реалізуючи Дер­жавну стратегію регіонального розвитку, формуючи проект державного бюджету в частині міжбюджетних трансфертів, готуючи пропозиції щодо фінансового забезпе­чення розвитку регіонів, забезпечуючи удосконалення Формули розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів між державним бюджетом та місцевими бюджетами та готуючи проект нормативно-правового акту про її затвердження.

До проекту бюджету додаються аналітичні дані, розрахунки з обґрунтуваннями особливостей міжбюджетних взаємовідносин, а саме:

- детальні розрахунки прогнозного загального обсягу доходів та видатків, що вра­ховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів між державним бюджетом та місцевими бюджетами, за видами доходів та за функціями;

- базові показники та результати обрахунку індексів відносної податкоспромож- ності в розрізі місцевих бюджетів;

- детальний розрахунок розміру фінансового нормативу бюджетної забезпеченос­ті за функціями та видами місцевих бюджетів;

- детальний розрахунок коригуючих коефіцієнтів та коефіцієнта вирівнювання;

- розрахунки обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам за ви­дами пільг і допомог та детальними фінансовими та кількісними показниками.

Обсяги дотації вирівнювання та коштів, що передаються до державного бюдже­ту, визначаються за Формулою розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів між дер­жавним і місцевими бюджетами.

Під час розгляду та доопрацювання Кабінетом Міністрів України проекту закону про державний бюджет можуть бути змінені показники обсягів міжбюджетних транс­фертів. У таких випадках Кабінет Міністрів України повинен подати розрахунки від­повідно до вимог бюджетного кодексу України.

Через трансфертну політику державою забезпечується:

- компенсація бюджетам нижчого рівня затрат на організацію заходів загальнона­ціонального значення вартість яких перевищує бюджетні можливості місцевого ор­гану влади;

- сприяння розв'язанню проблем, зумовлених особливостями бюджетної сфери та нерівномірністю у мобілізації доходів бюджету;

- сприяння розв'язанню соціальних проблем, пов'язаних із специфікою розвитку регіонів, економічною спроможністю окремих територій;

- підтримка і заохочення місцевих органів влади до проведення адміністративних чи політичних реформ.

У пояснювальній записці до проекту закону про державний бюджет надається ін­формація щодо обсягів державного боргу, в тому числі щодо типу боргового зо­бов'язання, графіка його погашення, обсягів та умов державних запозичень.

З іншої сторони актуальним завданням держави залишається використання дер­жавних соціальних стандартів і нормативів в усіх сферах для розрахунку видатків на соціальні цілі та формування на цій основі бюджетів усіх рівнів, соціальних фондів, міжбюджетних відносин. Одним із таких стандартів є прожитковий мінімум, величи­на якого теж враховується при формуванні Державного бюджету України, в розра­хунках як видаткової, так і дохідної частини бюджету.

До пояснювальної записки додаються обґрунтування розрахунку вартісної вели­чини прожиткового мінімуму на відповідний бюджетний період у розрахунку на мі­сяць на одну особу, а також окремо для основних соціальних і демографічних груп населення, розрахунки обсягу компенсації за рахунок коштів державного бюджету втрат суб'єктів господарювання внаслідок прийняття Кабінетом Міністрів України, іншими центральними органами виконавчої влади рішень щодо регулювання цін і тарифів на окремі види продукції, товарів і послуг.

Кабінет Міністрів України, центральні органи виконавчої влади, приймаючи рі­шення щодо регулювання цін, тарифів на окремі види продукції, товарів і послуг, під­тримання відносно низьких роздрібних цін на окремі товари, послуги для населення спричиняють втрати суб'єктів господарювання. Підприємствам, в яких по цій причи­ні витрати на виробництво і реалізацію продукції не покриваються отримуваними до­ходами, з державного бюджету виділяються відповідні суми коштів на покриття збит­ків. Щоб знайти цю суму, необхідно зробити розрахунок обсягу компенсації (дотації) за рахунок коштів державного бюджету. У ринковій економіці державні компенсації (дотації) обмежуються тими сферами, які не можуть ефективно регулюватися ринко­вим механізмом, що базується на самоокупності підприємницької діяльності.

Друга частина додатків містить прогнозні показники зведеного бюджету України, які містять оцінку Державного бюджету України та місцевих бюджетів відповідно до бюд­жетної класифікації, а також зведений баланс фінансових ресурсів (складання якого здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.06.1995 №471 «Про організацію складання балансу фінансових ресурсів України»), тобто фінансову програму економічного і соціального розвитку держави в цілому. Такий баланс фінан­сових ресурсів допоможе об'єднати в єдину систему всі фінансові плани і баланси, що дасть змогу під час прийняття державного бюджету виявляти об'єктивні взаємозв'язки і довготривалі тенденції розвитку найважливіших джерел фінансових ресурсів.

Третя частина додатків — це перелік пільг з податків і зборів (обов'язкових пла­тежів) із розрахунком втрат доходів бюджету від їх надання, які надаватимуться згід­но із законодавством у плановому році, необхідний для врахування при складанні бюджету, оскільки надання пільг знижує надходження податкових сум до державно­го і місцевих бюджетів. Міністерство фінансів України робить розрахунок втрат до­ходів бюджету від їх надання, а Кабінет Міністрів України, виходячи з чинного за­конодавства, схвалює ці розрахунки.

Четвертою частиною додатків є переліки та обсяги коштів за державними цільо­вими програмами, які включено головними розпорядниками коштів державного бюджету до бюджетних програм, передбачених у проекті закону про Державний бюд­жет України. Кабінет Міністрів України керуючись положеннями Закону України "Про державні цільові програми" затверджує державні цільові програми, концепції цих програм, загальнодержавні програми, які необхідні для того, щоб підвищити ефективність, надійність державних заходів, спрямованих на вирішення проблем за­гальнодержавного та регіонального масштабів, покращити використання національ­них природних ресурсів, результатів фундаментальних та прикладних досліджень з пріоритетних напрямів економічного, соціального розвитку, системно реформувати певні системи, провести профілактичні заходи, збільшити обсяги виробництва через розвиток певних галузей та забезпечення стабільного, цілеспрямованого, раціональ­ного, результативного використання коштів державного бюджету.

П'ята частина додатків включає зведення та структуру державних боргових і га­рантійних зобов'язань на поточний і наступний бюджетні періоди до повного пога­шення таких зобов'язань, включаючи обсяги видатків на обслуговування державно­го боргу. Відповідно до пункту 2 статті 18 Бюджетного кодексу загальний обсяг державного боргу та гарантованого державою боргу на кінець бюджетного періоду не може перевищувати 60 відсотків річного номінального обсягу валового внутрішньо­го продукту України.

Верховна Рада України також може проаналізувати оптимальність співвідношен­ня між внутрішніми та зовнішніми запозиченнями, оскільки таке співвідношення ду­же важливе не тільки для побудови ефективної системи управління державним бор­гом, але й для забезпечення умов фінансової безпеки в країні; розглянути державний борг і податки як систему альтернативного вибору для вирішення дилеми: збільшу­вати податковий тягар чи залучити державні позики. Сучасні фахівці констатують, що в Україні, на жаль, немає нагально визначеної методики розрахунку боргового тягаря, тому потрібно приймати закон «Про Державний борг України» (зараз розроб­лено проект такого закону, в ньому зроблена спроба визначити процедуру управлін­ня державним боргом на основі певних макропоказників і їх співвідношень).

Шостий додаток стосується плану державних запозичень на наступний бюджет­ний період, а також переліку інвестиційних програм (проектів), під які можуть нада­ватися державні гарантії у наступному бюджетному періоді, та включає перелік кре­дитів (позик) із зазначенням кредиторів, види, мету, назву валюти, строк і відсоткову ставку державних запозичень, а також стан укладання кредитних договорів;

Сьомий додаток містить прогноз Державного бюджету України на наступні за плановим два бюджетні періоди, підготовлений відповідно до статті 21 цього Кодек­су. Відповідно до пункту 1 статті 21 Бюджетного кодексу України, Міністерство фі­нансів України за участю Міністерства економіки України, Національного банку України, а також головних розпорядників коштів державного бюджету складає про­гноз Державного бюджету України на наступні за плановим два бюджетні періоди, який ґрунтується на Програмі діяльності Кабінету Міністрів України, прогнозних та програмних документах економічного та соціального розвитку, державних цільових програмах.

Верховна Рада України та її бюджетний комітет аналізують вищезазначену інфор­мацію, показники і враховують їх при формуванні показників проекту державного бюджету та показників на наступні за плановим два бюджетні періоди. Особлива ува­га звертається на ті показники за бюджетними програмами, які забезпечують протя­гом декількох років виконання інвестиційних програм (проектів), державних цільо­вих програм, в тому числі тих, що здійснюються із залученням державних кредитів від іноземних держав, банків, міжнародних фінансових організацій.

Восьмий додаток — це доповідь про хід виконання Державного бюджету Украї­ни у поточному бюджетному періоді підготовлена Міністерством фінансів України.

Дев'ятий додаток включає пояснення головних розпорядників бюджетних кош­тів до проекту Державного бюджету України. Вказані пояснення подаються головни­ми розпорядниками бюджетних коштів до Комітету Верховної Ради України з пи­тань бюджету на підставі бюджетних запитів за формою, визначеною Міністерством фінансів України.

Десятий додаток — це протокол про результати консультацій Кабінету Міністрів України із всеукраїнськими асоціаціями органів місцевого самоврядування. Наприклад, в Україні діє Асоціації міст. Основною метою діяльності Асоціації є підтримка курсу ринкових перетворень, розширення горизонтальних зв'язків між містами на ґрунті еко­номічного співробітництва, захист законних прав та інтересів членів Асоціації в органах влади та управління, взаємодія з владними структурами і громадськими об'єднаннями в справі перетворення України на країну з соціально орієнтованою ринковою економі­кою. Такі консультації необхідні для того щоб Кабінет Міністрів України володів ін­формацією по вищезазначених питаннях і проблемах.

Одинадцятий додаток містить інформацію щодо врахування пропозицій Ради на­ціональної безпеки і оборони України до Проекту закону про Державний бюджет України по статтях, пов'язаних із забезпеченням національної безпеки і оборони України (з вмотивованим обґрунтуванням). Згідно Закону України «Про Раду наці­ональної безпеки і оборони України» (№183/98-ВР від 05.03.1998 року) дана Рада відповідно до Конституції України є координаційним органом з питань національ­ної безпеки і оборони при Президентові України і згідно функцій, визначених цим законом, розробляє та розглядає на своїх засіданнях питання, які відповідно до Кон­ституції та законів України, Концепції (основ державної політики) національної без­пеки України (№3/97-ВР від 16.01.1997 року), Воєнної доктрини України належать до сфери національної безпеки і оборони та її складових, в тому числі економічної та фінансової безпеки. Рада національної безпеки і оборони України подає пропози­ції Президентові щодо проекту Закону України «Про Державний бюджет України» по статтях, пов'язаних із забезпеченням національної безпеки і оборони України. Да­ні пропозиції повинні мати вмотивоване обґрунтування та відповідати також Закону України «Про основи національної безпеки» (№964-ІУ від 19 червня 2003 року), Стратегії національної безпеки України (№105/2007 від 12.02.2007 року), Методиці розрахунку рівня економічної безпеки (Наказ Міністерства економіки України №60 від 02.03.2007 року;.

Пропозиції РНБО до проекту Закону України «Про Державний бюджет України» повинні сприяти захисту та подальшому розвитку найвагоміших здобутків України, ви­значенню стратегічних пріоритетів і цілей, відповідати викликам і загрозам сучаснос­ті, визначати принципи, пріоритети, завдання, механізми забезпечення захисту важли­вих інтересів особи, суспільства і держави від зовнішніх і внутрішніх загроз, конкретизувати засади політики держави у сфері національної, економічної та фінан­сової безпеки, контролювати вплив рівня видатків і кредитування бюджету, структуру державних боргових і гарантійних зобов'язань на поточний і наступні бюджетні пері­оди до повного погашення таких зобов'язань, включаючи обсяг видатків на обслуго­вування державного боргу на фактичні індикатори економічної безпеки України, вжи­вати заходи щодо недопущення їх зниження до порогового та граничного значення.

Дванадцятий додаток містить інформацію щодо залучення довгострокових (біль­ше 1 року) кредитів (позик), надання гарантій, набуття прав поручителя за такими зобов'язаннями державними підприємствами, в тому числі господарськими товарис­твами, у статутному фонді яких державі належить 50 та більше відсотків акцій (час­ток, паїв).

Інформація про довгострокові кредити (понад рік):

- показує обсяги довгострокових кредитів, залучених державними підприємства­ми, строки, відсотки, мету використання, в тому числі на державні цільові програ­ми, галузі вкладання, умови інвестування та отримання доходів, розподілу прибутків;

- підтверджує, що державні підприємства, враховуючи обмеженість фінансових ресурсів на фінансовому ринку і в державному бюджеті, отримали кредити для онов­лення основних фондів, нарощування інвестицій, впровадження високих технологій розширеного відтворення, що зумовить підвищення продуктивності праці, зростан­ня обсягів випуску товарів і послуг, ВВП, підвищення надійності,ефективності, кон­курентоспроможності економіки, тобто сформує інноваційну модель економічного зростання.

Додаток 13 включає інші матеріали, обсяг і форму яких визначає Кабінет Мініс­трів України.

Питання для самоконтролю

1. Чому у складанні проекту Державного бюджету України беруть участь не тіль­ки Кабінет Міністрів, а й Міністерство фінансів та інші міністерства, відомства, цен­тральні органи?

2. Складанню Державного бюджету України передує розробка основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку на плановий і наступний за плано­вим два бюджетні періоди та аналіз виконання бюджету у попередньому та поточно­му бюджетних періодах. Прокоментуйте, який взаємозв 'язок та взаємозалежність має вищезазначений процес із складанням проекту Державного бюджету України на наступ­ний бюджетний період?

3. Що таке індикативні прогнозні показники? З якою метою їх визначають при складанні проекту Державного бюджету України ?

4. Прокоментуйте зв 'язок основних прогнозних показників економічного і соціально­го розвитку України (ВВП, індекс споживчих цін, індекс цін виробників, середньомісячна зарплата працівників, платіжний баланс держави) з показниками доходної та видат­кової частини проекту Державного бюджету України.

5. Яка залежність між зростанням цін на енергоресурси, невиконанням державних цільових програм і прогнозними показниками Державного бюджету України ?

6. Чому Бюджетним кодексом України узаконюється подача інформації до Кабінету Міністрів з питань, щодо яких не знайшли спільної мови Міністерство фінансів та го­ловні розпорядники при формуванні проекту Державного бюджету?

7. Що собою являють Основні напрями бюджетної політики на наступний бюджет­ний період? Чому вони є основою для визначення бюджетної політики на наступний бюд­жетний період?

8. Наведіть аргументи важливості включення в проект Основних напрямів бюджет­ної політики на наступний бюджетний період наступних положень:

- пріоритетних завдань податкової політики;

- реалізації пріоритетних державних (цільових) програм;

- взаємовідносин державного бюджету з місцевими бюджетами, включаючи обґрун­тування питомої ваги місцевих бюджетів у зведеному бюджеті України.

9. Чому у бюджетному процесі повинен брати участь Національний банк України ?

10. Які і чому монетарні показники особливо важливі при складанні проекту Закону про Державний бюджет України ?

11. Чому для підготовки проекту Державного бюджету України потрібні інструкції з підготовки бюджетних запитів ?

12. Що таке організаційні фінансові обмеження, яких зобов 'язані дотримуватись усі розпорядники бюджетних коштів у процесі підготовки бюджетних запитів ? Які причи­ни їх запровадження ?

13. Сутність бюджетних запитів та їх зв'язок зі звітом про виконання паспортів бюджетних програм.

14. Бюджетний кодекс України вимагає, щоб головні розпорядники бюджетних кош­тів забезпечували своєчасність та достовірність бюджетних запитів. Чим це можна пояснити ?

15. Згідно з Бюджетним кодексом зміст бюджетних запитів має включати всю ін­формацію, необхідну для аналізу показників проекту Державного бюджету України, ін­дикативних прогнозних показників Державного бюджету на наступні за плановим два бюджетні періоди. Прокоментуйте, чому має право на життя дана вимога Бюджет­ного кодексу України.

16. Які умови потрібно виконати, щоб міністр фінансів включив бюджетний запит до проекту Державного бюджету України перед поданням його на розгляд Кабінету Мі­ністрів?

17. Міністерство фінансів під час підготовки проекту Державного бюджету Украї­ни розглядає та вживає заходів щодо усунення розбіжностей з головними розпорядника­ми бюджетних коштів. Поясніть, як і для чого проводиться дана процедура ?

18. Кабінет Міністрів подає проект закону про Державний бюджет України до йо­го схвалення Раді національної безпеки і оборони України по статтях, пов 'язаних із за­безпеченням національної безпеки і оборони. Які найважливіші статті сюди можна від­нести? Яка роль в даній ситуації РНБО?

19. До проекту закону про Державний бюджет України додається пояснювальна за­писка. Яку інформацію містить даний документ ? Чому саме ця інформація є важливою для депутатів Верховної Ради при розгляді та прийнятті закону про Державний бюд­жет України?

20. Оцінка надходжень бюджету, що пропонується для забезпечення фінансовими ре­сурсами витрат бюджету, дається на підставі підготовлених даних. Прокоментуйте, чому це повинно відбуватися саме так?

21. Міністерство фінансів аналізує пропонований обсяг видатків та кредитування за функціональною, відомчою, програмною класифікацією видатків та кредитування бюдже­ту, економічною класифікацією видатків бюджету на виконання державою функцій. Чим особлива кожна з вищеназваних класифікацій видатків та кредитування ? Поясніть, чому аналіз видатків та кредитування потрібно робити саме по цих напрямах класифікації?

22. Дуже важливо, що народним депутатам при розгляді проекту закону про Дер­жавний бюджет України надається інформація щодо врахування Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період. Поясніть, чому це повинно від­буватися саме так?

23. Чому в пояснювальній записці до проекту закону про Державний бюджет Укра­їни мають бути визначені базові показники та результати обрахунку індексів відносної податкоспроможності в розрізі регіонів?

24. Що таке міжбюджетні трансферти?Які види трансфертів використовуються в бюджетних відносинах та в чому їх суть?

25. Які субвенції в даний час набувають особливого значення?

26. До проекту Державного бюджету України додаються детальні розрахунки:

а) розміру фінансового нормативу бюджетної забезпеченості за функціями і видами місцевих бюджетів;

б) коригуючих коефіцієнтів;

в) коефіцієнтів вирівнювання.

Прокоментуйте сутність та важливість цих розрахунків при прийнятті закону про Державний бюджет України.

27. Що таке прожитковий мінімум та мінімальний споживчий кошик ? Яке відно­шення ці фінансово-економічні категорії мають до формування видаткової частини про­екту закону про Державний бюджет України ?

28. Що таке державна цільова програма, з якою метою вона формується і яку структуру вона має, хто її схвалює та затверджує? Яка взаємозалежність існує між такою програмою та державним бюджетом?

29. Підприємствам яких сфер, галузей і чому переважно надають державні компен­сації (дотації)?

30. Чому при складанні проекту Державного бюджету України та прийнятті зако­ну про даний бюджет потрібен чіткий перелік пільг з податків та зборів (обов'язкових платежів) ?

31. Для чого при розгляді проекту закону про Державний бюджет України потрібні дані про державні боргові та гарантійні зобов 'язання ?

32. Які позитиви має у бюджетному процесі наявність прогнозів Державного бюд­жету України на наступні за плановим два бюджетні періоди ?

33. Поясніть, з якою метою для розгляду проекту закону про Державний бюджет України у Верховній Раді додаються:

- доповідь про хід виконання Державного бюджету України у поточному бюджетно­му періоді;

- пояснення головних розпорядників бюджетних коштів до проекту Державного бюд­жету України.

Прокоментуйте мету та завдання управління державним боргом у 2010-2013 роках, окреслені Урядом України.

Читайте також:

1. Active-HDL як сучасна система автоматизованого проектування ВІС.
2. B. нижнього краю щитоподібного хряща
3. G. Дитячі функціональні гастроінтестінальні розлади: Новонароджені/діти раннього віку
4. I.1. Порядок збільшення розміру статутного капіталу АТ за рахунок додаткових внесків у разі закритого (приватного) розміщення акцій
5. II. Вимоги безпеки під час проведення практичних занять у кабінеті (лабораторії) біології загальноосвітнього навчального закладу
6. II. Вимоги до складання паспорта бюджетної програми
7. II. Завдання на проект.
8. II. Класифікація видатків та кредитування бюджету.
9. II. Перевірка домашнього завдання.
10. II. Перевірка домашнього завдання.
11. II. Перевірка домашнього завдання.
12. II. Перевірка домашнього завдання.

Переглядів: 1002