Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Поняття, функції та економічна роль міжнародного фондового ринку

Тема 8: Міжнародний фондовий РИНОК

 

 

 

Видимий тренд у перерозподільчих процесах міжнародних фінансів в бік посилення позичкової та інвестиційної діяльності на ринках цінних паперів є чи не найпомітнішою тенденцією розвитку сучасного світового фінансового середовища. Саме операції з цінними паперами найбільшою мірою видозмінюють конфігурацію міжнародного фінансового ринку і визначають тенденції та закономірності його функціонування.

Міжнародний фондовий ринок – це складова частина міжнародного фінансового ринку, на якому здійснюються операції з цінними паперами між емітентами та інвесторами та/або тільки інвесторами, які є резидентами різних країн. Результатом цих операцій, як і операцій з іншими інструментами фінансового ринку, є переміщення капіталів між країнами.

Міжнародний фондовий ринок функціонує не відособлено від національних ринків, адже базується на національних фондових біржах і організаціях інфраструктури фондового ринку. З іншої сторони, – на міжнародних організаціях – міжнародних фондових біржах, міжнародних системах клірингу, розрахунків і депозитарного обслуговування тощо. Таким чином, міжнародний фондовий ринок не має чіткої територіальної базованості, а операції і діяльність його суб’єктів регулюється як національним законодавством, так і нормами, встановленими різного роду міжнародними організаціями та об’єднаннями учасників ринку.

Виділенню в структурі міжнародного фінансового ринку такого сегменту, як міжнародний ринок цінних паперів сприяють ряд критеріїв. Так, емісія цінних паперів на міжнародному грошовому чи борговому ринку охоплює:

– емісію цінних паперів нерезидентами в національній або іноземній валюті на внутрішньому фінансовому ринку країни;

– емісію цінних паперів резидентами в іноземній валюті;

– емісію цінних паперів резидентами в національній валюті, призначені для продажу іноземним інвесторам.

Економічними ознаками існування міжнародного фондового ринку є:

– переміщення капіталів у формі цінних паперів між країнами;

– наявність центрів міжнародної торгівлі цінними паперами на базі національних фондових бірж;

– існування міжнародних цінних паперів, які не підпадають під юрисдикцію окремої держави.

Успішному функціонуванню міжнародного фондового ринку, мікраїнному обігу цінних паперів, що здебільшого мають національну юрисдикцію, сприяє повна конвертованість валют більшості розвинутих країн. Для купівлі іноземного цінного паперу інвестору варто лише обміняти національну валюту на валюту тієї країни, в якій був емітований цінний папір.

Окрім лібералізації режиму міжкраїнного обігу фондових інструментів, конвертованість валют спричинила трансформацію ряду національних фондових бірж у центри міжнародної фондової торгівлі. В результаті цінні папери цілого ряду країн почали куплятись і продаватись за межами національних кордонів, а національні інвестори та фінансові посередники отримали доступ до закордонних фондових майданчиків.

Концентрація торгівлі цінними паперами, а отже й капіталу, в окремих країнах призвела до появи на базі національних фондових бірж світових центрів фондової торгівлі. До таких центрів міжнародного фондового ринку, зокрема відносяться: NYSE Euronext (створена шляхом об’єднання у 2007 р. Нью-Йоркської фондової біржі та Паризької Euronext NV), Токійська фондова біржа (Tokyo Stock Exchange), NASDAQ OMX (утворена шляхом об’єднання у 2007 р. NASDAQ (National Association of Securities Dealers Automated) і Nordic Stock Exchange Group OMX), Лондонська фондова біржа (London Stock Exchange), Гонконгська фондова біржа (Hong Kong Stock Exchange), Торонтська фондова біржа (Toronto Stock Exchange), Франкфуртська фондова біржа (Deutsche Börse AG).

Міжнародні цінні папери, наприклад єврооблігації, для яких національні ринки не є базовими чи основними, обертаються в основному у позабіржовому сегменті міжнародного фондового ринку. Організаторами й основними учасниками такого ринку є транснаціональні банки.

Правила позабіржового міжнародного фондового ринку сформовані безпосередніми професійними учасниками ринку і не залежать від політики урядів окремих держав. Разом з тим суть і принципи роботи позабіржового сегменту міжнародного фондового ринку корінним чином не відрізняються від правил роботи фондових бірж.

Міжнародному фондовому ринку властиві ряд функцій:

перерозподільча – полягає у перерозподілі національних капіталів між компаніями і приватними інвесторами різних країн;

спекулятивна – визначаться можливістю отримання доходів від коливання цін інструментів міжнародного фондового ринку;

хеджування – пов’язана з необхідністю убезпечення суб’єктів ринку від різного роду ринкових ризиків, що виникають в процесі міжнародної фондової торгівлі;

диверсифікації активів – ґрунтується на оптимальному розподілі капіталів між активами міжнародного фондового ринку.

Сучасний міжнародний ринок цінних паперів розпочав активно формуватись з кінця 60-з рр. ХХ ст. в основному завдяки появі євроринку. Його розвиток об’єктивно був пов’язаний з розповсюдженням євродоларів. Як наслідок нарощення фінансової могутності США і розвиток їх національного фондового ринку, а також ринків окремих країн Європи були закономірними. Доказом цього є те, що на початок 2000-х рр. понад 70 % обсягу світової капіталізації припадало на ринки країн великої сімки.

З 80-х років ХХ ст. виявились дві важливі тенденції в розвитку міжнародного фондового ринку. Перша полягає в тому, що відбулась лібералізація національних фондових ринків, взаємне усунення жорстких регламентацій, пов’язаних з рухом капіталів. Друга – швидкий розвиток фондових ринків у країнах, що розвиваються і їх поступова інтеграція в міжнародний ринок цінних паперів. Країни Південно-Східної Азії, Латиноамериканські країни, країни постсоціалістичного табору, Китай, Росія, прагнучи економічного розвитку, і як передумова зростання інвестицій, сформували в структурі міжнародного фондового ринку потужний сегмент – ринки що розвиваються. Вони стали конкурентними ринками розвинутих країн, й одночасно сферою для вигідного вкладення капіталів.

Для міжнародного ринку цінних паперів початку ХХІ ст. характерними є:

– глобальний характер; формуються передумови для формування єдиного світового фінансового ринку;

– тенденції до злиття біржових ринків і перспективи формування єдиної світової біржової системи;

– посилення ролі телекомунікаційних технологій; створення потужного сегменту торгівлі цінними паперами через глобальні електронні мережі;

– зниження ролі комерційних банків як основних гравців міжнародного фондового ринку та посилення ролі інвестиційних банків;

– відносне скорочення частки боргових цінних паперів і ріст частки акцій в операціях міжнародного фондового ринку.

Роль міжнародного фондового ринку в розвитку світової економіки визначається масштабами перерозподілу капіталу через його канали. Це пов’язано з тим, що основу сучасної економіки як розвинутих країн, так і тих, що розвиваються складають акціонерні товариства, а переважна частина позичкового капіталу оформлена у вигляді державних і корпоративних облігацій. Таким чином, міграція капіталів у світовій економіці здійснюється шляхом купівлі-продажу емітованих за кордоном акцій чи боргових інструментів.

Перерозподіл капіталу між країнами сприяє їх економічному розвитку, що в свою чергу, визначає подальше підвищення капіталізації міжнародного фондового ринку. Одночасно міжнародний фондовий ринок надає його учасникам можливості для отримання вигоди як у вигляді дивідендних чи процентних виплат, так і у формі чистого спекулятивного доходу. Опосередковано міжнародний фондовий ринок обумовлює можливості диверсифікації й хеджування капіталу.

Попри очевидні позитиви розвитку глобального фондового ринку, його функціонування спричинює до негативних економічних наслідків, серед яких варто відмітити: перевиробництво окремих видів товарів і послуг та пов’язані з цим диспропорції економік окремих країн, розвиток одних країн за рахунок інших, неконтрольоване зростання масштабів спекулятивних операцій.

 

 


Читайте також:

  1. III. Географічна структура світового ринку позичкового капіталу
  2. АДАПТОВАНА ДО РИНКУ СИСТЕМА ФОРМУВАННЯ (НАБОРУ) ОКРЕМИХ КАТЕГОРІЙ ПЕРСОНАЛУ. ВІДБІР ТА НАЙМАННЯ НА РОБОТУ ПРАЦІВНИКІВ ФІРМИ
  3. Адвокатура в Україні: основні завдання і функції
  4. Адміністративний проступок: поняття, ознаки, види.
  5. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
  6. Акти застосування юридичних норм: поняття, ознаки, види.
  7. Алгоритм знаходження ДДНФ (ДКНФ) для даної булевої функції
  8. Але відмінні від значення функції в точці або значення не існує, то точка називається точкою усувного розриву функції .
  9. Аналіз коефіцієнтів цільової функції
  10. АРХІВНЕ ОПИСУВАННЯ: ПОНЯТТЯ, ВИДИ, ПРИНЦИПИ І МЕТОДИ
  11. АРХІВНІ ДОВІДНИКИ В СИСТЕМІ НДА: ФУНКЦІЇ ТА СТРУКТУРА
  12. Асимптоти графіка функції




Переглядів: 1062

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Офшорні юрисдикції і їх вплив на систему міжнародного оподаткування | Структура й учасники міжнародного фондового ринку

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.014 сек.