• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Оцінка втрати родючості ґрунту

Родючість - здатність ґрунту задовольняти рослини елементами живлення, водою, по­вітрям, теплом за відсутності шкідливих речо­вин і пухкому складенні ґрунту. Ці чинники родючості називаються ґрунтовими режимами. Їх п'ять: поживний, водний, повітряний, теп­ловий та фітосанітарний. Задоволення потреб рослин мусить бути одночасним і безперерв­ним. Якщо один з режимів перебуває у мінімумі чи зовсім відсутній, рослини страждають або гинуть. Звідси в землеробстві виведено закон мінімуму, згідно з яким рівень врожайності вирощуваної культури залежить від чинника, що перебуває у мінімумі, незалежно від того, якою мірою оптимальними є інші чинники родючості. Забезпечення рослин чинниками родючості повинно бути безперервним. Якщо воно припиняється, рослини також гинуть. З кількісного виразу всіх чинників родючості, при якому рослини дають найвищий врожай, виведено землеробський закон оптимуму. У своїй практичній діяльності агрономи повинні праг­нути до забезпечення оптимального поєднан­ня чинників родючості, насамперед викорис­товуючи закон мінімуму, відшукуючи чинник, що перебуває у мінімумі, і підвищуючи його рівень до оптимуму.

Інтегральним показником рівня потенцій­ної родючості ґрунту є вміст у ньому органічної речовини, тобто гумусу. Інтегральним цей по­казник є тому, що вміст гумусу має тісний зв'я­зок, що характеризується високими коефіцієнтами кореляції, з усіма режимами ґрунту. Чим більше гумусу в ґрунті, тим кращий його поживний режим, тому що гумус - це вмістилище елементів живлення. Він також як ґрунтовий клей сприяє утворенню структури ґрунту та її водотривкості, підвищен­ню вологомісткості, повітро- та вологопроникності ґрунту. Отже, вміст гумусу впливає на водний, повітряний і тепловий режими ґрунту.

Гумус витрачається при вирощуванні врожаю. При врожаї озимої пшениці 40 - 50 ц/га з ґрунту використовується близько 1,5 т гумусу. Для вирощування зерна кукурудзи 80 - 90 ц/га по­трібно 1,5 - 2 т гумусу, а пласт багаторічних трав залишає (ство­рює) близько 3 т гумусу. Тонна гною, що внесена в грунт, зали­шає в ньому близько 56 кг гумусу. Гумус створюється у ґрунті також під час перегнивання у ньому різних пожнивних решток, що мають коефіцієнти гуміфікації від 0,1 до 0,25. На цьому прин­ципі основані балансові розрахунки вмісту гумусу у ґрунті.

Не обов'язково за кожним полем вести інструментально-ана­літичні спостереження. За величиною врожаю (винос) і нормами внесення органічних добрив можна визначити, скільки гумусу знову утворилось у ґрунті внаслідок внесення органічних добрив і залишення на полі пожнивних решток (коренів, стебел тощо). Ґрунтознавець і агроном повинні досконало володіти балансови­ми розрахунками вмісту гумусу у ґрунті, щоб не допустити дегуміфікації та зниження родючості.

Читайте також:

1. A) Оцінка захисних споруд за ємністю – визначення коефіцієнта Квм.
2. B) Оцінка ЗС за захисними властивостями
3. H.2 ВИСЯЧІ ЗАБИВНІ ПАЛІ ВСІХ ВИДІВ І ПАЛІ-ОБОЛОНКИ, ЩО ЗАНУРЮЮТЬ БЕЗ ВИЙМАННЯ ҐРУНТУ
4. IV. Загальна оцінка діяльності вчителя
5. IV. Оцінка вигідності залучення короткотермінових кредитів
6. IV. Оцінка привабливості стратегічних зон господарювання підприємства на ринку.
7. X. Нестачі і втрати від псування цінностей
8. А) Грошова оцінка земель по Україні
9. А) Оцінка захисних споруд за місткістю – визначення коефіцієнта Квм
10. А) Теоретичне обґрунтування педагогіки
11. Алгоритм розробки техніко-економічного обґрунтування будівництва нового та реконструкції діючих підприємств харчування.
12. Аналіз виявлених проблем і їхня оцінка

Переглядів: 452