Профілактика агрофізичної деградації ґрунтів охоплює комплекс меліорацій, що передбачає характер обробітку ґрунтів і підвищення їх родючості, насамперед - відтворення гумусу, адже саме він забезпечує поліпшення агрофізичних властивостей ґрунту.
Численними дослідженнями в різних ґрунтових зонах України було встановлено оптимальні параметри агрофізичних властивостей ґрунтів під час вирощування різних сільськогосподарських культур. Насамперед на увагу заслуговує щільність ґрунту, що є інтегральним показником його фізичного стану.
Для більшості зернових культур на дерново-підзолистих ґрунтах оптимальні умови для росту і розвитку виявляються в діапазоні щільності 1,1 - 1,4 г/см3. У лісостеповій зоні на сірих опідзолених ґрунтах, чорноземах опідзолених і типових залежно від гранулометричного складу оптимальна щільність становить 1,0 - 1,4 г/см3. У степовій зоні на чорноземах звичайних і південних, темно-каштанових ґрунтах оптимальна щільність становить 1,1 - 1,3 г/см3. Наведені у табл. 4.4 інтервали щільності не є константами. Вони змінюються у часі і насамперед залежно від вологості грунту. При підвищеній вологості оптимум змінюється до нижчих значень, за умов недостатнього зволоження - до вищих.
Розроблено діагностичні критерії оцінки рівнів окультуреності чорноземів.
Таблиця 4.4 - Оптимальні значення щільності ґрунту для зернових культур