• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Збирання зернових. Технологічні схеми. Комплекси машин.

В наший час широке застосування отримало два види збирання зернових:

- пряме комбайнування (однофазне збирання);

- роздільне збирання (двофазне).

Визначення строків і вибір способів збирання. Основні вимоги до збирання врожаю полягають у тому, що його треба провести в оптимальні строки і з найменшими втратами. Передчасне скошування у валки призводить до зменшення врожаю внаслідок одержання плоского і неповноцінного зерна, а пізнє збирання супроводжується великими втратами від само обсипання культур.

Роздільним способом слід збирати в першу чергу культури схильні до обсипання і полягання, що мають густоту стеблостою не менше 300 рослин на 1 і висоту не нижче 60 см, а також нерівномірно дозріваючі культури і посіви з великою кількістю бур’янів.

При роздільному збиранні скошування хлібів у валки розпочинають на 5-10 днів раніше ніж пряме комбайнування, завдяки чому запобігають втратам від обсипання, а збір зерна збільшується на 8-15%.

При скошуванні у валки і підбирання валків продуктивність агрегатів вища, ніж при прямому комбайнуванні відповідно у 2-2,5 і 1,2-1,3 рази. При обмолоті валків одержують до 80% кондиційного зерна, яке не треба досушувати і доочищати, що скорочує трудомісткість після збирального обробітку.

Проте не всі культури можна збирати роздільним способом.

Високоврожайні сорти за несприятливих умов не можна укладати у валки вони бувають товстими і погано просихають. Роздільний спосіб не слід застосовувати при частих і затяжних дощах тому, що рослини швидше висихають на корені ніж у валках. Такі культури, а також рівномірно достигаючі, зріджені посіви з кількістю рослин менше 300 шт на 1 , низькорослі і з підсівом трав слід збирати прямим комбайнуванням.

Збирання проводять у короткі строки, скошувати хлібну масу у валки починають, коли основна маса зерна перебуває у фазі початку воскової стиглості (його вологість 20-22%), за 5-8 днів. Основна вимога – мінімальні втрати при високій якості роботи і продукції.

В результаті удосконалення технології виник потоковий спосіб збирання – найбільш ефектна організація праці. Потокову технологію можна використовувати як при роздільному збирані, так і при прямому комбайнуванні. Для збирання зернових культур застосовують кілька комплексів машин. Найбільш поширений український комплекс. При цьому хліб з кореня чи з валків обмолочується, а солома подрібнюється і разом з половою спрямовується у причіплений до комбайна візок, після наповнення візок від’єднується, а на його місце причіплюється інший. Наповнений візок відвозять трактором до тваринницьких ферм. Солому складають у скирти за допомогою універсального скиртоклада. Зерно відвозять на тік.

Склад збиральної ланки:

- комбайн – 1 шт.

- авто під зерно – 1 шт

- трактор під солому – 1 шт

- причеп 45м³ - 2 шт

- жниварка ЖВН-6 – 1 шт

- комбайн з підбирачем – 1 шт

В інституті механізація розроблено експериментальну схему трифазного збирання зернових. За цією схемою хлів скошують у валки, потім, після підсихання підбирають, подрібнюють і відвозять у візках на стаціонарний тік, де обробляють доставлений ворох. У цій технологічній схемі збирають урожай без комбайна.

Існують інші способи збирання зернових культур, наприклад. Таганрозький комплекс і другі.

Збирально – транспортні комплекси

Продуктивність збиральних агрегатів залежить від раціональної організації сумісної роботи комбайнів і транспортних засобів. Часто втрати часу транспортних засобів при завантаженні перевищують 35-40% всієї зміни, а простої комбайнів у чекані вивантаження бункерів – 25-35%, загальної тривалості їх роботи. Аналіз використання техніки показав, якщо в полі перебуває не один, а група агрегатів то при цьому полегшується їх обслуговування, підвищується оперативність управління.

До складу комплексів вимагають такі ланки:

1. для підготовки полів до збирання;

2. комбайно – транспортні ланки;

3. для збирання не зернової частини врожаю;

4. для первинної обробки (лущення) ґрунту;

5. для технічного обслуговування основних машин (комплексу);

6. для культурно – побутового обслуговування механізаторів.

Очолює комплекс начальник з числа спеціалістів господарства, який на весь період збирання звільнюється від виконання інших службових обов’язків.

Ланки комплексу укомплектовують для двозмінної роботи. Завданням великих механізованих комплексів є досягнення високої якості роботи і найвищої продуктивності праці. Використання виробничих комплексів дає змогу завершувати виконання робіт у короткі строки із високою якістю, збільшити на 20% час чистої роботи комбайнів, скоротити на 25-30% потребу в транспорті.

Читайте також:

1. V Ідентифікація, раціоналізація, проекція, інтроекція, агресія, зворотна реакція та їх комплекси.
2. БАГАТОКОВШОВІ ЕКСКАВАТОРИ. ВИЙМАЛЬНО-ТРАНСПОРТУЮЧІ МАШИНИ. КОМПЛЕКСИ МАШИН БЕЗПЕРЕРВНОЇ ДІЇ
3. Біоекономічні технологічні платформи та їх значення
4. Вибір комплекту машин.
5. Вибір типу обмотки і складання схеми.
6. Вибір типу обмотки і складання схеми.
7. Визначте тип речень і накресліть їхні схеми.
8. Виявлення та збирання слідів біологічного походження.
9. Галузеві стандарти, технічні умови та технологічні інструкції на напівфабрикати і кулінарні вироби
10. Головні технологічні властивості гірничих порід і масивів.
11. Деякі технологічні схеми видалення та утилізація гною
12. Ділове спілкування по телефону можна подати у вигляді схеми.

Переглядів: 2520