• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Правова основа й форми управління торгово-біржовою діяльністю

Поняття «управління» застосовують щодо різних об'єктів, зокрема: технічних систем, соціальних процесів, соціально-екоиомічного розвитку й ін. (1, с 8). При розгляді торгово-біржової діяльності термін «управління» розгля­дається як управління господарською діяльністю організацій, які функціонують у системі ринкових відносин. З урахуван­ням цього, управління — це спрямований з боку керуючого ор­гана вплив на об'єкт управління, з метою одержання встанов­леного результату, узгодження й коректування дії виконавців.

Правова основа управліннятоварної біржі представлен.і насамперед, Законом, у якому закріплюються загальні поло­ження управління товарною біржею. Питанням управління товарною біржею присвячений четвертий розділ Закону, де визначеніоргани управління й організаційна структура товар­ної біржі.

Серед правових джерсі, що визначають компетенцію ор­ганів управління товарної біржі,нажливе місце займають нор­мативно-правові акти локального характеру. Це, насамперед устав товарної біржі, що відповідають положення про той або Іншийорган управління товарноїбіржі, затверджувані загаль­ними «'юрами членів говірноїбіржі або біржовим комітетом, і Правила біржової торгівлі, затверджувані біржею.

Управління діяльністю товарнихбірж здійснюється у двох основних формах: державне управління й самовряду­вання.

Управління як правова формадержавного регулюванняекономіки означає прийняття коміїеіеіііпим органом юридич-

--------------------------------------------------------------------------------------------- _6?

Бірж оие право

но значимих рішень для суб'єктів господарювання поопера­тивних питаниях господарськогожиття (дсржаїша реєстрація суб'єктів підприємництва, ліцензування певних видів госпо­дарської діяльності,установлення лімітіввикористання при­родних ресурсів, квотування зовнішньоекономічних операційі т.п.) |2, с. 27).

Відповідно, державнеуправління діяльністю товарних бірж иередбачас прийняттякомпеісміїїим органомдержави юридично значимихрішень із питань господарської діяльностітоварних бірж й, насамперед, що стосується державної реєстрації й ліцензувати.

Державне управління діяльністю товарних бірж може бути класифіковане на:

А) пряме або адміністративне управління, щовключає:

—створення ( ДИНОІправової ба:ш функціонування бірж;

—реєстрацію учасників біржового ринку;

—ліцензування професійноїдіяльності на біржовому
ринку;

—забезпечення гласності й рівної інформованостівсіх
учасників ринку;

підтримкаправопорядку на біржовому ринку. Б) непряме, або економічне управління, щовключає:

—встановлення особливої системи оподатковування
діяльності товарної біржі (ставки податків, пільги й т.д.);

— процентні ставки, кредитування й т.д.

Реалізація зазначених формдержавного управління гор-гово-біржовоїдіяльності в Україні, на жаль, має різнонаправлений характер з боку цен гральних державних органів Цеістотно знижує ефективність прийнятих заходів у цій сферісуспільних підносим. Таке положення і. причиною Істотних порушень,як приватних,так і суспільних інтересів:росту тіньових операцій на біржовомуринку, зловживаньі ціно) творення набіржові товари, правопорушеньв областіоподат­ковування учасників біржовоїгорнилі, несумлінної конку­ренції й т.п. [З, с. 28|.

________________ Розділ '}. Управління торгово біржовою діяльністю

У той же час слід зазначити деякі позитивні моменти,які знайшли спій прояв у законодавстві. Зокрема, Міністер­ство аграрної політикиУкраїни ма< право видачітоварним біржам висновку про відповідність установленим вимогампо організації біржової торгівлісільськогосподарської про­дукції за умови дотримання певних вимог. Це дозволило встановити єдинийпідхід у визначенні конкретних кри­теріїв матеріально технічного забезпечення біржових торгів збоку біржі, як організатора торгів. Крім цього, на Міністер­ство аграрної політики України покладені функції з коорди­нації діяльностіцентральних і місцевих органів виконавчої влади з питань організації й регулювання біржового ринку продукції агропромислового комплексу, затвердженні пра­вил випуску й звернення до обороту токарних дерипативів у сфері біржового ринку (п. 2 постанови Кабінету Міністрів України № 1928 від 19 жовтня 1999 р. «Про активізації діяльності біржового ринку продукції агропромислового комплексу й необхідних для його потреб матеріально-технічних ресурсів»).

На вдосконалення управління торгово-біржовою діяльністю спрямоване й рішення про створення Коорди­наційноїради t питань біржового товарного ринку (наказ Міністерства аграрної політики України від 11 червня 2002 р. № 155). Координаційна рада є коисультативно-дорадчим орга­ном Міністерствааграрної політики України, щосприяє за­безпеченню реалізації державної політики щодорозвитку біржового ринку сільськогосподарської продукції. Основними завданнями Координаційноїради є:

—підготовка пропозицій про вдосконалення норматив­
но-правового забезпечення,впровадження пілотних
проектів відносно функціонуванняй формування
біржового ринку;

—підготовка пропозицій щодо забезпечення формув.ім
ня й функціонування ф'ючерсного ринку, організації
біржового деривативиого ринку;

Біржові прпаи

—сприяння учасникам біржового ринку її міжнародній
біржовій торгівлі, організація співробітництва з товар­
ними біржами інших країн:

—сприяння залученню іноземних інвестиціяі кредит­
них лімітів для впровадження новітніх біржових тех­
нологій.

Такий підхід багато в чому грунтується на положеннях Концепції розвитку біржового ринку сільськогосподарської продукції, затвердженої постановою Кабінету Міністрів Ук­раїни № 848 від 5 серпня 1997 р. У цьому нормативно-право­вому акті питанням державного регулювання діяльності біржового ринку сільськогосподарської продукції присвяче­ний спеціальний третій розділ.

Однак сьогодні можна говорити, що багато положень цього акту так і залишилися нереалізованими. Це вплинуло НІ загальний розвиток діяльності товарних бірж тому що саме на державу покладає розробка правової бази, що по­винна передбачати ефективний контроль із боку держави за біржовою діяльністю як одного з аспектів управління еко­номікою в цілому. Як підкреслює Е.Н. Сохацька, підготовка чітких правил і норм біржової діяльності органами уп­равління країни необхідна професійним посередникам, і ще більше їхнім клієнтам, накази яких вони пиконують при ук­ладенні біржових угод. Державне регулювання не повинне мати заборонного характеру, його завданнями є забезпечен­ня однакових прав всіх учасників біржової торгівлі, стиму­ляція участі в біржових торгах, суворийконтроль дотри­мання встановлених правил, вимог, положень. Держава по­винна створити єдину правову основу для функціонування бірж, контролю за їхньою діяльністю з боку державних ор­гані», ліцензування діяльності як бірж, так й учасниківбіржової торгівлі, установити відповідні системи оподатко­вування [4, с 335].

При цьому досвід Іншихкраїн (Франція, Німеччина й 1н.)і вказує на те, що на етапі становлення торгово-біржової

70 ---------------------------------------------------------------------------------------------

________________ Розділ 3. Управління тор/ово-біржттю діяльністю

діяльності вона перебувала під повним або ІСТОТНИМконтро­лем держави, що визначало й коректувало практично всю дія іьність товарних бірж. Зокрема це стосувалося питань за

ХИСТу СІЛЬСЬІЮГОСІЇОДарСЬКОГО товаровиробникай націоналі.

ного горгівельногокапіталу в період надмірно]спекуляції йманіпуляцій із цінами |5, с 51). Наприклад, у Німеччині, відповідно до біржового закону1896 р. державнийкомісар мав право бути присутнім на всіх нарадах біржових органів. У Росії кінця XIX — початку XX століття, вище керування російськими біржами було зосереджено в державному органі. Як указувала Г.Ф. Шершеневич, установа біржі стоїть залеж­но відурядового дозволу, що у Цейчас залежить від міністер­ства торгівлі й промисловості|б, с. 476).

Вишевикладене вказує на и\ що оскільки реальнийстан біржового ринку України в цей часварю характеризуватияк період його становлення, однією з найважливішихумов його подальшого розвитку є забезпечення ефективногоуправління з боку держави.

Самоврядування —ця форма управління діяльністю то­варноїбіржі, що здійснюється винятково органами уп­равліннябіржі. Прицьому біржові органи мають відомі адміністративні повноваження. Наприклад,правління біржі вправівидавані дозволина відвідування біржі, застосовувати санкції щодо учасників біржової торгівлі й т.д.

В Україні товарні біржі споконвічно були (амокеровани-ми орі аннаціями. Однак згодом був прийнятнії ряд норматив-ко-правовихактів, які передбачали можливістьдержавного регулювання діяльності товарнихбірж в Украпи (про це Йшламова вище). Як справедливо відзнач» (II. Сохацька сьогоднімайже не залишилосябірж які працюють на принципах само­врядування.У їхню діяльність втручш гьсядержану шляхом прийняття відповідного законодавстваи створенняспеша п.

них ОрганівДЛЯ КОНТРОЛЮW їхньою ДІЯЛЬНІСТЮ.Тому можна

говоритипро творення змішаноготипу організації біржової торгівлі [4, с22\.

--------------------------------------------------------------------------------------------- 7/

Читайте також:

1. C. 3. Структурна побудова управління організаціями.
2. ERP і управління можливостями бізнесу
3. H) інноваційний менеджмент – це сукупність організаційно-економічних методів управління всіма стадіями інноваційного процесу.
4. III. КОНТРОЛЬ і УПРАВЛІННЯ РЕКЛАМУВАННЯМ
5. III. ФОРМИРОВАНИЕ ЕДИНОГО РОССИЙСКОГО ГОСУДАРСТВА
6. III. ФОРМИРОВАНИЕ ОТРАСЛЕЙ ПИЩЕВОЙ ПРОМЫШЛЕННОСТИ ПРИ КАПИТАЛИЗМЕ (ХIХ – начало ХХ вв.)
7. ISO9000. Як працює система управління якістю
8. IV. Особенности государственной службы российского трансформирующегося общества.
9. IV. Правова держава, як засіб реалізації і забезпечення прав, свобод та обов’язків людини і громадянина в Україні
10. Nom. sing. Gen. sing. Основа
11. Oracle Управління преміальними
12. V. Орієнтовна основа дії

Переглядів: 362